Навчання в StratCom Academy: як виграти інформаційну війну
На це питання найкраще можуть відповісти люди, які стояли біля витоків стратегічних комунікацій в НАТО й Україні, адже йдеться не просто про роботу з журналістами, висвітлення подій на фронті й життя військового формування. Мова про значно ширшу рамку, в якій слово – це така ж зброя, як танки й дрони, лише в іншому вимірі війни – інформаційному.
«Зброя – це один інструмент, слова – інший. А поєднання цих двох інструментів створює потужну зброю», – пояснює директор StratCom Academy Марк Лейті, який раніше очолював напрям стратегічних комунікацій у військовому командуванні штаб-квартири НАТО.
Він приїхав до Києва, щоб разом із колегами навчити українських керівників комунікаційних підрозділів того, як протидіяти російським спецопераціям, які охоплюють як війну, так і тил України, зокрема європейські країни. За його словами, Росія роками використовує інформаційну війну для підтримки своєї збройної агресії проти України. Зокрема, намагається деморалізувати українське суспільство, підірвати підтримку союзників і переконати власне населення в необхідності продовжувати війну.
«Стратегічні комунікації під час війни та в мирний час мають фундаментальне значення. Ви повинні вміти пояснювати свої дії суспільству, переконувати союзників, забезпечувати розуміння військовослужбовцями своєї місії. А також доносити до росіян, що Україна ніколи не здасться», – наголошує Лейті.
Для України стратегічні комунікації та інформаційна боротьба не нові напрями роботи. Як зазначає начальник Управління інформаційних комунікацій Адміністрації Держспецзв’язку Тарас Дзюба, в Україні ще у 2001 році в Національній академії оборони створили кафедру інформаційної боротьби. Спочатку там вивчали військові інформаційні операції, згодом – інформаційні та психологічні операції.
Після початку російської агресії у 2014 році в Україні почали формувати систему протидії інформаційним операціям РФ. За словами Дзюби, з того часу українські фахівці поступово наближали свої підходи в страткомі до натівських.
«Десь із 2014 року ми практично вже навчилися з ними мислити в одній системі координат. Єдине, що вони роблять це інституційно, доктринально, відразу розробляють документи. Нам не завжди вдається прописувати відповідні доктрини, політики чи інші документи. Тут є певне відставання. Однак на практиці ми повністю розуміємо систему планування та виконання завдань», – пояснює він.
Саме такого комплексного підходу до стратегічних комунікацій натівські фахівці й навчають українських військових. Йдеться не лише про взаємодію з медіа чи підготовку інформаційних матеріалів, а й про стратегічне планування, координацію між підрозділами, швидкий обмін інформацією та узгодження комунікацій із загальними цілями військового й політичного керівництва.
Пояснює Лейті: «Ми навчаємо українських військових правильно вибудовувати структури та процеси, організовувати роботу так, щоб швидко отримувати інформацію, обговорювати її та погоджувати використання. Але важливо також, щоб усі українські пресофіцери розуміли цілі керівництва й відповідно до них готували інформаційні матеріали та відповідали на запитання журналістів. Замість того, щоб просто реагувати на події дня, потрібно пояснювати їх у ширшому контексті. Як та чи інша подія вписується в загальну стратегію держави? Саме такого підходу ми й навчаємо».
Чи добре навчають? Відповідають українські пресофіцери.
Михайло, представник одного з комунікаційних підрозділів Збройних сил України, проходить подібне навчання вже не вперше. Раніше він брав участь у базовому курсі стратегічних комунікацій, організованому за підтримки Представництва НАТО в Україні. Нинішній курс, за його словами, дозволяє краще зрозуміти, як працює система стратегічних комунікацій Альянсу.
«Це чудова можливість для нас поділитися досвідом, зрозуміти, як працюють не в окремих країнах – членах НАТО, а безпосередньо на рівні штабів, як там знаходять рішення, які в них процедури. Своєю чергою, ми також ділимося досвідом того, як це працює в нас. Адже за роки війни з Росією ми також здобули власний досвід, маємо свої напрацювання. Це двостороння співпраця», – розповідає він.
На думку Михайла, такі навчання допомагають подивитися на свою роботу збоку, а це дуже важливо для тверезої оцінки.
«Більшість людей, які тут присутні, ми й так з ними спілкуємося. Але для мене, думаю, як і для всіх, це можливість трохи відійти від операційної діяльності й подивитися збоку на те, що ми робимо. Коли ти постійно в процесі, не завжди можеш звернути увагу на те, що правильно, що неправильно і що варто змінити», – каже військовий.
Окрім того, такі курси допомагають налагоджувати горизонтальні зв’язки між українськими комунікаційниками.
«Це можливість поспілкуватися з колегами, з партнерами, можливо, знайти якесь нове рішення. Подумати, що ми можемо зробити краще, більше, якісніше. Це чудова можливість отримати нові ідеї, зрозуміти, як покращити нашу діяльність», – підсумовує він.
На цьому також наголошує пані Алла Бовт, начальниця відділу комунікації 16-го армійського корпусу.
«Я взагалі вважаю, що горизонтальні зв’язки – одна з найважливіших речей. Ми стаємо сильнішими завдяки одне одному. Ми відкрито ділимося досвідом: хтось стикався з одними викликами, хтось – з іншими. Розповідаємо, як виходили з тієї чи іншої ситуації. Так ми допомагаємо одне одному», – пояснює військова.
За її словами, кожен підрозділ має свою специфіку, яка залежить від напрямку бойових дій, географії, наявного озброєння та інших чинників. Відповідно, відрізняються і виклики, з якими стикаються комунікаційники, а, отже, й способи їх подолання.
«Ми щодня стикаємося з новими ситуаціями, новими викликами. Ситуація дуже динамічна, нам доводиться маневрувати просто на місці й водночас нести відповідальність за свої дії», – розповідає вона.
Через це на курсі вирує атмосфера взаємного навчання, коли натівці навчають українців, а українці – натівців.
Як українці вчать фахівців НАТО комунікаціям
«Я не хочу, щоб люди думали, ніби НАТО просто навчає українців. Ми спілкуємося одне з одним. У нас є досвід, який може бути корисним вам, але й ви маєте досвід, який може бути корисним нам», – наголошує Марк Лейті.
За його словами, українські комунікаційники вже добре опанували роботу із соціальними мережами та візуальним контентом. Натомість фахівці НАТО можуть поділитися багаторічним досвідом побудови структур, планування та організації комунікаційних процесів.
Цю різницю відзначає й Алла. Вона позитивно оцінює системність натівських підходів, але наголошує, що українські військові змушені працювати в зовсім інших умовах через повномасштабну війну проти Росії.
«Це гарний приклад фундаментального, структурованого підходу до роботи. Наші колеги з НАТО мають відповідь на кожне запитання. Кожна найменша деталь продумана, структурована й інтегрована в систему їхніх доктрин стратегічних комунікацій», – розповідає Алла.
Та, за її словами, далеко не всі підходи Альянсу можна безпосередньо застосувати в умовах повномасштабної війни. Насамперед через брак часу, адже ситуація на фронті змінюється надзвичайно швидко.
«Є велика різниця між знаннями, які нам дають наші колеги, і реальною ситуацією країни, яка перебуває в активній фазі війни. Це дуже різні виклики. Насамперед це стосується часу, який приділяється плануванню. У нас зараз цього часу просто немає», – пояснює вона.
Практичний аспект навчання: відповідати на російську пропаганду асиметрично
Один із найбільших викликів, з якими щодня стикаються українські військові комунікаційники, – протидія російським інформаційним операціям. Марк Лейті застерігає: попри абсурдність багатьох російських пропагандистських повідомлень, можливості противника не варто недооцінювати.
«Те, що роблять росіяни, – неправильно й аморально. Це ганьба, це злочин. Але вони не дурні. Ніколи не припускайтеся помилки, недооцінюючи їхні можливості. Вони мають досвід інформаційної боротьби, розумних людей, величезні ресурси й безжально використовують їх. Їм байдуже, чи говорять вони правду. Їх цікавить лише досягнення бажаного ефекту», – пояснює експерт.
Про масштаби російської інформаційної машини говорить і Алла. За її словами, РФ має централізовану систему поширення повідомлень, у якій великі провладні телеграм-канали задають потрібні наративи, а інші ресурси швидко їх підхоплюють.
Як приклад військова наводить російські заяви про так званий «Вовчанський котел». За її словами, російські пропагандисти використовують гучні заголовки та емоційні повідомлення без доказів, які швидко поширюються інформаційним простором.
«Спростовуємо, але не завжди. Є речі, спростовувати які – це як доводити, що небо не зелене. Це настільки велика маячня, що вона навіть не варта спростування», – розповідає Алла.
Натомість українські військові, за її словами, зосереджуються на конкретних результатах бойової роботи: знищеній техніці противника, взятих у полон росіянах та інших фактах, підтверджених матеріалами об’єктивного контролю.
На важливості правдивої комунікації наголошує і Михайло. Він визнає, що Україна поступається Росії за ресурсами для ведення інформаційної війни, однак має суттєву перевагу.
«Нехай у нас немає стільки ресурсів, але в нас є головне – правда. Коли на твоєму боці правда, коли ти комунікуєш правду, ти вже апріорі у вигіднішому становищі. Якщо є проблема, ми її не приховуємо, ми про неї говоримо. Наша робота – доносити правду, навіть якщо вона незручна», – каже військовий.
Водночас Тарас Дзюба переконаний, що Україні не варто намагатися відповідати на російську інформаційну агресію симетрично. Адже для цього довелося б витрачати співмірні ресурси, яких держава не має. Натомість ефективнішою може бути координація інформаційної політики з міжнародними партнерами.
«Симетрично ми мали б вкладати такі самі мільярди, щоб вирівнювати можливості. Ми цього не можемо фізично, та й зараз це недоцільно. За рахунок правильної інформаційної політики, єдиної інформаційної політики з нашими партнерами ми можемо багато в чому нівелювати російські впливи», – пояснює Дзюба.
Саме тому співпраця з НАТО важлива не лише для навчання українських комунікаційників, а й для формування спільних підходів до протидії інформаційним загрозам. Адже, як наголошує Лейті, Росія намагається переконати себе й інших, що здатна виснажити Україну та її союзників. Завдання стратегічних комунікацій – словами та діями демонструвати, що цей розрахунок хибний.