Смарт-додатків по визначенню якості повітря існує досить багато, але їхні показники між собою не сильно відрізняються. Сьогодні за даними ресурсу AirVisual найвищі показники забрудненості на проспекті Науки (153), Мінському масиві (112) та Воскресенці (93). На тому ж таки ресурсі можна порівняти рівень забрудненості з іншими країни, наприклад, у Бангладеші – 178, в Дубаї – 158; у Сеулі – 91, в Нью-Йорку - 33, а у Лондоні - 18.
– Над Україною зараз фіксується підвищена концентрація чадного газу, яка наближається до рекордної навіть у світових масштабах, – зазначає екоактивіст і учасник руху Save Dnipro Денис Піддубський. – Оскільки в попередні роки в Україні не існувало сервісів з моніторингу якості повітря, наша країна залишалася білою плямою на світовій мапі аналізу повітряних мас. Тому ця ситуація, яка повторюється щороку, не мала такого резонансу.
Що відбувається?
До утворення смогу призводять добові перепади в 10-12 градусів між нічною та денною температурами, а також підвищена вологість на території практично всієї країни. Пил і кіптява, які перебувають у повітрі наших міст, утворюють разом з вологою так звані міські тумани (смог). Це частинки важких металів (ртуть, свинець, кадмій та інше), діоксиди азоту і сірки, оксиди вуглецю (в тому числі монооксид вуглецю, або чадний газ), хлористий водень та інші хімічні сполуки.
– Якщо в повітрі є пил і кіптява (так звані “гігроскопічні ядра конденсації”), це збільшує ймовірність виникнення туману, – пояснює Денис Піддубський. – Тому особливо багато туманів у великих містах, де присутні приватний і промисловий транспорт з двигунами внутрішнього згоряння, а також промислові підприємства-забруднювачі. У Києві серед найбільші – Дарницька ТЕЦ-4, сміттєспалювальний завод “Енергія”, Бортницька станцію аерації та міжнародний аеропорт Жуляни; іноді з'являються повідомлення, що на показники датчиків впливає тільки підвищений вміст вологи, яка сприймається ними як пил, але це не так.
За словами Дениса Піддубського, підприємства-забруднювачі часто працюють без сучасних засобів очищення викидів. Так само, крім підприємств і автомобілів великий “внесок” у забруднення повітря вносять мешканці приватного сектора і сіл, які спалюють рослинні відходи на полях і у себе на ділянках.
Директор аналітичного центру CEDOS Іван Вербицький пояснює: те, що відчувається сьогодні в Києві, – наслідок не тільки погодних умов чи паління листя, а й величезної кількості вихлопних газів від автомобілів.
– Індекси якості повітря, які поширюють у Facebook останні дні, збирають дані з різних датчиків міста. Вони належать різним людям, мають різних виробників і належать до різних цінових діапазонів, – каже Вербицький. – Малоймовірно, що вони усі враз поламалися і показують щось не те.
У Гончарука “нічого аномального”
Поки кияни посилено випитують у чат-ботів про індекс якості повітря в їхньому районі та купують захисні маски, столична влада та центральні органи влади зберігають цілковитий спокій.
У Київській геофізичній обсерваторії імені Бориса Срзневського LB.ua повідомили, що що не опрацювали даних за попередній тиждень і попросили зателефонувати завтра після 15-ї. Мовляв, тоді будуть готові результати.
Прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що “нічого аномального в повітрі не спостерігається, якість повітря зараз в межах гранично допустимої норми”.
У КМДА додали, що це “не більше, ніж туман” і зазначили, що в повітрі можна побачити завислі речовини через відсутність “достатньої кількості протягів”.
Заступниця міністра енергетики та захисту довкілля Ірина Ставчук у коментарі LB.ua сказала, що не готова коментувати ситуацію із забрудненням повітря у Києві: “Офіційного пояснення наразі немає, для цього потрібно проаналізувати дані Гідрометцентру, попередня версія – спалювання листя та промислове забруднення”.
У Центрі Громадського здоров’я МОЗ LB.ua повідомили, що заміри забруднення повітря вони не проводять і не звертались до органів влади з питанням щодо забруднення атмосферного повітря. Порадили пити більше води (від 2-3 літрів на добу для дорослих), утриматися від алкоголю, скласти свій раціон з максимальної кількості фруктів, овочів, молочних продуктів, а також не відкривати вікна в години/дні максимального забруднення.
Тобто, якість нашого повітря контролюють тільки боти-застосунки, а що з цим робити - обговорюють тільки користувачі соцмереж. Така от “країна в смартфоні”.