Нова адміністрація США, схоже, зробила той самий висновок, що й стара: успіхи РФ в Україні дестабілізують Європу й суперечать національним інтересам США.
Події прискорюватимуться — очевидно, що жодні прориви ДРГ до Покровська не призведуть цього літа до падіння фронту. А це означає або мобілізацію у РФ і сповзання у величезне чучхе, або відповзання
і прийняття реальності.
Ніхто, крім Вашингтона, не може забезпечити нам декілька сотень перехоплювачів балістики. І з огляду на можливу конфронтацію з Пекіном США потрібно нарощувати виробництво ракет.
Потрібно переключити мобільні групи на зенітні дрони, модернізувати малу зенітну артилерію балістичними обчислювачами, нічними каналами, зшити це все в єдину мережу. Час для цього ще є.
Найближчими тижнями ворог має спробувати атакувати наші опорні пункти на півдні, щоб послабити тиск на залізну дорогу. Або ми продовжимо вибивання потягів в глибині.
Збільшення на третину батарей «Патріотів» — це важлива поставка, стратегічного рівня. Буде більше засідок на літаки РФ, більше перехоплених КР і більше можливостей захистити тилові міста від
терору.
Ворог наступає, і ми повинні підірвати його здатність до стрімких проривів, як під Селидовим минулого року, щоб вистояти у війні на виснаження. Цьому й допоможуть британські
безпілотники.
Будь-хто, хто порівнює операцію “Павутина” з Перл-Харбором або далекий від теми, або дивився занадто багато голлівудських фільмів, або пише платні пости про те, що РФ після цього удару
мобілізується і переможе.
Вдалу стратегію вибивати наукоємкі, дорогі для бюджету підприємства, допоки супротивник доїдає совкову спадщину на тлі входу в рецесію, масштабують — і це добре.
Укотре коаліція країн-ізгоїв переконалася, що Захід наразі не готовий проводити багатомісячні кампанії, напружувати економіку, зазнавати людських втрат. Бо навіть втрата пари літаків спричиняє
істерику. Це недобре.
Якби росіяни хотіли зупинитися — не проводили б мобілізації, включно з прихованою зараз, не запрошували б корейців і не переводили б економіку на військові рейки.