Кримська платформа та її зовнішньополітичний трек – це тільки підтримуюча ініціатива. Довготермінова мета - створити широку міжнародну коаліцію для реалізації стратегії деокупації Криму.
Про це заявила заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова під час слухань комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.
"Це точно не викреслює нашого "домашнього завдання" і всіх тих задач, як необхідно акумулювати для того, щоби ця ініціатива була більш ефективною. Умовно, зміст і контент Кримської платформи напряму залежить від внутрішнього треку реалізації цієї ідеї. Довготермінова ціль ініціативи – створити широку міжнародну коаліцію для реалізації стратегії деокупації Криму. Короткостроковим завданням Кримської платформи є фактична задача утримати цю тему, знайти нові шляхи для того, щоб більш гучно ми могли говорити про те, що минулі сім років фактично лише нарощується окупація – це весь спектр від гуманітарного до безпекових викликів. І не дозволити забути це питання. Це тактично дуже важливо на тактичному рівні", - зазначила вона.
Джапарова наголосила, що згодом Кримська платформа стане багаторівневою структурою і працюватиме на рівні голів держав та урядів, міністрів закордонних справ, парламентарів та експертів. Також будуть регулярні міністерські зустрічі і щорічний форум з питань безпеки Чорноморського та Середземноморського регіону
Її діяльність буде базуватися на таких пріоритетних напрямках: міжнародна політика невизнання спроби анексії; ефективність санкцій та їх посилення; безпека в Азово-Чорноморському регіоні та Східному Середземномор’ї; права людини і міжнародне право; екологічні та економічні наслідки окупації.
"Офіційно започаткувати діяльність платформи ми плануємо наступними заходами. Нам треба здійснити установчий саміт, який буде проведений в Києві 23 серпня цього року разом з заходами, які плануються до 30 річниці незалежності. Ця дата дуже гарно працюватиме як з точки зору відзначення Дня незалежності, так і з точки зору просування нашої ініціативи", - розповіла Джапарова.
Наразі, за її словами, завершується підготовка запрошень для участі у саміті для лідерів іноземних держав і керівників міжнародних організацій. Найближчим часом вони будуть розіслані. Протягом саміту планується фактичне затвердження декларації Кримської платформи.
"Це буде документ, який фокусує увагу на дуже важливих позиціях невизнання окупації, політики засудження репресій і злочинів РФ", - пояснила заступниця голови МЗС.
Окрім того, в установчому документі буде вказано на підтримку суверенітету і територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах; фіксація основних принципів і пріоритетів міжнародної політики деокупації Криму, запуск функціонування КП.
"На цю декларацію ми можемо накладати вже інші механізми, наприклад - механізми швидкого реагування, які будуть встановлені між МЗС країн, які приєднаються до цієї платформи", - додала Джапарова.
Вона також зауважила, що українська сторона від самого початку декларувала, що хоче бачити Росію учасницею КП, як країну, яка несе повну відповідальність за злочини окупації.
"Однак, Москва має протилежне бачення, яке звучить так: "Крим - наш". В діалоги щодо статусу Криму російське керівництво втягатися не хоче. Зміни до Конституції РФ були напряму повязані із тим, щоби зафіксувати нинішню ситуацію. Саме тому ця платформа повязана з бажанням України додатково тиснути на Росію задля захисту наших громадян", - зазначила заступниця міністра.
Нагадаємо, на початку червня минулого року голова МЗС Дмитро Кулеба оголосив, що Україна має намір створити міжнародну платформу для обговорення з партнерами деокупації Криму. На його думку, Україна повинна вирішувати кілька тактичних і одне стратегічне завдання.
Створення платформи має на меті "задати багаторівневу рамку, яка триматиме тему Криму на різних рівнях". Найвищий політичний рівень на себе візьме саміт, організацію якого ініціюватиме Україна. Він проходитиме щорічно 26 лютого – у день опору Криму російській окупації.
Провести в Україні перший Кримський саміт МЗС планує у 2021 році.