Євросоюз розглядає можливість переведення майже 200 мільярдів євро заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд, щоб отримати більші прибутки та спрямувати їх на підтримку України, пише Politico з посиланням на джерела.
Мета полягає у збільшенні прибутку з активів без їх повної конфіскації — це дозволить уникнути юридичних ризиків та звинувачень у порушенні міжнародного права, на чому наполягають країни-члени ЄС, зокрема, Німеччина й Італія.
Йдеться про активи, заморожені у Бельгії після вторгнення Росії в Україну 2022 року. Нині вони інвестуються через Euroclear у бельгійський центробанк з мінімальною дохідністю. У 2024 році ці інвестиції принесли 4 млрд євро, які використали на обслуговування кредиту G7 Україні.
Тепер Єврокомісія пропонує створити нову «спеціалізовану організацію» в межах ЄС, яка могла б вкладати ці активи у більш ризиковані, але прибуткові проєкти. Це дозволило б отримати більші кошти для української економіки, зокрема, у 2026 році, коли виплати з нинішньої програми G7 на суму 18 млрд євро буде завершено.
Обговорення цього плану почалось на неформальній зустрічі міністрів фінансів країн ЄС у Люксембурзі 20 червня. У запрошенні від польського головування йшлося про потребу розглянути «доступні варіанти використання заморожених активів та майбутні кроки в санкційному режимі».
Крім того, ЄС веде консультації щодо створення механізму ухвалення рішення простою більшістю, аби обійти можливе вето з боку Угорщини. Офіційний Будапешт неодноразово погрожував заблокувати продовження санкцій проти РФ, що відкриває юридичні ризики для долі заморожених активів.
Водночас критики нової ініціативи попереджають, що у разі невдалих інвестицій витрати можуть лягти на плечі платників податків у ЄС.
- Європейський Союз також планує зберігати замороженими 210 мільярдів євро російських активів на своїй території щонайменше до кінця 2025 року.
- У ЄС припинилися обговорення конфіскації заморожених активів Росії. Проти вилучення понад 200 мільярдів євро російських активів виступила низка держав Євросоюзу. Серед основних аргументів: законодавчі обмеження в ЄС, ризик створення прецеденту, який може зашкодити європейській фінансовій системі, можливість використовувати відсотки від цих коштів для підтримки України, а також важливість збереження активів як інструменту впливу на Росію в майбутніх мирних переговорах.