У своїй першій промові після третьої поспіль перемоги на виборах лідер владної партії «Фідес» окремо подякував закордонним угорцям за те, що вони допомогли захистити Угорщину.
Річ у тім, що, як і у 2014-му, цьогоріч закордонні угорці з усього Карпатського басейну знову взяли участь в угорських парламентських виборах і практично одностайно підтримали діючу партію влади «Фідес». Остаточних даних ще немає, але, за попередніми підрахунками, йдеться про 92-96% підтримки.
Йдеться насамперед про Румунію, Сербію, Україну та Словаччину – сусідні країни, де проживають найбільші угорські громади. І якщо Бухарест і Белград офіційно дозволяють подвійне громадянство, то Київ і Братислава якраз навпаки, розглядають цю тему як загрозу для національної безпеки.
А тому ще у 2014 році, коли закордонні угорці вперше отримали право голосувати на виборах, Будапешт відкрито називав число угорських виборців із Румунії, натомість не відкриває цих даних про Україну.
Про ті вибори LB.ua уже писав свого часу в матеріал «Угорський електорат в Україні. На що розраховують прем'єр Орбан і його партія Фідес?»
На цьогорічних виборах, які пройшли 8 квітня, ситуація аналогічна.
Угорська ЦВК оприлюднила дані, що в парламентських виборах візьмуть участь загалом 378 000 закордонних угорців. Станом на середину березня було зареєстровано 153 084 виборців із Румунії та 51 706 із Сербії. А ось скільки з України чи Словаччини – даних нема.
І щоб принаймні приблизно вирахувати, скільки ж українських угорців з подвійним громадянством проголосувало на цих виборах, треба ретельно розібратися, як саме українські угорці могли голосувати та, власне, голосували на цих виборах.
Але почати треба з того, хто такі закордонні угорці. Це не просто угорці, які проживають за кордоном і мають угорський паспорт.
Закордонні угорці – це громадяни інших держав, які мають також угорський паспорт, але не мають постійної прописки в Угорщині. На виборах вони голосують поштою і лише за партійними списками: отримують на свою адресу за кордоном конверт з бюлетенем, заповнюють його і відправляють.
Водночас мало хто знає і розуміє, що чимало українських угорців, які отримали також угорський паспорт, заодно офіційно прописалися в Угорщині. Тобто як громадяни України вони мають українську прописку, а як громадяни Угорщини – угорську. Це робиться з різних міркувань, як правило, заради додаткових виплат, реєстрації авто на угорських номерах або інших побутових переваг.
У тому числі проти таких українських угорців з фактично фіктивною пропискою в Угорщині виступив лідер опозиційної партії «Демократична коаліція» Ференц Дюрчань, який свого часу навіть очолював уряд.
Під час кампанії він навіть записав відео з поїздкою в прикордонні з Україною угорські села, де, за його інформацією, в одному будинку прописано 200 українців з угорськими паспортами.
До слова, саме через цю кампанію проти закордонних угорців «Демократична коаліція» практично не отримала голосів з-за кордону, що логічно.
Відтак з огляду на ці деталі очевидно, що навіть якби угорська ЦВК надала офіційну цифру, скільки закордонних угорців з України взяли участь у виборах, то це була б неповна цифра. Адже вона не враховувала б українських угорців з пропискою в Угорщині, бо такі українці голосують не як закордонні угорці – поштою і лише за списками партій, а як повноцінні громадяни Угорщини. Тобто за місцем прописки в Угорщині або в дипустановах за кордоном і за 2 бюлетенями – за партію і за мажоритарного кандидата.
Тож і у 2014-му, і цьогоріч українські угорці голосували на виборах до угорського парламенту 3 способами:
Одна частина голосувала як закордонні угорці – поштою і лише за списки партій;
Друга частина – як громадяни Угорщини з угорською пропискою, а тому вони голосували і за партійні списки, і за мажоритарних кандидатів. І вже в цьому разі українські угорці мали можливість обрати, де саме голосувати – чи на спецдільниці в Україні, чи на дільниці в Угорщині за місцем прописки.
Саме тому цифра українських угорців, які подали заявки для голосування на 3 спецдільницях, які були створені в Україні, така незначна. Як повідомив генконсул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бугайло, йдеться про 63 осіб у посольстві в Києві, 573 осіб у генконсульстві в Ужгороді і 2077 осіб у консульстві у Береговому. За словами дипломата, з цього числа осіб проголосували, зрештою, 86%. Тобто йдеться про 2300 з лишком осіб, що, звісно ж, мізерна кількість.
Водночас у день виборів в Угорщині відразу два телеканали – близький до партії «Йоббік» HirTV і комерційний RTL – показали сюжети з українсько-угорського кордону, який начебто масово цього дня перетинали українські угорці, щоб проголосувати за місцем своєї прописки саме в Угорщині. Угорські журналісти стверджують, що була навіть вказівка угорським стражам кордону працювати жваво і без затримок. Подейкують, було навіть організовано централізовану доставку виборців автобусами. До речі, це не заборонено новим угорським законодавством про вибори, ухваленим у 2013-му.
Якщо взяти кількість закарпатців, які на місцевих виборах 2015-го підтримали угорські партії КМКС і УМДС, то можна припустити, що на цих парламентських виборах в Угорщині проголосувало 20-40 тисяч українських громадян.
Так чи інакше, точну цифру знають саме в Будапешті, а не Києві, на жаль.
Треба розуміти також, що яким би не було число українських угорців, які проголосували 8 квітня, їхній внесок у перемогу «Фідес» радше символічний, ніж вагомий. Зрештою, як і всіх інших закордонних угорців. Вони дали партії влади 2-3 мандати. Хоча з іншого боку, саме з різницею у 2 мандати Віктор Орбан цього разу і здобув конституційну більшість.