Українське кіно
Матеріали по темі
-
Сьогодні не стало українського звукорежисера та режисера монтажу Бориса Петера.
Про це повідомляє Українська кіноакадемія на своїй сторінці у фейсбуці.
Борис Петер – лауреат премїі…
-
Стрічка «Брати. Остання сповідь» демонструє нам страшну реальність світу, в якому Бог помер, а історії про святих лишилися тільки у книжках.
-
«Коли падають дерева» – дебютна, а тому художньо спірна і трохи сумбурна стрічка, в яку автор вклала, здається, занадто багато думок і мотивів.
-
Фільм Аліни Горлової "Цей дощ ніколи не закінчиться" відібрали до конкурсної програми документального
кінофестивалю IDFA в Амстердамі – одного з найбільших і найпрестижніших фестивалів…
-
Чим же саме чіпляє фільм «Рівень чорного»? Мабуть, тим, що він відкидає прагнення глядача до ескапізму, замінюючи його раціональною позицією.
-
“Передчуття” не випадає із фільмографії режисера. Попри довгу паузу, Криштофович знову повертається до розповіді про втрачені можливості.
-
“Рівень чорного”, з рештою, навіть не про чорне – а про контраст та протиставлення: буденність Костянтина і нездійснені творчі плани, світло від спалахів і темрява, що чекає вдома.
-
Певною мірою, цей фільм здатен стати прихистком від страху, викликаного передчуттям Апокаліпсису, наближення якого культивується в сучасних ЗМІ.
-
Стрічка Олександра Денисенка «Тарас. Повернення» працює з «колективно несвідомим» Шевченком, замість того, щоб показати його як реальну людину.
-
Ми продовжуємо огляд національного конкурсу Одеського кінофестивалю чотирма стрічками, які складають панораму того, як українське кіно – як документальне, так і анімаційне – намагається
осягнути сьогодення.
-
«Там музика грає, там снаряди падають», — промовляє героїня документальної короткометражної стрічки Марії Стоянової «Ма». Цією фразою можна влучно описати усе, що діється на екрані…
-
За 14 хвилин цей фільм намічає перед глядачем теми “чорної трансплантології”, складних братніх стосунків та надзвичайно сильної любові до матері.
-
Повнометражний фільм "Із зав’язаними очима" (назва для міжнародного прокату Blindfold) українського режисера Тараса Дроня переміг у конкурсі Competition 1-2 на Варшавському кінофестивалі…
-
“Temerari”, або ж “Шибайголови” проводить паралелі між українськими ультраправими та італійськими футуристами та досліджує сучасний інформаційний потік.
-
У своєму режисерському дебюті Аркадій Непиталюк береться за одвічні теми і конфлікти: село проти міста, батьки проти дітей, старе проти нового.
-
В своїй короткометражці Жанна Озірна дуже вдало поєднує два компоненти повсякденності: кволість спадку, що залишають нам наші батьки, та непевність підліткового віку.
-
«Mia Donna» – історія про трансформацію дорослого чоловіка на маленького хлопчика, в котрій прихована драматична історія про маленький і крихкий сімейний всесвіт.
-
Cистему підтримки кінематографії, яка вибудовувалася протягом останніх років, цілком знівельовано; повністю знецінено інститут експертизи; Рада з підтримки кінематографії втратила повагу й довіру.
Що далі?
-
Красиві двадцятилітні – це моє покоління, яке всіма руками за те, щоб над ним думали в українському кіно тут і зараз.
-
З семи стрічок національної програми ОМКФ три є копродукціями, знятими не українськими режисерами. Вони є чудовим матеріалом для вивчення того, як сьогодні може відбуватися діалог між культурами
та індустріями.
-
Третя національна премія кінокритиків КІНОКОЛО оголосила номінантів.
Як повідомляє прес-служба, за традицією, переможці будуть оголошені на церемонії нагородження перед відкриттям…
-
Фільм Романа Балаяна "Ми є Ми поруч" відібрано до основного міжнародного конкурсу Варшавського
кінофестивалю.
Як повідомляє пресслужба стрічки, усього у цій секції представлено 15…
-
На 4-му Київському тижні критики буде нова програма – "Фокус: Україна-Франція".
Як повідомляє прес-служба кінофестивалю, в її рамках відбудуться шість столичних прем’єр сучасних хітів…
-
Фільм української режисерки Наталі Ворожбит "Погані дороги" отримав Verona Film Club Award у паралельній
програмі Венеційського кінофестивалю "Тиждень критики".
Про це повідомляється…
-
Фільм Дар'ї Онищенко перестрибує провалля 2014 року, у яке іноді досі зачаровано дивиться наше кіно, та питає, чи є життя після нього, і робить це, розповідаючи історію з сучасного життя на
окупованій території.