ГлавнаяОбществоОбразование

Мовне питання: чи справедливо обурюються сусідні держави

28 вересня Україна відправила новий Закон про освіту на експертизу Венеціанської комісії. Приводом стало обурення Молдови, Угорщини та Румунії – їм не сподобалась «мовна норма» закону, яка розширює вживання української мови у школах, де навчаються мовами національних меншин. Чому стаття № 7 мало не розсварила нас із сусідами та чи мають можливість українці в школах Угорщини, РФ, Румунії та Молдови навчатись рідною мовою?

Фото: пресс-служба президента

Освіта по-новому 

5 вересня Верховна Рада України 255 голосами ухвалила Закон «Про освіту», розроблений Міністерством освіти. Серед головних новацій освітньої реформи можна виділити такі:

– запровадження 12-річної школи (водночас, навчання на бакалавраті ВИШів скоротять з 4-х років до 3-х);

– середня школа буде поділена на: початкову (1-4 класи), середню (5-9 класи) і старшу (10-12 класи). Такий поділ спрямований на поступове включення дитини в навчальний процес – учнів перших класів будуть навчати в адаптаційно-ігровій манері, далі йдуть основний, адаптаційний і базово-предметний цикли;

– батьки зможуть брати участь в розробці індивідуальної програми розвитку дитини;

– учитель зможе організувати навчальний процес на свій розсуд, пропонувати нові форми і методи навчання, акредитувати свої програми.

Детальніше про те, що змінить в українських школах освітній Закон, читайте в матеріалі Маргарити Тулуп «Нова школа. Що потрібно знати про ухвалений закон «Про освіту»

Фото: Depositphotos/photo-deti

Освітня реформа отримала найбільшу підтримку з-посеред усіх ініціатив Кабміну у парламенті. За неї голосували як коаліція, так і опозиційні фракції. Голоси дали навіть «Батьківщина» та «РПЛ», які зазвичай не підтримують урядові законопроекти.

Суперечки в парламенті викликали дві норми – 12-річна школа і «мовна» норма, яка розширює використання української мови у школах.

Зокрема, представники «Свободи» заявили, що Закон не достатньо популяризує українську мову.

Зрештою, мовний розділ закону спричинив напруження у стосунках із сусідніми країнами.

Вчитися українською

Зараз мовами національних меншин навчаються 10% українських дітей.

Згідно з даними Держстату України, в 581 освітніх закладах України навчання ведеться російською, у 75 — предмети викладають румунською, в 71 — угорською. Також у нас 5 польськомовних шкіл і 3 навчальних заклади, де викладають молдовською. Ще у 619-ти предмети ведуть кількома мовама.

До ухвалення закону національні меншини України навчались рідною їм мовою з 1 по 11 клас.

Стаття №7 Закону "Про освіту" розширює використання української мови в освітніх закладах. Згідно з нею, представники національних меншин тепер зможуть навчатись своєю рідною мовою тільки в початковій школі та дошкільних установах. Починаючи з 5 класу предмети викладатимуть лише українською. Представники нацменшин зможуть вивчати рідною мовою тільки історію свого народу, мову та літературу, йдеться в детальному роз'ясненні МЗС.

Урок угорської мови в школі №10 ім.Дойко Габора в Ужгороді, 11 вересня 2017.
Фото: EPA/UPG
Урок угорської мови в школі №10 ім.Дойко Габора в Ужгороді, 11 вересня 2017.

Водночас, учні зможуть вивчати окремі дисципліни з 5 по 11 клас англійською та іншими мовами ЄС (тобто і румунською, і угорською).

А для легшого засвоєння матеріалу в математико-природничому циклі предметів дітям роздаватимуть словники рідною мовою.

Правила почнуть діяти у 2020 році.

Критика сусідів

Російську Федерацію, Молдову, Угорщину та Румунію мовна норма розлютила. Відреагували вони миттєво, вимагаючи змінити закон, який, нібито, порушує права національних меншин в Україні.

МЗС Угорщини після того, як Закон підписав президент Петро Порошенко, навіть розмістило на сайті офіційну заяву про те, що Будапешт всіляко протидіятиме євроінтеграції України.

Натомість українська влада вважає, що критика є необґрунтованою. Зокрема, міністр з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе та голова парламентського комітету у закордонних справах Ганна Гопко в один голос стверджують: закон не порушує права національних меншин та жодну з підписаних Україною Конвенцій.

Міністр освіти Лілія Гриневич каже, що закон навпаки адаптує національні меншини до життя в Україні. Адже 53% випускників румунських шкіл сьогодні не можуть пройти ЗНО через погане знання української мови. За словами Гриневич, такі ж погані результати і в дітей угорської громади.

Фото: kmu.gov.ua

«У Європейській хартії регіональних мов і національних меншин є одне положення: ви можете вчити рідну мову, ви можете вчити частину предметів цією мовою, всі предмети цією мовою, але за однієї умови, цитую: «Якщо це буде без шкоди для вивчення державної мови або викладання цією мовою». Ми ж сьогодні, маючи дані ЗНО (яких раніше не було); бачачи історичний етап нашої країни – коли ми в центрі Європи повинні захищати суверенітет і свою незалежність, нарешті, чітко визначилися і відстоюємо свою українську державу, розуміємо, що це положення міжнародно-правових актів порушується. Тому що є нанесення шкоди вивченню і застосуванню державної мови», – заявила міністр в ефірі «1+1».

Ганна Гопко навіть припустила, що залякування Угорщини – наслідок тісної дружби з Путіним.

«Очевидно, проблема не в сусідах Угорщини, а у вкрай низькій політичній культурі і агресивності деяких будапештських політиків. Можливо, це пов'язано з наближенням виборів в Угорщині, можливо, з дуже теплими зв'язками з путінським режимом», – написала вона у Facebook .

ЧИТАЙТЕ: Угорщина: що стоїть за агресивною риторикою проти України

Водночас, 8 вересня голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль розкритикував Закон, фактично, угорською риторикою – начебто той він не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, яку Україна ратифікувала в 2003 році. А 21 вересня Закарпатська обласна рада надіслала президенту звернення з проханням не підписувати законопроект про освіту все з тих ж мотивів – він порушує права нацменшин.

Фото: пресс-служба президента

25 вересня президент Петро Порошенко таки підписав Закон про освіту та доручив міністру освіти Лілії Гриневич активно захищати українську позицію у питанні, а також проводити роз’яснювальну роботу щодо цього питання.

28 вересня МЗС України направили Закон на експертизу Венеціанської комісії. Її висновок й має розсудити конфлікт. За словами Гриневич, результати експертизи варто очікувати до кінця осені.

Як турбуються про українські меншини за кордоном

Росія

Російська Федерація, яка палко рветься захищати права нацменшин у інших країнах, сама про розвиток української культури на своїй території, схоже, не вельми дбає.

Згідно з даними всеросійського перепису населення 2010 року, в Російській Федерації проживає 1,93 млн етнічних українців.

У той же час, на сайті українського посольства в РФ не вказується жодної україномовної школи на території РФ.

За даними LB.ua, в Росії є лише 8 шкіл, де окремі предмети викладають українською. В основному, це українська мова, література і фольклор. При цьому в усіх цих навчальних закладів діти вивчають ці уроки у позакласний, недільний час чи як додаткові предмети або гуртки.

Румунія

На території Румунії живуть 51,7 тис. етнічних українців – це дані офіційного перепису населення 2011 року. Хоча, за альтернативними підрахунками Союзу українців Румунії, українська громада країни налічує понад 200 тисяч осіб.

При цьому в Румунії всього один освітній заклад, де вчать українською – ліцей їм. Т.Г.Шевченка в місті Сігету Мармацієй, зазначають на сайті посольства України в Румунії.

В регіонах, де проживає велика кількість українців, учні можуть слухати окремі предмети (українську мову і літературу) українською. Також, в Бухарестському, Клужському та Сучавському університетах українці можуть отримувати вищу філологічну освіту рідною мовою, стверджують на сайті посольства.

Фото: ru.slovoidilo.ua

Молдова

В Молдові живе близько 280 тисяч українців.

Згідно з даними посольства України в Республіці Молдова, на території цієї країни українці мають змогу вивчати рідну мову у 52 навчальних закладах.

Втім, лише в 6 з них (у невизнаному Придністров'ї) навчання ведеться цілковито українською мовою.

Угорщина

В Угорщині живе 5 633 українців і 3 323 особи, що визнають себе русинами. 3 384 визнають українську мову рідною.

Про україномовні школи в Угорщині нічого достеменно невідомо. У відкритих даних посольства України в Угорщині йдеться, що в Будапешті, Ніредьгазі та Варпалоті діють українські недільні школи.

«Фінансування шкіл здійснюється за рахунок державних коштів. На навчальний рік з бюджету ДСУУ (Державне самоврядування українців Угорщини, - LB.ua) виділяється близько 600 тис. форинтів (близько 3 тис. дол. США). Програма вільна. Школи не мають угорської акредитації, оскільки ДСУУ відмовляється від неї, вважаючи, що це створить підстави для втручання угорської влади в навчальний процес», – йдеться на сайті посольства України в Угорщині.

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter