Витрати на телемарафон «Єдині новини» таки мільярдні
Телемарафон «Єдині новини» з’явився в лютому 2022 року як тимчасовий інструмент консолідації зусиль чільних телеканалів в умовах повномасштабного вторгнення. Формат об’єднаного ефіру державних, суспільного і приватних мовників тоді виглядав логічною відповіддю на виклики перших місяців війни. Водночас з кожним наступним роком телемарафон дедалі більше перетворювався з антикризового рішення на постійну й дорогу бюджетну програму. До того ж з елементами цензури.
А після того, як марафон залишило «Суспільне», взагалі важко зрозуміти логіку держави, яка витрачає сотні мільйонів гривень на контент, виготовлений в основному комерційними телеканалами (у марафоні також залишається державний телеканал «Рада»). Ще й точну суму витрат порахувати вкрай складно.
Опозиція заявляє про мільярдні витрати на марафон щороку. Але це не зовсім так. Річ у тому, що кошти на телемарафон «Єдині новини» виділяли за державною програмою, якою також фінансують державне агентство «Укрінформ» і Мультимедійну платформу іномовлення. На ці напрямки в бюджеті на 2026 рік заклали трохи більш як 1,5 млрд грн, і ця сума майже не змінилася порівняно з цим роком. Але власне на марафон з цієї суми підуть десь 800 млн грн.
Непросто порахувати суми, які витрачає держбюджет на телемарафон ще й тому, що кошти виплачують комерційним телеканалам за виготовлення телепродукту не лише для марафону «Єдині новини», але й за російськомовний телемарафон «FreeДом», організований у березні 2022 року силами медіагруп StarLightMedia, «Інтер», «1+1» і «Україна» на базі Мультимедійної платформи іномовлення UATV.
За підрахунками Dozorro Transparency International Ukraine, у 2022 році на виробництво телемарафонів «Єдині новини» і «FreeДом», а також програм для телеканалу «Дім» з бюджету витратили майже 400 млн грн. Значна частина суми припала на парламентський канал «Рада» й пов’язані з ним закупівлі через компанію «Кінокіт», що входить до орбіти впливу колишнього заступника голови Офісу Президента Кирила Тимошенка.
Уже тоді всі основні комерційні мовники отримували системне бюджетне фінансування, а до пулу повноцінних отримувачів коштів долучився канал «Ми — Україна», створений у жовтні 2022 року. Цього мовника на ринку пов’язували з тодішнім керівником Офісу Президента Андрієм Єрмаком.
У 2023 році держава спрямувала на виробництво контенту для телемарафонів й іномовлення майже два мільярди гривень, з яких безпосередньо на «Єдині новини» — близько пів мільярда гривень.
У 2024 році витрати на «Єдині новини» зросли до понад 590 млн грн, у тому числі через вихід «Суспільного», оскільки побільшало годин ефіру для комерційних медіагруп і, відповідно, зросла вартість виробництва марафону для держави.
У 2025 році фінансування телемарафону перевищило 800 млн грн. Усі чотири комерційні мовники отримали майже однакові суми — приблизно по 184 млн грн кожен. Окремо понад 100 млн грн на виробництво блоку в марафоні знову отримав парламентський канал «Рада» через контракт з компанією «Кінокіт», цього разу за іншою бюджетною програмою Міністерства культури та стратегічних комунікацій.
До того ж у грудні видання «Наші гроші» повідомило, що державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України» уклало чотири додаткові угоди з телеканалами на загальну суму 109 млн грн. Йдеться про виробництво телевізійного контенту в листопаді-грудні, тобто фактично про дозамовлення послуг до вже чинних контрактів.
Нові договори не передбачали окремого конкурсу: ціни за годину ефіру залишилися такими самими, як і в основних угодах, укладених навесні. Тоді на виробництво телемарафону на 2025 рік було закладено 738 млн грн. З урахуванням грудневої добавки загальні витрати держави лише на контент для «Єдиних новин» зросли до близько 847 млн грн.
Виробниками контенту залишилися ті самі компанії, що працюють у марафоні з початку повномасштабної війни: структури, пов’язані з «1+1», ICTV/StarLightMedia, каналами «Інтер» і «Ми — Україна», а також продакшн, який виготовляє ефіри для парламентського каналу «Рада».
Опозиційні фракції парламенту публічно закликали переглянути доцільність такого додаткового фінансування, наголошуючи, що телемарафон дедалі більше виконує політичну, а не інформаційну функцію. Водночас уряд і профільні відомства не ініціювали змін ані у форматі марафону, ані в принципах його бюджетного забезпечення.
Приблизні витрати по роках:
2022-й — приблизно 400 млн грн;
2023-й — приблизно 500 млн грн;
2024-й — понад 700 млн грн;
2025-й — майже 850 млн грн;
2026-й — майже 740 млн грн.
Загалом 3,190 млрд грн.
«Навіщо взагалі потрібен марафон? Так само як потрібне і "Суспільне". Бо 80+ відсотків людей сидять у телеграмі. 82–86 % — це дані Інтерньюзу. Інформацію з телеграм-каналів споживають 74–76 %. Це шок, — каже Микита Потураєв, голова Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики. — Тому нам потрібні медіа, які дають достовірну інформацію. Бо можна скільки завгодно сміятися з марафону, але от чесно: DeepState — це не верифікований канал інформації. Вони виклали карту — всі її миттєво рознесли, а вона виявилась неточною. Люди перестали думати головою».
На його думку, розміри фінансування марафону часто перебільшують: «І Железняк, і Гончаренко, і Геращенко, і Сюмар озвучували різні цифри — 1,2 чи 1,5 млрд на марафон. Вони всі брешуть. На марафон виділили 740 млн. А на телеканал “Рада” — не мільярд, не півтора, а менш ніж 200 млн».
«Влада досі намагається жити в дуже архаїчному форматі комунікації зі суспільством, коли вірить, що суспільство можна лише інформувати, а не роз’яснювати, пояснювати й залучати до формування порядку денного. Тому контроль телебачення — це контроль інформаційного каналу, хай не найпопулярнішого, але дуже важливого», — каже натомість голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
Він також зазначає, що фінансування олігархічних каналів під час воєнного стану руйнує логіку конкурентного інформаційного простору й суперечить європейським стандартам.
Народна депутатка Вікторія Сюмар («Європейська солідарність») звертає увагу на політичний аспект марафону: «Марафон — це ключова історія для пропаганди, тому що в конурентному медіасередовищі складніше контролювати ЗМІ і контекст. І цього влада допустити не може. Відповідно, марафон — це спосіб за державні гроші отримати лояльність усіх телеканалів і створити одну інформаційну рамку. Усе це призвело до того, що телебачення в Україні фактично померло. Пальма першості в інформаційному мовленні перейшла до анонімних телеграм-каналів».
Плюс чотири мільярди гривень на «1000 годин українського контенту»
Крім того, у бюджеті-2026 передбачили додатково чотири мільярди гривень для Мінкультури на забезпечення стратегічних комунікацій, інформаційної безпеки, заходів з європейської і євроатлантичної інтеграції, національної ідентичності, героїзму, творення та поширення аудіовізуальних творів патріотичного спрямування. У 2025 році на ці напрями виділили 405 млн грн.
Кошти мають витратити на український культурний продукт: нові фільми, серіали, музику, книги й проєкти, що утверджують українську ідентичність і розповідають світу про Україну.
30 вересня на засіданні Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики тодішня перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко повідомила, що «основне збільшення бюджету Міністерства культури до 15 з лишком мільярдів відбулося завдяки ініціативі, яка йде від президента України — “1000 годин контенту”. Ця програма буде реалізовуватися під його патронатом».
За її словами, Мінкультури разом з Державним агентством з питань кіно і Українським культурним фондом напрацювали бачення реалізації цієї програми: як будуть проводити конкурси і відбори, які будуть комісії. Параметри представлять згодом.
На наступному засіданні Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, 15 жовтня, заступниця голови Офісу Президента України Олена Ковальська повідомила, що було «кілька нарад з різними стейкхолдерами, у тому числі було кілька зустрічей з ініціатором програми — з Володимиром Олександровичем».
У Мінкульті кажуть, що робоча назва проєкту — «Національна програма фінансування української культури». За словами Тетяни Бережної, яку цитує УП.Життя, програма не прив'язуватиметься до годин. Головне завдання — створити максимальну кількість якісного культурного продукту в рамках виділеного бюджету і підтримка культурної індустрії.
Чи домінуватимуть серед представників «культурної індустрії» структури, близькі до «95 кварталу», поки невідомо. Нагадаємо, у 2023 році спалахнув скандал через виділення 33 млн грн компанії Юрія Горбунова на виробництво комедійного серіалу. Того року ще одна зірка «Кварталу» отримала 27 млн грн на створення шоу для державного телеканалу «Дім».
«Ця програма має фінансувати різний контент — навіть оперні постановки повністю: з костюмами, декораціями. УКФ не може такі лоти тягнути. Деякі гроші підуть через інституції, деякі — окремо через Мінкульт, — стверджує Микита Потураєв. — У бюджеті просто не було окремої програми, тому все загнали в “стратегічні комунікації”. Опозиція кричить, що це “під президента”. Але проблема в тому, що ми перестали виробляти контент. У 2024-му — провал, у 2025-му — ще більший. А потім ми дивуємося, що діти дивляться російські серіали і слухають російський реп».
Натомість Вікторія Сюмар звертає увагу на те, що в бюджеті абсолютно не прописані конкретні видатки цієї програми: «Це взагалі дивовижна історія. Таке враження, що в країні виросла економіка вдесятеро, війни немає, “шахеди” не летять, не потрібні дрони-перехоплювачі та все інше. Зате потрібно стратегічно комунікувати — однією статтею на чотири мільярди. При цьому конкретні видатни не прописані, їх ще має написати Міністерство культури».