Коли автобуси зі звільненими з полону паркуються на подвірʼї, родичі з прапорами та фотографіями вмить оточують їх.
«Ю-ррраааа! Тут є Юра? Юраааа!», — чорноволоса жінка за хвилину оббігає кілька автобусів і кидається в обійми своєму чоловікові. Її звати Олена Юзвак і в них із чоловіком є двоє дітей. Вони самі з Вінниччини. Чекали на свого Юру, військовослужбовця 59-ї бригади, пів року.
“...Я знала, що він в полоні. Я приїздила сюди, підтримувала дівчат… Ми тут квартиру зняли. Я вже їхала сюди — і мені прийшла смс від Координаційного штабу (з питань поводження з військовополеними - Ред.)”, — розповідає Олена.
Вона каже, як двоє їхніх діток — 7-річний хлопчик і 9-річна дівчинка — переживали за тата, який знаходився в полоні на тимчасово окупованій території.
“Що ви Юрію найперше сказали?” — запитують журналісти.
“Як ми його шукали, чекали… — каже Олена, витираючи сльози радості. — А він сказав, що дуже переживав, чи є нам що їсти і за що жити…”
Серед натовпу є кілька дітей, одного з них — хлопчика Тимура, сьогодні обіймає тато, Дмитро Гавриленко, який пробув у полоні 17 місяців.
@lb.ua Зворушлива зустріч Дмитра Гавриленка, який був у полонв 17 місяців, з маленьким сином Тимуром та рідними. Відео: Зоряна Стельмах #діти #син #рідні #полон
♬ оригінальний звук - 🔹Лівий берег - LB.ua🔹
Дмитро ховається подалі від камер, але спілкується з усіма родичами зниклих безвісти.
На одній фотографії пізнає чоловіка. Фото тримає жінка, яка вмить починає труситись і заходитись сльозами. Вона дзвонить мамі і кричить: «Міша живий! Мій Міша живий!».
@lb.ua «Мій Міша живий! Мій Міша живий!». Молода жінка дізналася від звільнених з полону військових, що її чоловік живий. Відео Інни Варениці #жінка #чоловік #військовий #полон #живий #військовополонені
♬ оригінальний звук - 🔹Лівий берег - LB.ua🔹
На землі сидить дуже худий молодий чоловік. Юрій. Він дуже засмучений, бо дізнався про смерть батька.
Журналісти запитують, чи вірив він, що на нього тут чекають і роблять все для його звільнення.
“Я ніколи не сумнівався. Я знав, що моя країна мене не кине. Я вам скажу чесно. Перше, що вам скажу: я вірю в Бога і дякую, що він допоміг мені повернутися додому. Друге: я люблю своїх рідних і близьких. На жаль, мій батько помер, не так багато в мене залишилося родичів... І третє: я люблю свою країну. Слава Україні!”.
Фотографії зниклих військових родичі тримають у руках, приклеюють на імпровізовані банери.
Бачимо двох жінок — маму і доньку. Вони дуже сильно плачуть. “Скажіть, будь ласка, кого ви дочекалися?”. “Ми ще не дочекалися”. Жінка схвильовано розповідає, що двоє зі звільнених сьогодні військовослужбовців сказали, що бачили в полоні її чоловіка Віталія. Він зник безвісти рік тому.
Деякі заздалегідь роздрукували фото зниклих рідних на тканинних прапорах і обгорнулися ними, як плащами.
Звільнені з полону чоловіки розглядають десятки фото, але не всіх упізнають.
@lb.ua Мама військовослужбовця запитує у звільнених з полону хлопців про свого сина Відео Інни Варениці
♬ оригінальний звук - 🔹Лівий берег - LB.ua🔹
«Завтра наші ще приїдуть, питайте в них», — знизує плечима один зі звільнених полонених.
Напередодні у межах обміну “1000 на 1000” додому повернулися 390 українців — 170 військових та 120 цивільних. Тобто — 697 за два дні загалом. Завтра очікується звільнення ще трьох сотень українців, які перебувають в російському полоні.
