Екс-президент Ірану Алі Акбар Хашемі Рафсанджані зізнався, що його країна збиралася створити ядерну зброю у 1980-х роках.
Про це повідомляє агентство Рейтер.
"Коли ми тільки почали, ми вели війну і хотіли мати можливість (ядерного стримування - ред.), щоб бути готовими до того дня, коли ворог може застосувати ядерну зброю. Так ми думали тоді, але ці наміри не здійснилися", - розповів Рафсанджані про протистояння з саддамівським Іраком. Він зазначив, що основні цілі ядерної програми завжди були мирними, але думка про можливу ядерну загрозу з боку супротивників Тегерана ніколи не покидала уми її творців.
Колишній президент зізнався, що їздив до Пакистану і домагався зустрічі з одним із авторів ядерної програми країни Абдулом Кадир Ханом, але переговори не відбулися.
У середині липня Іран і міжнародна "шістка" посередників домовилися щодо ядерної програми Тегерана. Згдно з угодою, Ісламська Республіка зобов'язується протягом п'яти років не збагачувати уран до рівня, що перевищує 3,67%, і перетворити завод "Фордо" у технологічний центр. В обмін на це з Тегерана знімуть санкції. Обмежувальні заходи можуть повернути, якщо Іран не виконає своїх зобов'язань.
Міжнародна спільнота була стурбована потенційною можливістю Ірану використовувати збагачений уран для створення ядерної зброї.
У 1979 році в Ірані відбулася ісламська революція, в результаті якої до влади прийшло шиїтське духовенство. Через рік Ірак, керований Саддамом Хусейном, направив війська на територію новоствореної Ісламської Республіки. Війна тривала вісім років і закінчилася збереженням статус-кво.
Абдул Кадир Хан - пакистанський ядерний фізик, засновник ядерної програми цієї країни. У 1970-х займався ядерними дослідженнями в Нідерландах, брав участь у проектах збагачення урану. Пізніше повернувся в Пакистан і використовував отриманий досвід і вкрадені секрети для допомоги уряду у створенні ядерної зброї. У 2004 році після зустрічі з Первезом Мушаррафом, який обіймав тоді пост президента країни, виступив на національному телебаченні і зізнався у продажу ядерних технологій Ірану, Лівії і КНДР. Через побоювання щодо політизації ситуації Мушарраф вирішив помилувати Абдул Кадир Хана.