ГлавнаяОбществоЖизнь

Круглый стол "Проблеми нових датувань заснування Софійського собору"

7 квітня 2010 року Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень та Українське Товариство охорони пам’яток історії та культури організували круглий стіл з проблеми «нових датувань заснування Софійського собору в Києві».

Круглый стол "Проблеми нових датувань заснування Софійського собору"

Учасниками круглого столу стали понад два десятки істориків, філологів, мистецтвознавців, реставраторів та археологів з провідних академічних установ України, Російської федерації та Болгарії.

На думку голови Товариства охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК) академіка НАН України Петра Толочка: «Керівництво музею-заповіднику «Софія Київська» звернулися з пропозицією щодо офіційного визнання 1011 року як дати заснування Софійського собору з порушенням процедурних правил та з ігноруванням експертних оцінок (хрестоматійна дата 1037 рік – «ЛБ»). З подачі чиновників МЗС навіть вдалося ініціювати внесення «1000-ліття Софії» у календар UNESCO на наступний рік. Оскільки жодних доведених даних щодо передатування пам’ятки не існує, це означає що історична наука в Україні перебуває на незбагненно низькому рівні, а держчиновники МЗС уводять в оману поважну міжнародну установу, якою є UNESCO, та дискредитують Україну в очах світової вченої громадськості».

Нагадаємо, за твердженням фахівців заповідника «Софія Київська», обнародуваних у вересні 2009 року, на стінах собору міс¬тяться написи-графіті, які свід¬чать, що собор почали споруджувати не за князя Ярослава у 1037 році, як хрестоматійно вважається, а за його батька Володимира Хрестителя – не пізніше 1011 року.

Під час круглого столу представник російської делегації завідуючий сектором архітектурної археології «Ермітажу» Олег Іоанісян зауважив: «Известие о сенсационной датировке, заявленной в UNESCO коллегами из «Софии Киевской», застало нас как раз во время проведения международного научного семинара «Архитектура Византии и Древней Руси ХІ-ХІІ веков», проходившего в Государственном Эрмитаже (17-21.10.09 – «ЛБ»). Присутствовавшие на семинаре специалисты из 14 стран были столь потрясены псевдонаучностью этого заявления со стороны ведущего украинского музейного центра, что составили коллективное послание на имя министра культуры Украины Василия Вовкуна».

На думку провідного знавця давньоруської епіграфіки з інституту археології РАН Альбіни Мединцевої: «В корне новой датировки Софии Киевской лежит несоблюдение специалистами музея-заповедника методологии чтения надписей-граффити. Для примера рассмотрим прочтение Никитенко и Корниенко (автори концепції нового датування – «ЛБ») надписи с датой 6530 (1022) год. Авторы читают дату 6500 и добавляют к ним к ним букву «Л» (30)» меньшего размера из расположенной выше греческой надписи, затем снова возвращаются к кириллическому тексту, выполненному двумя разными почерками и из трех разновременных надписей, что дает искомый текст о «златой Пасхе». На самом деле, даже сторонники гипотез о более ранней дате построения Софии киевской не могут отрицать, что все даты ранее 1052 года в граффити Софии Киевской приходятся на плохо сохранившиеся надписи вне контекста и, безусловно, не могут являться палеографической основой для столь решительных выводов о времени построения храма.

Академік Толочко порівняв наявні спроби передатування Софійського собору з «лисенківщиною» 30-х років, коли за партійної підтримки намагалися заперечити принципи класичної генетики: «Щось у дусі прищеплення груші до верби відбувається на матеріалі прочитання та інтерпретування епіграфічних даних (графіті – «ЛБ») у Софії Київській. Міжнародна наукова громадськість б’є на сполох, проте остаточне рішення за українськими держчиновниками».

У підсумку тривалої дискусії та заслуховування думок профільних експертів учасники круглого столу дійшли такої резолюції:

Сучасний стан джерельної бази не дозволяє абсолютно точно встановити час заснування Софійського собору. Дата 4 листопада 1011 року є гаданою й не підтверджується жодним історичним джерелом. Наявні писемні джерела дозволяють впевнено відносити будівництво київського Софійського собору до часів князювання Ярослава Володимировича, визначаючи його заснування в межах діапазону 1017–1037 роки. Слід констатувати, що автори «нової хронології» нехтують сучасними методами текстологічного аналізу при роботі з письмовими та епіграфічними джерелами, а також науковою лінгвістикою; наявні дані з археології взагалі ігноруються. Оскільки всі засади нового датування Софійського собору, як загальні, так і окремі, не витримують наукової критики, на думку учасників Круглого столу, воно не може бути покладене в основу офіційного святкування 1000-ліття Софії Київської.

Источник: Дмитро Рибаков