Рейд на "вишки Бойка"; численні удари по Північно-Західному Криму; дії безекіпажних катерів по конвою РФ і ураження обох сухих доків південного майданчика СРЗ у Севастополі як жирна точка – усе це
ланки єдиного ланцюга.
Три поспіль удари по аеродромах, в яких вийшло з ладу півтора десятки літаків, включаючи дальні бомбардувальники Ту-22М3 та транспортники, паралізована перевалка СПГ, параліч аеропортів.
F-16 далеко не новий літак (у більшості кінець служби у 2030-х роках) і нині не найкращий, це очевидно. Але він піде в Україну масово, він піде швидко (як для авіаційних контрактів), і він суттєво
вплине на перебіг бойових дій.
Тяготи та злигодні війни мають супроводжувати росіян – саме на це вони підписалися, коли ратували за веселу війну на Київ за три дні. Не буває дрібних ударів по агресору – ми бачимо в них чітку і
ясну систему.
Загалом країни Заходу поставили нам зброї та допомоги на колосальні суми – більше, ніж ми самі витратили на сектор безпеки з 1991 року. Але ці суми колосальні тільки для нас.
Нині ми не докладаємо і десятої частини зусиль з того, що робили американці в часи Другої світової. Страждання та поневіряння є, а от зусиль могло б бути більше – такий ось парадокс.
Ми ж поки що використовуємо наявне і передане з арсеналів партнерів – використовуємо досить ефективно й успішно, чекаючи на постачання авіації і навчання наших пілотів.
Допомога Україні – це не вулиця з одностороннім рухом. Ми отримуємо те, що недоступне на ринку і надто дороге для нас. Але й наші партнери мають унікальну нагоду обкатати своє озброєння в реальній
війні проти сильного ворога.
Снаряди від США – це ефективна поставка, яка давно назріла і яка дозволить нам продовжувати активну фазу наступу. Те, що ми просили вже не перший місяць.
Між Польщею та Україною тривають переговори про купівлю наявного у Війська Польського дивізіону протикорабельних ракет NSM (Naval Strike Missile) з дальністю до 250 км.
Війна за ініціативу триває, ворог зазнає в ній важких втрат. У росіян наростає дефіцит снарядів, а в перспективі – розрахунків до знятої зі зберігання ствольної артилерії. Найближчими днями будуть
гарні новини.
Найкращий для нас сценарій, на жаль, не відбувся – ПВК не влаштували рубку на окружній Москви та не відійшли будувати Ростовську приватну військову республіку. Але й кінець штурмової піхоти росіян
і приватних армій як явища – теж непогано.
Не налаштовуйтесь на мемасики про веселий наступ. Легко не буде. І радійте, якщо через втрати заліза ви можете горіти тільки в коментарях. А не просто в ньому під час наступу.
Спам навіть не найточнішими БпЛА, що несуть 20-30 кг вибухівки, по десятках цілей від Криму до Москви – хороша тактика, щоб зенітно-ракетні комплекси залишалися на бойовому чергуванні в глибині
РФ.
Напередодні літньої кампанії ЗСУ розпочали серію ударів по логістиці – нафтопереробці та зберіганню, складах готової продукції, транспортних артеріях, поїздах з наливними цистернами.