Щирість працює
Третя штурмова бригада, а нині Третій корпус задають тренди не тільки на фронті, але й у комунікаціях. Їхні рекрутингові кампанії завжди вирізняють. Вони виразні, емоційні й естетичні. Але головною рисою залишається правдивість: на бордах і відео колектив, його атмосфера, дух і цінності показані такими, якими вони є насправді. «Реклама — це завжди найвигідніший ракурс. Але вона працює, бо відповідає внутрішньому стану речей. Люди це знають», — пояснював Андрій Білецький, командир Третього армійського корпусу.
«Ми тут, щоб жити» зберігає лейтмотив попередніх кампаній — запрошує до пригод. Стати військовослужбовцем Трійки — це не про закінчення життя, навпаки — про його продовження. Тут несуть службу і залишаються собою: самостійно обирають підрозділ і посаду, набувають унікальних знань і досвіду, просуваються карʼєрними сходами, знаходять друзів на все життя, стають невіддільною частиною великої спільноти. Життя на війні важке й ризиковане, але водночас наповнене і змістовне.
«Третій армійський корпус — це не відповідь на питання, як воювати. Це відповідь на питання, як жити. Жити так, щоб не мучило сумління. Жити так, щоб бачити тих, кого любиш. Жити, щоб розвиватися і ставати кращим. Жити, щоб продовжувати творити і не втрачати самого себе», — це головні тези кампанії.
Як створювали кампанію
Уперше для реклами військових підрозділів провели нейромаркетингове дослідження. Команда використала технологію айтрекінгу — визначення точки, на яку перш за все спрямовується погляд, — і електроенцефалографію для точного вимірювання уваги, когнітивного навантаження й емоційного фону. Це найефективніший спосіб визначити, які образи й меседжі справді захоплюють аудиторію.
Нейробіолог Сергій Данилов розповідає про результати: виявилося, що стандартні образи війни створюють дистанцію і знижують емоційний відгук. Натомість сцени побратимства, турботи, взаємної підтримки викликали найсильніші емоції та краще запам’ятовувалися: «Це підтверджує, що ефективна військова реклама у 2025 році має в першу чергу спиратися на екзистенційні цінності — життя, сім’ю, спільність».
Відтак кампанія «Ми тут, щоб жити» вийшла найбільш живою і людиноцентричною — її обличчями стали військовослужбовці корпусу, вчорашні цивільні, які обрали шлях добровольців і знайшли себе в родині Трійки. Кожен і кожна з них розповідають про власні мотиви бути тут. Їхні історії чіпляють, бо вони справжні.
Софія: «Ніколи не буде кращого моменту, щоб жити, ніж зараз»
Донька добровольців АТО Софія служить медиком евакуації. Долучилася до Трійки відносно недавно, пройшла шлях від кейсеваку і стабпункту. Вона розповідає, що почувається на службі набагато спокійніше, ніж на цивілці. Тут знайшла братерство і спільні цінності, найкращих друзів, зустріла кохання. Віднайшла war-life balance, відкрила красу природи Харківщини і навчилася радіти дрібницям. Вона тут заради сестер і майбутніх дітей.
«Я роблю від себе все можливе заради того, щоб мої діти цієї війни не побачили, щоб мої сестри могли навчатися в Києві. Це все, чим я живу… Оманлива ця думка: що війна, що зараз можна не пожити, все відкласти і після закінчення війни, колись дозволити собі жити».
Сіджик: «Бути ким завгодно. Не чекати майбутнє, а виборювати сьогодні»
Сіджик доєднався до Трійки з моменту її створення, пройшов усі гарячі напрямки. Зараз служить головним сержантом взводу РБС. На службі прокачав творчість: почав писати треки, розвивати власний бренд мерчу, багато читати. Каже, можна обрати й опанувати будь-який військовий фах, але головне, що отримаєш — справжню сімʼю. Він тут заради свободи розвитку.
«Люди думають, що на війні розвиток зупиняється. Насправді це ще більший поштовх розвиватись, знаходити себе. Що таке жити? Робити те, що ти любиш, бути вільною людиною і щоб ніхто цьому не заважав. Бути зі своєю сімʼєю, коли ти хочеш. Усе це ми виборюємо тут».
Пуля: «Робимо те, чого ще ніхто не робив»
До повномасштабної війни Пуля навчалася на юрфаці. У Трійці опанувала фах оператора БпЛА і наземних роботизованих комплексів. Її підрозділ створює і управляє роботами, які допомагають піхоті. Пуля прокладає маршрути для НРК і супроводжує їх з неба. Це артерії війни.
Їхні роботи підвозять на позиції боєприпаси і їжу, евакуюють поранених, прикривають штурми і навіть беруть у полон росіян. Розповідає, що найбільші моменти радості — чути подяку від піхотинців, полегшувати їм службу і забирати роботу, яку здатні виконати роботи. Вона тут, щоб допомагати своїм і бути першопрохідцем.
«Третя штурмова — це бригада, яка показала надзвичайно потужні результати. Це бригада, яка робить речі, які багатьом здаються за межею реальності. З власного досвіду, ставлення до людей — як до людей. Тебе поважають, тебе цінують. Відчувається людяність, побратимство. Уявлення, яке я мала, коли сюди йшла, абсолютно підтвердилось».
Акробат: «Щоб жити, маємо боротися. Нація бореться, нація тут»
Усе життя на сцені — професійний танцюрист і хореограф, захоплювався відеозйомкою, фотографією і продакшном. Пройшов усі щаблі служби: був солдатом, командиром відділення, взводу, головним сержантом роти. Згодом став пресофіцером батальйону й очолив відділ комунікацій Третьої штурмової.
Акробат розповідає, що зустрів на війні не тільки кращих людей, але й знайшов для себе нову мету — документувати памʼять: створювати максимальну кількість цифрових артефактів, щоб через сто років жодна людина не змогла сказати: «Цього не було». Він тут, щоб живі і ще не народжені не забули ціну свободи.
«Запрошую в Третій армійський корпус. Це не про зупинення життя. Це про розкриття тисяч і мільйонів різних напрямків твого особистого життя, які ти навіть уявити не міг. Безліч найкращих людей цієї країни оточуватимуть тебе. Це можливість обрати будь-який фах і професію, яку ти хотів би опанувати у війську. Бо під час війни вся країна має бути цим військом — тиловою посадою або бойовою».
Родина Вербових: «Ми тут, щоб жити — ми починали війну з цих слів, і ми її продовжуємо»
Богдан з позивним Хмель пішов добровольцем у перші дні повномасштабки, долучився до Трійки. Його кохана Ілона волонтерила. Разом вони з 2019 року, через пандемію і війну весілля довелось відкласти. Його зіграли в листопаді 2022-го.
Подружжя стало героями кліпу ДК «Енергетик», який вийшов у межах рекрутингової кампанії «Я люблю Третю штурмову». Напередодні зйомок Ілона повідомила Богдану, що він стане батьком. На наступних зйомках їх уже було троє. Щоб не відкладати кохання і народження дитини на потім, Ілона ще у 2023-му переїхала ближче до чоловіка, у Краматорськ. Вони тут, щоб виховувати донечку Устинку.
«"Ми тут, щоб жити". У нас дійсно був такий діалог. Я кажу: я не хочу просто наші найкращі роки, нашу молодість відкладати через те, що на нас напала ця недокраїна. Ми все одно обираємо жити. Ми хочемо бути разом», — розповідала Ілона в інтервʼю «Еспресо».
Таких історій у Третьому корпусі назбирається десятки тисяч. Якщо війну не можна поставити на паузу, не варто ставити й життя. Кампанія «Ми тут, щоб жити» — це голос покоління, яке обрало жити попри все.
Третій армійський корпус під командуванням генерала Андрія Білецького продовжує рости і запрошує на службу чоловіків і жінок, які хочуть бути корисними своїй державі. Знайдеться місце всім — відкрито тисячі небойових і бойових вакансій.