Близько 70% викликів "швидкої" допомоги в Україні є непрофільними - тобто пацієнти викликають медиків екстреної медичної допомоги у випадках, коли прямої загрози життю немає. Про це написала в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун на своїй сторінці в Фейсбуці.
"Непрофільні виклики - під цим бюрократичним виразом криється проблема, яка може коштувати життя. Це виклики екстреної медичної допомоги, які змушують бригади "швидкої" виконувати ролі таксі, сусідів або сімейних лікарів - у загальному кого завгодно, тільки не своє справжнє призначення", - написала в.о. міністра.
"По телефону диспетчера запевняють, що в пацієнта стан на межі життя і смерті - втрата свідомості, судоми, біль у ділянці серця, значна зовнішня кровотеча тощо. Тобто випадки, коли існує безпосередня загроза життю і здоров'ю людини. Усі вони були перелічені в наказі МОЗ України від 1 червня 2009 року № 370 (http://bit.ly/2Iq2CFr). І саме ними керуються диспетчери екстреної медичної допомоги, приймаючи виклики. Але після приїзду виявляється, що пацієнт не потребував екстреної допомоги. Наприклад, медиків просять збити тиск, знизити температуру або відвезти в лікарню, коли відсутня пряма загроза життю і здоров'ю", - написала голова МОЗ.
Супрун зазначила, що така велика кількість непрофільних викликів є проблемою не тільки лікарів "швидкої", але і інших пацієнтів, які дійсно потребують екстреної госпіталізації. "Адже поки бригада радить випити парацетамол від температури (що по суті є консультацією, яку надає сімейний лікар), хтось з інфарктом залишається без екстреної допомоги, бо всі медики зайняті на непрофільних викликах", - написала Супрун.
"Місцева влада може підтримати роботу пунктів первинної медичної допомоги в неробочий час і вихідні дні, а також провести інформаційну кампанію серед населення та сімейних лікарів. Тут рекомендації, як організувати надання первинної медичної допомоги поза годинами прийому пацієнтів: http://bit.ly/ 2U6TK9M. Сподіваюся цей кейс стане прикладом ефективних змін для інших регіонів", - написала голова МОЗ.
Нагадаємо, в 2019 році в Україні почався перший етап впровадження реформи екстреної медичної допомоги. Пілотний проект вартістю 922 млн гривень почався в Одеській, Вінницькій, Донецькій, Полтавській, Тернопільській областях і в Києві.