На Північнослобожанському напрямку ворог зібрав угруповання в 50 тисяч осіб
Ви пам’ятаєте, що свого часу наша Курська операція відтягнула майже 63 тисячі російських військових, а сумарно з північнокорейцями – близько 70 тисяч. Це дало нам змогу послабити тиск противника на основних напрямках, дало можливість перегрупувати війська. І взяття ворогом Покровська, анонсоване ще з вересня 2024 року, досі не відбулося зокрема й завдяки проведенню нами Курської операції.
У квітні 2025 року російські частини – а це, ще раз нагадую, близько 60 тисяч осіб (в тому числі дві десантно-штурмові дивізії, десантно-штурмові бригади, бригади морської піхоти) – отримали завдання переміститися на нові напрямки бойових дій та поповнити наступальні угрупування армії РФ на Покровському, Торецькому, Лиманському, Запорізькому, Херсонському напрямках, і тим самим збільшити темп ворожого наступу. Але наші активні дії в Глушковському районі Курської області РФ зірвали ці плани. В результаті, ці частини не були передислоковані на інші напрямки. Одна з бригад, яка вже рухалася на Покровський напрямок, була повернута знову на Курський напрямок.
І зараз близько 10 тисяч російських військових ведуть бойові дії саме в Глушковському районі, на російській території.
З огляду на таку ситуацію, російське командування змінило задачі для угруповання загальною чисельністю близько 50 тисяч осіб. Дві десантні дивізії, ще чотири основні бригади зс росії, 177-й полк морської піхоти Каспійської флотилії та деякі інші підрозділи досі зосереджені Північнослобожанському напрямку.
Ворог веде там наступальні дії, які на даний час зупинені по рубежу Кіндратівка, Андріївка, Яблунівка, Юнаківка, і далі ця лінія виходить на державний кордон та частково переходить на територію російської федерації. Ситуація там стабілізована. За цей час ми відбили і повернули під контроль Андріївку, а в Юнаківці просунулися за тиждень від 200 до 700 метрів.
Ви знаєте, що нашим угрупованням керує бригадний генерал Олег Апостол, який був призначений на посаду командувача Десантно-штурмових військ. Керує достатньо вдало.
Ми контролюємо близько 90 квадратних кілометрів території Глушковського району Курської області РФ, і це наші упереджувальні дії у відповідь на можливий наступ противника.
Чисельність окупаційної армії – близько 695 тисяч осіб на території України
Ми знаємо можливості наших ворогів. Ми знаємо, що вони за минулий рік набрали близько 440 тисяч контрактників, тобто тих, хто пішов воювати за гроші, за високий рівень грошового забезпечення та регіональні надбавки. Таким чином у них армія збільшується в середньому на 8-9 тисяч щомісячно.
І на сьогодні російська окупаційна армія, разом з оперативним резервом, має чисельність близько 695 тисяч особового складу на території України. У них є і стратегічний резерв, це 13 дивізій, певна кількість полків та бригад. Це ще 121 тисяча. Тобто вони готуються до затяжної війни, війни на виснаження. Це їхня головна стратегія. Вони хочуть тиснути нас своїм людським ресурсом, виснажити своєю масою.
Мобілізація має проходити з обов’язковим дотриманням законності та прозорості в роботі ТЦК
Ви знаєте, що за останній рік протяжність фронту збільшилася на 200 км і складає близько 1200 км. Тому, звичайно, основним джерелом забезпечення поповнення нашого війська є продовження мобілізації. Непопулярний захід, але ж в умовах війни жодна країна не уникла мобілізації.
Водночас, я наполягаю на мобілізації з обов’язковим дотриманням законності та прозорості в роботі ТЦК.
Для людей мобілізація не має бути шоком. Всі наші територіальні центри комплектування повинні змінитися. Визначено завдання президентом України – Верховним Головнокомандувачем. В ТЦК проводяться інспекції, триває робота комісій. Щоб тих, хто не воював, відправити на фронт, а замість них прийшли військовослужбовці, які мають поранення.
ТЦК мають виконувати свої обов'язки і не допускали цих ганебних випадків, які іноді трапляються. Корупціонери, порушники законності в процесі мобілізації мають бути викриті. Має бути вжито всіх необхідних заходів проти таких порушників.
Перехід на корпусну систему йде без затримок
Ви знаєте, що ми минулого року розпочали реорганізацію Збройних Сил в умовах ведення бойових дій та передбачили створення армійських корпусів.
Головна мета переходу на нову організаційну структуру – підвищити ефективність наших дій та зменшити навантаження на органи військового управління. Зменшити кількість об'єктів управління, які безпосередньо підпорядковані конкретному органу (армійському корпусу), що створений уже на постійній основі.
При цьому рівень ОСУВ залишається, а рівень ОТУ – поступово ліквідується.
Що маємо станом на зараз? Перша черга управлінь армійських корпусів із підрозділами забезпечення вже завершили бойове злагодження та прийняли свої смуги відповідальності і визначені комплекти військ. Надалі – наступні черги, і так усі корпуси займуть свої смуги. Таким чином у нас буде завершений перехід на корпусну систему та відповідна перебудова нашої оборони.
Йдеться насамперед про більш ефективне використання всіх наявних сил і засобів, оптимізацію розподілу нашої артилерії, а також збільшення кількості підрозділів безпілотних систем.
Я сподіваюся, що така реорганізація дасть нам можливість, по-перше, зекономити особовий склад, тобто більш раціонально використовувати наших військовослужбовців, які безпосередньо виконують бойові завдання. А також – створити більше дієздатних резервів, щоб мати змогу проводити активні контрнаступальні й наступальні дії.
Тобто процес триває, він іде практично без затримок. Командири корпусів підібрали своє управління. Всім їм було надано право підбирати заступників, яких вони бажають.
Таким чином у нас відбулося значне омолодження оперативного керівного складу армії, що воює. Переважна більшість командирів корпусів – це колишні командири бригад, які відзначились на полі бою. Їхні заступники, начальники штабів – так само.
Ми сподіваємося, що така реорганізація дасть нові можливості в плані ефективності застосування частин, застосування бойового досвіду, посилення контролю за бригадами, зменшення наших втрат та збільшення обсягів знищених ворогів.
Про призначення нового командувача СБС і задачі, які стоять перед ним
Ви знаєте, що в нас відбулася заміна. На посаду командувача Сил безпілотних систем призначений майор Роберт Бровді, колишній командир 414-ї бригади безпілотних систем. Людина досвідчена, з величезним досвідом, який пройшов на війні шлях добровольця, командира взводу, роти, батальйону, полку, бригади БпС, зараз – командувачі цього нового роду військ.
Він дуже інтенсивно взявся за роботу, користується повагою в цьому середовищі. Я вже бачу результати єднання між командирами, більш ефективного виконання завдань, контролю за їх виконанням.
Перед новим командувачем стоїть задача більш ефективно розвивати цей сучасний рід військ. Провести інтеграцію передових підрозділів, які входять в «Лінію дронів» та власне в Сили безпілотних систем. Ви знаєте, що з цією метою вже створено угрупування Сили безпілотних систем.
Майор Бровді взяв зобов’язання, щоб шість-сім підрозділів Сил безпілотних систем увійшли до топ-10 ефективних частин, які показують найкращі результати у знищенні противника [дронами]. І я знаю, що він їх виконає.
Кількість FPV-дронів з нашого боку переважає. Однак, у ворога є перевага у виробництві дронів на оптоволокні
Війна – це змагання економік, це протистояння в науково-технічному прогресі. На даний час кількість FPV-дронів з нашого боку переважає кількість таких дронів з боку противника.
Ми знаємо про плани РФ, про ті задачі, які в них поставлені для нарощення кількості дронів. Знаємо, що вони добилися успіху, наприклад, у виробництві дронів на оптоволоконному керуванні. Тут у них, на жаль, є перевага і в кількості, і в дальності їхнього застосування. Маємо вже приклади, коли дрони на оптоволокні літають на відстань до 40 кілометрів.
Ми в цьому процесі наразі наздоганяємо. У нас теж з'явилося достатньо виробників, які виготовляють, наприклад, дрони з 20-кілометровим оптоволоконним кабелем.
Майбутня армія повинна бути високотехнологічною. Звичайно, солдат на полі бою залишиться. Але його частка буде зведена до мінімуму. Та, звичайно, це найбільша цінність – наш солдат, наш піхотинець.
Ми будемо робити все, щоб зберегти нашого піхотинця. Щоб він керував спочатку дроном, роботизованою платформою, а потім уже йшов сам.
Для протидії «шахедам» розвивається напрямок застосування легкомоторної авіації
У протидії ударним дронам противника застосовується принцип раціональності та доцільності для різних засобів ураження. Оскільки ми маємо економити зенітні керовані ракети, то пріоритетними для ураження «шахедів» є мобільні вогневі групи. Саме на них припадає найбільша частка знищених ударних БпЛА. Ефективність МВГ становить до 40%. Тобто на сьогоднішній день вони не втратили свою актуальність.
Одним із перспективних напрямків протидії «шахедам» є застосування легкомоторної авіації. Вона у нас є, і є нові проєкти за рахунок фінансової й матеріальної допомоги з боку наших іноземних партнерів. Цей напрямок буде розвиватися. Ми отримуємо сучасні літаки легкомоторної авіації, які мають сучасне озброєння та засоби навігації, що підвищить ефективність протидії ударним дронам росіян.
Також ефективним засобом боротьби з «шахедами» є армійська авіація, яка застосовується щоденно та бере участь у відбитті дронових атак. Ми масштабуємо цей напрямок. Організована співпраця з партнерами, в першу чергу з канадськими, які дають нам можливість отримати сучасні системи спостереження, прицілювання, що підвищує бойові можливості наших гелікоптерів.
Вимоги до облаштування фортифікаційних споруд з ходом війни змінилися
Бачення доцільності тих чи інших фортифікаційних споруд змінилося. На початку повномасштабної російської агресії будувалися величезні опорні пункти, батальйонні райони оборони. Як показав досвід Бахмута, в такому вигляді вони втратили свою актуальність. Збройні Сили перейшли до ротних опорних пунктів, потім – до взводних. Тепер ми бачимо, що найбільш ефективна позиція – максимум на відділення. А в основному це групи окопів, навіть так звані «лисячі нори», які унеможливлюють застосування противником ударних дронів. Адже зараз дрон, особливо на оптоволокні, може проникнути в будь-яку щілину.
Звичайно, всі укриття та фортифікаційні споруди повинні мати антидроновий захист. Така вимога сьогодення. Ходи сполучення мають бути закриті, щоб захистити від ураження і наших солдатів, і пілотів безпілотних систем.
Ви бачите, що розвиток дронів диктує зміни і в тактиці застосування військ, і у вимогах до фортифікації. Якщо раніше всі фортифікаційні споруди будувалися з метою недопущення просування противника, в тому числі на відкритій місцевості, де противник міг застосувати велику кількість бронетехніки, то тепер підходи змінилися. Все будується навколо посадок, лісосмуг, які мають кращі маскувальні властивості. І, звичайно, ділянки мінування, протитанкові рови, інші перешкоди. Тобто, з одного боку, маємо справу з розвитком технологій, а з іншого боку – працюють старі перевірені засоби.
Я хочу наголосити, що будь-яке укріплення є дійсно ефективним тільки тоді, коли воно зайняте нашими військами. Якщо ж в укріпленні немає військовослужбовців або їх кількість недостатня– наприклад, коли побудовано нормальний опорний пункт, але в ньому залишаються два-три солдати, – звичайно, це укріплення не відіграє свою роль.
Ви знаєте, що на передньому краї солдати зариваються та обладнують для себе позиції саперними лопатами фактично самотужки. Перша лінія готується військами безпосередньо в ході бойових дій. Друга лінія готується, як правило, інженерними підрозділами Збройних Сил та Державною спеціальною службою транспорту, спільно з цивільними організаціями. І третя лінія, капітальна, будується обласними військовими адміністраціями. Є багато питань, якісна чи неякісна.
DeepStrike будемо продовжувати, нарощуючи масштаби і глибину
Що у нас працює? DeepStrike. Напевно, це одна із найсильніших наших сторін, коли ми маємо ефективність, яка в 15 разів переважає наші затрати на ураження.
Згадайте, як під час переговорів ворожа сторона запросила як одну з умов, щоб ми не завдавали удари по їхній нафтопереробній промисловості. Це свідчить тільки про те, що наші удари дійсно ефективні.
Звичайно, ми будемо продовжувати [ураження по території Росії за напрямком DeepStrike]. Будемо нарощувати масштаби, глибину. З урахуванням того, що ми не воюємо проти населення – ми воюємо і знищуємо суто військові об'єкти.
Ми не будемо залишатися в глухій обороні: наступаємо, де бачимо слабкі місця в обороні противника
Що стосується наших планів і намірів. Звичайно, ми не будемо залишатися просто в глухій обороні. Тому що це не приносить нічого і зрештою призводить до того, що ми все одно відступаємо, втрачаємо людей і території.
Тому ми поєднуємо оборонні дії з активною обороною та активними наступальними діями. Тобто там, де можливо, ми завдаємо удари по ворогу, проводимо контратаки. Наступаємо, де бачимо слабкі місця в обороні противника.
Для цього ми створили і масштабуємо частини штурмових військ. Ідеться про окремі підрозділи, полки, які були створені на початку Курської операції та станом на зараз воюють фактично на всіх складних ділянках фронту. І там, де ми маємо можливість наступати, і там, де противник має успіх, а його потрібно зупиняти та відбивати наші населені пункти. Зокрема, як це було на Сумщині.
Є плани, є погляди на розширення цих частин. Все залежить від того, як ми зможемо втілити ці зміни.
