Глобальний тренд
Сьогодні, 20-го вересня, у Києві відбувся Марш за клімат. Загалом на акцію вийшло майже дві тисячі учасників. Можна було зареєструватись на подію напередодні або ж просто доєднатись на місці. Маршрут активістів – від Михайлівської площі до Офісу Президента на Банковій. Активісти приходили зі своїми плакатами, протигазами, поліетиленовими пакетами та табличками з назвами міст, звідки приїхали – Харків, Рівне, Ужгород, Одеса, Львів, Черкаси, Миколаїв.
Головні вимоги активістів до української влади, – перехід на 100% відновлювані джерела енергетики; відмова від будівництва нових електростанцій, гуманне ставлення до тварин, зменшення використання пластику на законодавчому рівні, відмова від викопного палива.
Кліматичні страйки відбуваються за ініціативи 16-річної шведської активістки Грети Тунберг, засновниці руху “Fridays for future” (П’ятниці для майбутнього – LB.ua) – шкільних акцій протесту заради клімату, які започаткувала Грета в серпні 2018 року. Серед вимог – зменшення викиду вуглецю шведським урядом відповідно до Паризької угоди 2015 року; згодом акцію підхопили учні та студенти по всьому світу.
Тетяна привела на київський марш за клімат свого 8-річного сина, каже, що так привчає до активізму: “Ми пропускаємо всього лиш один день у школі, але дитина вчитиметься відстоювати свою думку не тільки в своїй країні, а й планеті. Про клімат стараюсь говорити з ним через приклади – викиди вихлопних газів, розбираємось з машинами, дивимось мультфільми про танення льодовиків".
Координатор кампанії “Справедлива трансформація в Україні” Костянтин Криницький нагадує, що основна причина зміни клімату – викиди парникових газів:
– Шість з десяти забруднювачів повітря в Україні – вугільні підприємства, і ми бачимо, що трансформація вугільного сектора триває останні тридцять років. З 1991-го року кількість шахтарів зменшилась з одного мільйона до сорока двох тисяч, з 33-х вугільних станцій лише 4 приносять прибуток, ми адвокуємо за справедливу трансформацію, – каже активіст. – Ми розуміємо, що закриття шахт дуже боляче вдарить по економіці регіону, не кажемо, що треба робити це завтра. Однак, варто задуматись, що буде через 20-30 років. Влада має створити нові робочі місця та підприємства, технологічні та екопарки, змінити систему освіти. Це повинні бути комплексі заходи і чим раніше, тим меншими будуть в майбутньому негативні соціальні наслідки.
Не байдужі
21-річний Петро зазначає, що в повсякденному житті не їсть м’яса та не використовує одноразових речей – від засобів гігієни до пакетиків з чаєм: “Прогулюю роботу, щоб підтримати екоактивістів, бо це нагальна потреба, яку потрібно вирішувати зараз. Найважливіші питання, які турбують мене – перехід на відновлювану енергетику, бо в той час, коли весь світ відмовляється від вугільних станцій, ми продовжуємо їх будувати та вкладати великі гроші. Також дуже важливо доносити цю проблему людям на інформаційному рівні, тому що насправді тему клімату дуже мало розгорнута в нашому суспільстві”.
19-річна студентка Києво-Могилянської академії Лоріна пропускає сьогодні семінар та лекції, бо майбутнє планети для неї важливіше: “У нас залишилось менше 11-ти років, щоб зупинити нагрівання планети в межах 1,5 градусів – можливих для людського існування”. У повсякденному житті дівчина каже, що старається більше ходити пішки, менше вживати м’яса, а також виходити на акції, щоб продемонструвати свою громадянську позицію.
Киянка Наталка Павленко принесла з собою глобус, який запакувала в поліетилен. Жінка каже, що це символ нашої планети, яка задихається від пластику: “Вчені нещодавно знайшли в Маріанській впадині пластик, ми заплювали цю планету, тому треба якнайшвидше від нього відмовлятись. Скажу про себе – не використовую пластик там де це можливо (не купую пакети), все інше відводжу на переробку в “Україну без сміття”.
Олена приїхала до Києва з Харкова, аби довести знайомим і друзям, що проблема глобального потепління стосується кожного: “Кліматичні зміни настільки серйозні, що тільки об’єднавшись, можемо щось змінити. Кожна людина може від себе зробити щось для покращення екологічної ситуації – наприклад, дивитись в магазині, чи переробляється упаковка, чи ні. Це своєрідний тиск на виробників, і чим більше людей його здійснюватимуть, тим швидше вони знайдуть заміну, яка перероблятиметься”.
Одинадцятикласник Максим з Хмельницького тримає в руках плакат “Rest in peace” (Спочивай з миром – LB.ua): “Саме так зараз можна описати ситуацію з нашою планетою, якщо ми мовчатимемо. Важливо, щоб Україна повністю перейшла на відновлювані джерела енергії, бо це зменшить викиди парникових газів у атмосферу та забруднення навколишнього середовища. Стараюсь сортувати сміття і використовувати менше паперу, завжди вожу з собою термокружку”.
“Я не хочу купувати повітря у 2050 році”, - такі слова написані на плакаті, що тримає 43-річна Олена.
– Це хороший рух, який почався в багатьох країнах Європи, нашій країні дуже доречно приєднатись. Здавалося б це така дурість, купувати повітря, але 30 років тому в моєму дитинстві воду не купували, – каже жінка. – Якби хтось сказав, всі би сміялись навколо. А так колись будемо і чистий кисень купувати для відновлення самопочуття. Дуже імпонує ідея заборони пластику на законодавчому рівні, бо добровільно ніхто не відмовиться. Так само вимагаю доступний продаж сонячних батарей, кому як не нам, хто пережив Чорнобиль, варто розуміти важливість переходу та альтернативні джерела енергії.
Під Офісом Президента активісти скандували “Один градус змінює все”, “Stop CO2”, “100% ВДЕ” (відновлювальних джерел енергії – LB.ua), “Ми майбутнє – дайте нам шанс”, “Бюджет 2020 без брудних дотацій”. Раніше, Міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель зазначив, що пріоритетом для нього буде створення новітніх технології у сфері видобутку так, щоб це завдавало найменшої шкоди зовнішньому середовищу.
