ГоловнаБлоги

​Крим – фактор делегітимізації всієї законодавчої гілки влади у Росії

Легітимність 229 депутатів Державної Думи 7 скликання ставиться під сумнів, а це – більшість від загальної кількості депутатів, яка є необхідною для прийняття законів. І всі законодавчі акти, які будуть видаватися нижньої палатою російського парламенту – будуть ставитися під сумнів, адже їх приймають нелегітимні депутати.

Фото: EPA/UPG

18 вересня пройшли скандальні вибори до Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації (нижня палата, 450 депутатів). Скандальність полягала у тому, що до виборчого процесу було включено анексовану Росією українську територію – Автономну Республіку Крим та місто Севастополь.

Анексований український півострів Росія розділила на чотири одномандатні округи від яких було незаконно обрано 4 депутата, чиї повноваження є нікчемними (не відповідають законам). А саме: так званий «віце-спікер кримського парламенту» Андрій Козенко, так званий «перший віце-спікер Костянтин Бахарєв і так звана «голова комітетупо культурі” Світлана Савченко, яка йшла на вибори з гаслом «У нас своя Савченко».Усі вони належать до партії Єдіная Расія (ЕдинаяРоссия). У Севастополі був незаконно обраний депутат-єдинорос Дмітрій Бєлік. Щодо цих осіб, а також тих, які займалися організацією виборів в окупованому Криму, за словами Міністерства з питань тимчасово окупованих територій, - будуть порушені кримінальні провадження.

Крім того, що чотири псевдодепутати належать до ЄдРа, показовим є випадок у Севастополі з єдиноросом Дмітрієм Бєліком проти якого йшов Олєг Ніколаєв від Партії Роста, якого називають “людиною Чалого” (так званого “народного мера” Севастополя). Таким чином, Кремль активно проводить очікувану політику “скидання баласту” – позбувається “відпрацьованих” ініціаторів “руской вєсни” у Криму, замінюючи їх на “своїх людей”.

Зважаючи на те, що вибори до Держдуми РФ відбувалися за змішаною системою (225 – обираються за списками партій, і 225 – по мажоритарним одномандатним округам), то лише 221 депутат, обраний по мажоритарних округах є легітимним (4 мажоритарника від Криму - нелегітимні), а 225 депутатів, обрані по спискам партій – фактично є нелегітимними, бо до них належать і ті кандидати-списочники, які балотувалися від анексованого українського півострову. Таким чином, легітимність 229 депутатів Державної Думи 7 скликання ставиться під сумнів, а це – більшість від загальної кількості депутатів, яка є необхідною для прийняття законів. І всі законодавчі акти, які будуть видаватися нижньої палатою російського парламенту – будуть ставитися під сумнів, адже їх приймають нелегітимні депутати.

Фото: nv.ua

У цьому ключі варто проводити інформаційну кампанію щодо невизнання легітимними виборів до Держдуми 7 скликання.

Фальсифікації vs. ефект “чесності”

Згідно з висновками ОБСЄ, основними порушеннями під час виборів були: зловживання адміністративним ресурсом з боку місцевої влади та процесуальні порушення під час підрахунку голосів.

Фальсифікатори виборів загалом вдавалися до олдскульних методів: підвоз виборців-бюджетників на дільниці, у тому числі військових (останні у Ростовській області голосували двічі), так звані “каруселі”(Алтайський край), грошовий та алкогольний підкуп, недопуск спостерігачів на вибори, заборона на відеозйомку, масове вкидання бюлетенів до скриньок голосування (яскраві приклади – Дагестан, Ростов-на-Дону). Окупанти у Криму створили своє ноу-хау: біля кожної дільниці у місті стояв автобус з урнами для голосування “у непередбачуваних ситуаціях”.

Крім безпосередніх фальсифікацій на виборах, ще одними факторами, які зіграли на руку партії влади стали: розпад перед виборами Демократичної коаліції опозиційних партій (які гуртом мали цілком реальний шанс потрапити до парламенту), провал праймеріз ПАРНАСу, перенесення владою виборів з грудня на вересень 2016 року (активна виборча кампанія припала на мертвий період - літо), через що 21% виборців станом на кінець серпня (опитування Левада-центр) взагалі не знали про проведення думський виборів восени.

Тобто, такий стратегічний технологічний розрахунок плюс фальсифікації – це і весь секрет успіху партії влади, яка на цих виборах здобула 75% мандатів Державної Думи.

Також низька явка на виборах (47,7%) дозволила партії влади, використавши адміністративний ресурс, забезпечити своїх кандидатів необхідними голосами. Показовим у цьому є те, що явка у Москві (35%) та Санкт-Петербурзі (32%) – виявилася взагалі рекордно низькою. Це пояснюється як високим абсентеїзмом жителів цих міст (що прийшло на зміну протестним настроям у зв’язку із розчаруванням – “ці вибори нічого не змінять”), так і стараннями влади віддати роль головних фальсифікаторів – регіонам, і відповідно, губернаторам, очільникам республік. Як приклад, бачимо феноменальне голосування у Чечні, де явка склала 94,9%, а кількість виборців, що підтримали партію Путіна-Мєдвєдєва – 96,3%. Заслуга такої електоральної активності, очевидно, належить “піхотинцю Путіна” Кадирову.

Очевидно, що Кремль абсолютно свідомий ризиків нелегітимної Державної думи 7 скликання, через незаконно обраних до неї кримських депутатів, інша справа наскільки він з цим рахується. Чи наскільки українська влада та міжнародна спільнота змусить його рахуватися. Адже після окупації українського Криму, розв’язання війни на Сході України, ймовірно, він просто слідує принципу, що “Рубікон вже перейдено” (вже і так порушені основоположні норми міжнародного права), і “гірше не буде”. Після цього можна й створювати рекордно пропутінську Думу, де «Єдіная Расія» має 343 мандати – що є конституційною більшістю (при необхідній - 300), і з якою можна змінювати навіть Конституцію. Але у той же час – ця кількість необхідна і для подолання президентського вето.

Анна Макота Анна Макота , эксперт Фонда национальных стратегий (Киев)
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram