Який в Представництва Президента річний бюджет зараз?
Фонд заробітної платні на місяць на приблизно 25 осіб – 400 тисяч гривень. Є інші дрібні та не дуже поточні витрати, але в цілому ми належним чином матеріально забезпечуємося Державним управлінням справами. Ми не орган виконавчої влади, зокрема – ми не є розпорядниками окремих бюджетних програм, та лише отримуємо кошторис на нашу діяльність. З одного боку це призводить до того ми абсолютно не залежимо від голосувань у Верховній Раді за Державний бюджет, від цих політичних питань. З іншого боку, ми не маємо фінансових важелів впливу на ситуацію.
Наскільки я пам’ятаю, Представництво Президента у Криму займалося тим, що фактично контролювало діяльність місцевої влади щодо відповідності їхніх дій українському законодавству?
Так, є закон про Представництво 2002 року, є навіть спеціальна окрема стаття Конституції - 139-та. Але на сьогодні на материковій Україні не відтворено органів представницьких та виконавчих кримської автономії.
Тому в мене питання, чим ви займаєтеся?
Сьогодні немає Ради Міністрів Криму та Верховної Ради Автономної республіки Крим (АРК). Але діють прокуратура АРК, Головне управління Нацполіції АРК та Севастополя, Головне управління СБУ в АРК. Є відповідні підрозділи, наприклад, у Фонді держмайна, у Національному агентстві державної служби, у багатьох інших структурах. Є також Меджліс кримськотатарського народу, є місцеві Меджліси та громадські структури, які представляють кримчан. Є потреба у взаємодії та координації з цими орагнами — це наша функція.
Всі ці органи влади, силові структури, поліція, прокуратура та СБУ, наскільки я пам’ятаю, розпорошені по різних регіонах.
Так, це величезна проблема, яка виникла у 2014-2015-роках. Бо утворювали не там, де потрібно, а там, де зручніше та швидше можна відтворити.
Чи є у вас намір зібрати всіх у Херсоні?
Ми з перших днів на посадах поставили це питання. Чому поліція Криму має бути за 300 км від півострова? Завдяки керівництву Нацполіції, сьогодні здійснюються переміщення Головного управління Нацполіції в АРК та Севастополі в Херсонський регіон у місцевості біля пунктів в'їзду та виїзду з Криму, а також у місто Херсон.
Головне управління Служби безпеки України в АРК фізично у Херсоні чи у Києві?
Вона у Херсоні. І тому вона працює, бо місце знаходження визначає й ефективність роботи. Бо якщо ви знаходитеся біля Криму і якщо ви знаходитеся у регіоні, де щомісячно до 100 тисяч осіб приїжджають з окупованої території, які штурмують структури міграційної служби, йдуть отримувати відповідні послуги у всіх сферах: освіти, культури, науки тощо, то ви абсолютно по-іншому ставитеся до питання деокупації півострова.
І, до речі, після того, як управління поліції почало переміщуватися в Херсон, її керівники вже мають дещо інше бачення, бо вони сьогодні варяться в реальних кримських проблемах, а не в тому інформаційному просторі, який створюється далеко від півострову.
Чи є у вас контакт з Міністерством з питань тимчасово окупованих територій (МінТОТ), офіс якого також у Києві?
В Міністерства є Сектор у Херсоні, який відповідає насамперед за ситуацію у наближеному до Криму регіоні, пов’язану із внутрішньо переміщеними особами та зоною розмежування. А у Києві є структура Міністерства, яка відповідає за загальні питання деокупації, реінтеграції Криму. Досі ініціативи з боку МінТОТ щодо співпраці з нами були на жаль доволі стриманими; втім, ми постійно звертаємося до них з ініціативами, запрошуємо, надаємо пропозиції. Я впевнений, що у нас попереду багато корисної взаємодії з керівництвом МінТОТ.
Наскільки я знаю, МінТОТ виступає за створення центрів з надання адміністративних послуг прямо на адмінкордоні з Кримом.
Давайте казати, як воно має бути. У різних заявах йдеться і про культові споруди, і про супермаркети, і про якісь сервісні зони. Але ви можете поїхати на Чонгар і подивитися, що там за сервісна зона: продають пиріжки та нещодавно поставили кіоск продавати автобусні квитки до Москви. Ось який рівень послуг там зараз є для кримчан. Я погоджуюся, що пункти на адмінкордоні з Кримом слід профінансувати, щоб вирішити поточні питання. Наприклад, там немає пішохідних доріжок нормальних, немає освітлення, нормальних парканів, там слід зробити дорожнє покриття. Це потребує разового фінансування.
Якщо йдеться про інші питання - медичний пункт, туалети, зону очікування – хтось має цим постійно опікуватися. Хто? Я живу у реальному світі, тому не вірю, що хтось це буде робити безкоштовно і постійно, взимку і влітку. Більше того, оскільки це небезпечна зона, то місцеве населення не дуже хоче там працювати. Люди кажуть: «А навіщо я буду працювати поруч з російськими снайперами? Мені хтось за це щось доплатить? Хтось мені якусь страховку дасть на випадок чогось?». Прикордонники — це люди в погонах, які давали присягу. Громадське формування «Аскер», наприклад, яке там знаходиться, теж має спеціальний статус. А що там будуть робити цивільні працівники? Хто їм буде платити щомісячну зарплатню? Це важкі питання.
Саме тому ми кажемо, що окупація тимчасова — ніяких капітальних споруд там не має бути. Росіяни зробити там будівлі — це їхня проблема. Ми все це знесемо бульдозерами.
По-друге, якщо робити там зупинку транспорту, то має бути легальний перевізник. Чи є там зараз легальний перевізник на п'ятому році окупації? Немає, бо відповідна місцева рада чотири роки не проводила відповідні конкурси. Через це, наприклад, на контрольному пункті в'їзду-виїзду (КПВВ) «Чонгар» сьогодні діє абсолютно усталене, організоване злочинне угрупування у складі більше 200 осіб — це нелегальні таксисти. Ця група має певну етнічну забарвленість, координується не громадянами України, має дуже міцні корупційні зв’язки на районному рівні та в усіх органах районної влади, і не тільки серед цивільних. Це констатація факту.
Тому, звісно, коли ми туди приїздимо, там ситуація на межі колапсу. І цю клоаку, цю гнійну рану хочуть прикрасити якоюсь сервісною зоною? Шановні! Треба там спочатку зробити санацію. Прибрати організовану злочинність, забезпечити легальні автобусні перевезення від КПВВ, як мінімум до Новоолексіївки, Генічеська. А коли це буде зроблено, коли там буде легальний перевізник - комунальний чи комерційний – байдуже, тоді ставте перевізнику завдання з прибирання сміття, облаштування туалетів, сервісної зони - в межах його господарської діяльності. Це питання, як на мене, найбільш конструктивно вирішується саме в межах не адміністративно-правових відносин, а господарських відносин. На сьогодні ми маємо там не тільки безлад. Ми маємо абсолютно дику контррозвідувальну ситуацію. Бо негідники, які там нелегально працюють, вочевидь абсолютно підконтрольні ФСБ та іншим спецслужбам Росії. В таких умовах виникає питання реального алгоритму – як будувати там щось узагалі.
Ви сказали про етнічне забарвлення цього угрупування. Про що саме йдеться?
Я не можу казати детальніше, нехай правоохоронні органи, насамперед, Державна міграційна служба, СБУ, ДПС України надасть відповідь.
Який головний аналітичний продукт вашої діяльності як Представництва Президента?
У нас існує щоденна доповідь Президенту України через його Адміністрацію, щомісячна, щоквартальна і щорічна. Іншим органам влади України ми можемо надавати інформацію у межах міжвідомчої взаємодії, також в межах наших повноважень ми інформуємо про ситуацію Спеціальні моніторингові місії ООН та ОБСЄ.
Ми теж отримуємо інформацію для узагальнення від більшості структур центрального та місцевого рівнів щодо їх діяльності з питань Криму. На жаль, є окремі владні структури, які вперто не хочуть нам давати жодної інформації про власну «кримську» активність та продовжують, з точки зору інформування Президента України з кримських питань, залишатися «річчю в собі». Крім отримуваних документальних звітів значна частина інформації у наших доповідях — це дані з відкритих джерел.
Чи надає Представництво якісь сервіси кримчанам?
Безумовно, адже ми надаємо допомогу усім громадянам України, які будуть звертатися до нас. У нас немає функції надання адміністративних послуг, але ми координуємо діяльність органів влади, і можемо вирішувати проблемні питання, коли людина стикається зі складнощами. А таких ситуацій купа, бо «окупація Криму ж не передбачена чинним законодавством» як любить казати мій перший заступник пан Ізет Гданов. Але окремі державні органи чи службові особи до цього «форсмажору» ніяк не можуть звикнути. Тому, коли людина приходить до органу влади, їй іноді кажуть: «Ми нічого не знаємо, навіщо ви тут, їдьте собі назад до Криму», і тоді – люди звертаються до нас.
Ви - юрист за фахом, який займався морським правом. Чи досі відбуваються порушення щодо судозаходів у кримські порти?
Є дві кричущі проблеми. Є проблема незаконних судозаходів і є проблема незаконного авіаційного сполучення. Але окремі органи, на жаль, тільки імітують боротьбу цим, ніж щось реально роблять. Наприклад досі наскільки мені відомо жодному керівнику жодної російської авіакомпанії, які літають у Крим, не висунута підозра. Є там «Аерофлот», «Уральскі авіалінії», інші «добродії». Вони не ховаються, бо чомусь впевнені, що покарання не буде, їх керівництво не ховається. А коли питаєш наші правоохоронні органи про це, вони кажуть: «А у нас доказів немає». Шановні, ну ось є керівництво компанії, є всі статутні документи цієї компанії – хіба це не докази? «Ну, нам потрібен оригінал статуту «Аерофлоту»». І це серйозно каже людина, яка має погони на плечах.
Звісно, в таких умовах повної приголомшливої безкарності росіяни успішно добудовують аеропорт у Сімферополі, збільшується кількість авіарейсів. Але хочу вас запевнити, що найвище керівництво України має іншу позицію з цих питань, ніж окремі дивні люди у регіональних органах контролю. І цю ситуацію буде змінено.
Наразі всі судна арештовують за ст.332-1 Кримінального кодексу “Порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї”. Я чув про бажання деяких депутатів цю норму змінити.
На жаль часто зміни до законодавства про окуповані території лобіюють ті, хто хоче торгувати з Кримом, хто возить на півострів титанову руду, з якої роблять там титановий концентрат, а з цього концентрату Росія робить підводні човни і відповідні стратегічні літаки і погрожує всьому світу ядерною зброєю. Складається враження, що у цих товаришів, які лобіюють торгівлю з окупованою територією, нема ані дітей, ані онуків, ніби вони не розуміють, куди котиться Російська Федерація і тягне за собою весь світ.
Або, наприклад, деякі посадові особи публічно кажуть, що не слід карати кримінально колаборантів. І це у той час коли у Криму вбивають, катують українців, знищують українську культуру, знищують кримськотатарську мову, протидіють усім формам громадянського спротиву. Не слід їх за це карати?
Чи існує якийсь вже погоджений на рівні Адміністрації Президента план по деокупації Криму, хоча б якась «дорожня карта»?
Ми над цим документом працюємо вже декілька місяців, проект майже готовий. Утворено Експертну раду при Представництві Президента у Криму, яка налічує з десяток науковців, які мають відповідне бажання і фах. Отримуємо відповідні пропозиції щодо дороблення цього проекту плану — це робиться на рівні департаментів Адміністрації Президента. Далі буде скликано робочу групу високого рівня з питань Криму. Це рівень мінімум заступників міністрів і вище. Група збиратиметься періодично в Адміністрації Президента.
На розгляд цієї групи ми винесемо проект плану протидії російської агресії з півострову, а у наступному – стратегію деокупації Криму.
Ми навіть сумно жартуємо між собою, що якщо раптом росіяни підуть завтра з Криму, то чиновники ще роки чотири будуть вирішувати, що з цим робити. А чи є асигнування? А хто має заходити першим? Чи є кошторис? Чи є узгодження? Чи є наказ і таке інше.
Тому вже зараз ми маємо працювати над двома документами. Перший – це план невідкладних заходів на сьогодні, який майже доопрацьований. Що ми маємо робити тут і зараз, конкретно. А другий документ — це стратегія реінтеграції Криму, вона також у певній частині буде публічною. Як саме буде звільнено Крим – це, вибачте, не для преси, не для відкритого доступу.
А що робити після дня «ікс» мають розуміти всі. Як українській владі виконувати першочергові кроки в умовах, коли на півострові будуть безвладдя, хаос і провокації? Усі мають робити своє за фахом. МНС, поліція, органи санітарної служби – всі матимуть чіткий мануал, поденно розписаний від дня «зеро» і, наприклад, на два-три роки. За цей час ми наведемо повний конституційний лад. Маємо констатувати, що реінтеграція Криму – це процес, який буде дуже болісний, я вже передбачаю вереск багатьох «правозахисників» на службі Кремля про незрозумілі порушення чогось. Але все буде, підкреслюю, у межах норм міжнародного права, з дотриманням усіх стандартів прав людини, з дотриманням українського законодавства і в межах відповідної стратегії реінтеграції. І буде якийсь останній день, коли хтось звітуватиме: «Шановні, все. Ми завершили. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь повністю реінтегровані у правове, політичне, економічне, культурне поле України».