Шкода, що ВДК “Оленегорский горняк” усе ж таки затягли до сухого доку в Новоросійську – допомогли близькість до порту та погода.
Було б море активнішим, а атака трохи далі від рейду, Червонопрапорне підводне угруповання імені Спанч Боба з ймовірністю 90% поповнилася б, але цього разу удача на боці агресора.
Ураження важке – дірка розміром 4 на 2 метри, тріщини корпуса, ймовірно, залите машинне відділення, бо ВДК йшов за допомогою буксирів, безумовно, затоплена десантна палуба.
Двигун у проєкті 778 незвичайний для російського флоту – польський ліцензійний “Згода-Зульцер”, відновлювати його ще те задоволення, і з компетенціями в капітальному ремонті в наших йододефіцитних небратів може бути не дуже.
На вигляд – удар під 300 кілограмів вибухової речовини, вибух надводний.
Бо пробоїни від підводних вибухів значно серйозніші – у вертольотоносця “Триполі” іракська міна вагою 145 кг вирвала шість метрів обшивки, перебила шпангоути, розвернула паливні цистерни і спричинила затоплення відразу 6 відсіків.
Такий, як треба, вибух у танкера “Сіг” – енергія пішла нижче від конструктивної ватерлінії, розбите на декілька метрів углиб машинне відділення, ще й затоплене. Це вихід з ладу надовго.
Аксьонов каже, що флот РФ не постраждав, бо поки що росіяни не планували десантної операції.
Також Аксьонов під час ураження Кримського мосту вимагав перенаправити цивільний трафік через Маріуполь і Бердянськ, оскільки ВДК перекидають фури на півострів лише за заявками Міністерства оборони.
Після першої атаки автомобільного прольоту вантажівки пустили тільки через поромну переправу, і великі десантні кораблі обслуговували саме трафік силовиків і вантажі подвійного призначення.
Звичайно, ціною ресурсу десантних кораблів везли зовсім не дитяче харчування і косметику.
Тому прилетіло куди треба.
Тож ми передаємо привіт гауляйтеру Криму і просимо поставити йому пісню Шнура “Піздобол”.
Удари по танкеру “Сіг” теж з важкими наслідками та затопленням машинного відділення (там, до речі, теж пощастило, що йшов порожнім, з баластом), по селищу Хвиля та терміналу нафтопродуктів, терміналу у Феодосії, плавучому причалу в Новоросійську, Кримському мосту – не просто медійні "перемоги", як завзято намагаються подати це в Росії.
Хоча і це теж – досі усміхаюся від бравурних агіток росіян про те, що навколо мосту збудували бульбашку безпеки, що повз катери, ППО, РЕБ і російськомовних дельфінів не пролетить і муха, а полотно створене за технологією купола АЕС. Корисно все ж таки іноді приземлитися на грішну землю.
І, звичайно ж, приємно спостерігати судоми росіян, які спочатку знищили наші катери-дрони губами Міноборони, а потім зніяковіло белькочуть, коли ВДК тягнуть з креном на лівий борт, коли говорять, що удар по Москва-Сіті – це тероризм, а потім тягають документи Міністерства цифрового розвитку з ураженої башти.
Плюс добре втерли носа кремлівським пропагандистам у плані того, що Київ прикривався коридорами зернової угоди під час попередніх ударів – будь ласка, жодних суден-маток, з яких стартують дрони, не було, а успішні атаки поблизу Новоросійська за сотні кілометрів від українських портів тривають.
Але є й практичні речі.
Реальний стан економіки кремлівського режиму – одна з головних таємниць сучасної РФ.
Тобто ми розуміємо, що падіння курсу рубля до долара – це реакція на імпорт товарів і послуг в обхід санкцій і плюс спроба далі фінансувати війну девальвацією – коли сировина продається за повноцінну валюту, а видатки бюджету – у рублях, що все слабшає.
Але що конкретно відбувається з економікою, де третина бюджету засекречена, а його дефіцит перераховується за принципом "палець – стеля", не так просто зрозуміти.
Безперечно, у Росії криза на залізниці – військові вантажі та подвійне призначення мають пріоритет, санкції б'ють по запчастинах, закупівлі та ремонту локомотивів, цистерни законтрактовані армією, нафтовики відкрито скаржиться в медіа.
Знизився і видобуток газу, і виробництво СПГ у першому півріччі на 15%. Росіяни заявляють про планові ремонти, але ми пам'ятаємо, що, наприклад, перевалка через порт Тамань зупинена, а це 8% експорту скрапленого газу. Цілком можливо, ще даються взнаки проблеми на ринку ЄС і перевалка, а ремонти тому, що запчастини купували на Заході.
Аеропорт “Внуково” тричі за минулий тиждень зупиняв авіасполучення. А позавчора всі аеропорти Москви закрили. Це величезні збитки.
Можна сказати, що в Україні взагалі жоден не працює і нічого. Воно то й так, але ні. Бо в нас на автомобілі з Києва до теплого моря їхати вісім годин. А в Росії з Москви – добу. Це різні за тяжкістю наслідки. Евакуйовані із зони бойових дій поранені росіяни по 8–10 годин лежать на плитах аеропортів Ростова і Воронежа, тому що перекрито повітряний простір.
Двічі приходило по Мінцифри РФ дронами у вежі “Москви-Сіті”.
Усе це гроші, гроші, гроші, які роблять дуже боляче дорогим росіянам.
Бавовна, задимлення, зростання цін на страховку для суден, зв'язок Криму з материком – курочка по зернятку.
Аграрії скаржаться, що зростає страховка і середня ціна перевалки зернових.
Продаж зброї за кордон звалився більш ніж утричі – СВО йде строго за планом.
Дуже просто перевірити, чи роблять боляче санкції та війна – навіть без дедалі більшої таємності у звітності та долара по 100 рублів.
Як там почувається Фонд національного добробуту? Його ліквідна частка за рік зменшилася на 48%.
Відтік грошей за кордон – 13% російського ВВП. Попереду секвестр бюджету і бюджетники, які вирушають на вулицю, затягування пасків та все інше.
Тому тяготи та злигодні війни мають супроводжувати росіян – саме на це вони підписалися, коли ратували за веселу війну на Київ за три дні. Не буває дрібних ударів по агресору – ми бачимо в них чітку і ясну систему.
