ГлавнаяОбществоЖизнь

Дискусія про вік Софійського собору триває

Президентський указ щодо відзначення на державному рівні 1000-ліття Софії Київської 2011 року, не опертий на жодну профільну експертизу та широке наукове обговорення, українські науковці назвали спробою нав’язати згори «єдину правильну» інтерпретацію історії, зокрема такої пам’ятки світового значення як собор Софії Київської.

Дискусія про вік Софійського собору триває

«Вочевидь, намагаються реанімувати звичку минулих часів припиняти наукові дискусії державним окриком», – заявлено на прес-конференції в УНІАН, яка відбулася 17 червня 2010 року за участю представників Інституту археології НАН України (Гліб Івакін, д.і.н., член-кореспондент НАНУ), Інституту історії НАН України (Олексій Толочко, д.і.н., член-кореспондент НАНУ), Інституту народознавства НАН України (Назар Козак, к.і.н.), Корпорації «Укрреставрація» (Інна Дорофієнко, головний художник-реставратор) та ІКОМОС в Україні (Тимур Бобровський, к.і.н.).

«Складається враження, що Президента вкотре вирішили підставити свого роду фальсифікатами – спершу на самій інавгурації він повівся на дешеву підробку у вигляді персня начебто ХІ століття, відтак наклав державну печатку на одіозний ювілей пам’ятки, яка є чи не найбільш значущим символом культури та архітектури давньої України», – сказав Олексій Толочко, керівник Центру досліджень Київської Русі Інституту історії НАНУ.

«Тисячоліття – добра нагода для популяризації історії та культури стародавньої України, але чому це має базуватися на висмоктаних з пальця датуваннях та сумнівних інтерпретаціях, які здатні створити посміховисько з української науки? – прокоментував Гліб Івакін, заступник директора Інституту археології НАНУ. – Ми запропонували Кабінету Міністрів відзначити ювілей Святої Софії 2017 року – з нагоди тисячоліття першої літописної згадки про собор – бодай не освячення, а лише закладини храму. Принаймні так ми спиратимемося хоча й на поодиноке, проте конкретне джерело», – зазначив археолог.

Учасники прес-конференції також виступили проти стихійного, «неконтрольованого» реставраційного процесу, які останні роки відбувається в заповіднику «Софія Київська» без відкритого обговоренні в профільних інстанціях, наголосила Інна Дорофієнко.

На прикладі кількох графіті знавець давньоруської епіграфіки Тимур Бобровський продемонстрував безпідставність інтерпретації опублікованих останнім часом як доказу того, що можна умовно назвати «новою хронологією» Софії. Відтак головна теза учасників прес-конференції полягала у спростуванні дати «4 листопада 1011 року» як часу заснування собору.

Нагадаємо, на підставі подання з боку МЗС України відзначення 1000-ліття Софії Київської внесено до календарю ЮНЕСКО на 2011 рік. 11.06.10 Президентом України також було підписано Указ № 682/2010 «Про відзначення 1000-річчя заснування Софійського собору», яке припадає на 2011 рік.

Напередодні член національної комісії України у справах ЮНЕСКО Ярослав Яцків заявив, що ЮНЕСКО начебто погрожувала вивести національний заповідник «Софія Київська» зі списку світової спадщини на сесії ЮНЕСКО в серпні 2010 року через неконтрольовану забудову в охоронній зоні пам’ятки. Учасник прес-конференції представник українського ІКОМОСу Тимур Бобровський назвав таку заяву спробою підняти галас довкола пам’ятки: «ЮНЕСКО не може виключити зі списку пам’ятку, яка зберігається у доброму стані. Порушення режимів буферної зони є приводом для додаткового моніторингу, але ніяк не санкцій», – наголосив пам’яткоохоронець.

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter