Андрій Садовий п'є чай у черкаському готелі «Дніпро». Запланована зустріч з Радою церков Черкаської області дещо затримується – дехто з отців запізнюється. У підсумку зустріч розпочинають так і не дочекавшись православних священиків. «Декілька колег загубилися, можливо, тому що ви томос не привезли», – жартує організатор зустрічі.
Біблія і геї
Садовий каже, що про зустріч з Радою церков не знав до останнього. Її ініціював протестантський пастор Павло Валенчук, який також є головою громадської організації «Нові люди – Черкаси».
Кандидат агітує недовго, зате влучно:
– Національною ідеєю нашої країни є просвітництво, а просвітництво у своїй основі має християнську ідеологію, тому віряни мають неймовірну силу об'єднуватися, бути разом і будувати успішну країну.
Короткий виступ про християн у політиці закінчує словами «Слава Ісусу Христу!».
– Навіки Богу святому, - хором відповідають отці та одразу приступають до найважливішої для них теми – «питання сім'ї і гендерної політики, яка нахабно нав’язується державою». Один з пасторів просить Садового розповісти, що він буде робити з «так званими толерантними рухами», якщо стане президентом.
– Я не до кінця собі можу зрозуміти: у той час, коли країна перебуває у стані війні, нам намагаються подати порядок денний, який роз'єднує людей. Я декларую публічно важливість і цінність сім'ї, і я це буду робити, маючи вищу владу. Так, я є людина толерантна. Якщо я буду проходити вулицею і буду бачити, що хтось напав на людину, яка має інші погляди, я її буду захищати, але я не буду проповідувати речей, які йдуть всупереч Біблії, – відповідає Садовий.
Священнослужителям цього мало, тему розвивають – скаржаться на «підручники, які це нав'язують».
– Політики бояться цю тему обговорювати. Як можна заперечувати слова мама й тато? – підтримує розмову Садовий.
– Це святе, – вигукують з залу.
– Я ніколи на це не піду, – запевняє кандидат.
Священик УГКЦ Юліан Шеремета занепокоєний тим, що його чотирьом дітям у школі можуть заборонити вживати слова батько й мати.
– Ми сьогодні говоримо, що ті геї є переслідувані, принижені, як наша церква в Радянському Союзі, таке ніби їх на вулиці б'ють. Ми сьогодні не говоримо про те, що ті геї-збоченці, переслідують нас. Сьогодні ми, нормальні люди, є переслідувані з боку Верховної ради. Уже на нас пішли війною ті гомосексуалісти й ті збоченці. Сьогодні вже треба захищатися так, як ми захищаємо свою країну на Сході, – емоційно каже він.
Священик просить Садового робити ролики для YouTube не лише про ціни на молоко й користь какао, а й про те, як «захищати народ від тієї пропаганди Європи». «Аби геї говорили про вас зле, що ви будете захищати нас», – наполягає священик.
Після ще одного запевнення Садового, що права ЛГБТ-спільноти не є для нього пріоритетом, отці таки змінюють тему з християнської на політичну. Їх цікавить усе те, що й інших потенційних виборців Садового, – питання війни, об'єднання з іншими кандидатами та корупції.
– Тут дуже багато людей ідеалізують Львів, думають, що так все гарно, як по телевізорі, – отець Юліан Шеремета, виявляється, переїхав до Черкас з міста Лева. – Такої корупції, як у Львові, я ніде не зустрічав. Чому так?
– Немає жодної країни світу, де немає корупції, – відповідає Андрій Садовий. – Це вибір кожної людини, оскільки немає покарання. Ті ж самі люди, які ходять до греко-католицької церкви, ті хабарі дають і беруть, можливо, зразу після церкви. Можливо, треба більше отцям займатися просвітницькою роботою, пояснювати, що це є гріх. У міській раді, якщо я навіть чую натяк, що хтось має такі схильності, жену у шию.
Після останнього питання присутні на зустрічі моляться. Садовий уже запізнюється на наступну зустріч.
Послідовники
Поїздки мера Львова пахнуть кавою та какао.
– Погана кава піднімає і зразу опускає, а хороша тримає, – розповідає Садовий про свої смаки.
Зранку за філіжанками цих гарячих напоїв він зустрічається з сімома місцевими журналістами у невеличкій кав'ярні. Опісля – проводить какао-зустрічі з місцевими жителями на центральній площі Соборній.
Прямуючи до своїх агітаторів, Андрій Садовий проходить повз намет Петра Порошенка. Жінка, яка стоїть біля нього, прихильно вітається: «Тільки ви можете щось зробити». Далі Садовий потискає руки агітаторам Олега Ляшка.
У наметі біло-зелених наливають какао. Поблизу десятки поліцейських у форменому та цивільному одязі. Вони слідують за Садовим упродовж всього дня. У штабі припускають – вказівка від міністра Арсена Авакова, аби не було провокацій.
На шанувальників Садового довго чекати не доводиться. Перша – пенсіонерка Галина Олександрівна – просить допомоги: їй потрібно зробити зубний протез. Коштує він 4 тисячі гривень, жінка стоїть на черзі уже два роки.
– Я залишала гроші на похорони, то треба віддати?
Садовий запевняє, що віддавати нічого не треба і направляє її до голови обласного осередку. Він записує телефон і обіцяє допомогти.
Поки кандидат у президенти обговорює зарплати медиків, маленькі пенсії та локальні проблеми, пенсіонери, які стоять поруч, вправляються у кмітливості:
– Блок Путіна і Порошенка.
– Блок панамських патріотів. Совість є у людей? Він іде своїм шляхом.
– І назад не вернеться.
Крім дошкульних фінансових питань, потенційних виборців турбують ще й політичні союзи. Пенсіонер Володимир Федорович просить Андрія Івановича подумати про об'єднання з іншими кандидатами:
– Ви ж бачите рейтинги. Ми знаємо, що це штучно робиться, але подумайте, об'єднайтеся – не треба дві-три булави хапати хорошим людям.
Кандидат у президенти обіцяє подумати.
Двоє чоловіків обговорюють, що голосуватимуть за Порошенка, якщо Садовий і Гриценко таки не надумають.
– Вам хто більше імпонує: Гриценко чи Садовий? – запитую.
– Для мене як президент краще Гриценко: треба командний голос, щоб грюкнув по столі. Як господарник – Андрій Іванович, бо Львів у всій Україні треба, – вважає Віктор.
– Гриценко розпродував армію, убрав 150 генералів. Для чого? Не всі ж дураки, – не погоджується з ним пан Володимир. Єдине у чому сходяться обоє – це у нелюбові до Юлії Тимошенко.
Раптом до Садового підходить жінка у яскравій червоній куртці та рожевій шапці й емоційно розповідає, як її «кинули».
– Ви в курсі, я працювала на Андрія Івановича? – звертається вона до журналістів, стверджуючи, що якийсь Богдан обіцяв їй за два дні роботи у наметі кандидата Садового заплатити 500 гривень. Та обіцянку не виконав.
– У поліцію пишіть. За агітацію ніхто не має права платити гроші. Це не є наша людина, – Садовий перебиває її та намагається закінчити розмову.
Жінка обіцяє піти до поліції. Пенсіонер, який працює у наметі Садового та чує розмову, називає її провокаторкою:
– Вона стоїть у палатці Юлії Тимошенко навпроти.
– Ви скільки отримуєте за роботу?
– Ніскільки, добровільно, – запевняє чоловік.
До цього намету підходять троє жінок та беруть газети.
– Він молодий? – запитує одна з них.
– 50 років, – відповідає агітатор.
– Ну смак. Уже був мером. Я за нього і держалась голосувать. А іначе больше не за кого.
– А Гриценко? – вклинююсь у розмову.
– Гриценко уже був. Дружина у нього Мостовая (головред «Дзеркала тижня» Юлія Мостова, – LB.ua). Не хочу, дуже хитрая.
Серед тих, хто приходить на какао-зустрічі, є бабусі, які голосуватимуть за Садового, бо він «молодий і красивий», є чоловіки середнього віку, які хочуть, щоб «на Черкащині теж аеропорт працював і було чисто, як у Львові». Ще одна велика група – ті, хто не визначилися. Саме на неї розраховані агітаційні тури. Завдання – переконати, щоб голосували за нього, навіть якщо він не прохідний.
«Не грайте на тоталізаторі», – з виступу у виступ повторює він, закликаючи голосувати не за найрейтинговіших кандидатів, а за тих, кого справді підтримують.
Посланці
Перед обідом Садовий з місцевою командою заїжджає на закритий Річковий вокзал, аби записати відео, в якому кандидат у президенти розповідає про його занепад. Один з пунктів програми кандидата у президенти – відновити авіасполучення між українськими містами, розвивати річковий транспорт та внутрішній туризм.
Обідають у ресторані «Чайка» поблизу Дніпра. Запрошені, крім членів «Самопомочі», ще й представники партнерського «Демальянсу». Приїжджає до ресторану й міський голова Черкас Анатолій Бондаренко – член партії «Батьківщина», яка традиційно має сильні позиції на Черкащині.
– Радий бачити колегу, – вітається він, немовби пояснюючи: зустрічається не з кандидатом у президенти, а з міським головою. Сам Садовий каже, що деякі мери уникають зустрічі з ним, відколи він оголосив про балотування.
– Я дивлюся, що у цій кампанії людські якості відійшли на другий план, нічим добрим це не закінчиться, – за обідом розповідає Бондаренко та пророкує третій Майдан. – При владі сьогодні такі цинічні люди, що не погребують нічим.
Міські голови обговорюють вплив політика й бізнесмена Михайла Бродського на ситуацію у місті. Власник сайту «Обозреватель» та керівник «Партії вільних демократів» мав вісьмох депутатів у міській раді. Однак у березні партія разом з іншими союзниками ініціювала відкликання трьох з них. Ще двох депутатів відкликали Радикальна партія та ВО «Черкащани». Тоді Бондаренко звинуватив ці політичні сили у бажанні заблокувати роботу міськради. Політична ситуація у 270-тисячному місті має високий градус.
Сам Бондаренко перебуває під слідством. Прокуратура завела на нього справу за так звану «канівську сесію». 22 серпня 2018 року у Каневі проводили святкові заходи напередодні Дня прапора. Вклонилися пам’ятнику Великого Кобзаря поїхали 22 депутати, там же, у Каневі, вирішили й сесію провести, ухваливши 27 рішень щодо бюджету. Ті ж, кого не запросили, обурилися й назвали всі рішення незаконними. Разом з депутатами від «Батьківщини» Бондаренка підтримала і «Самопоміч».
Очільник «Самопомочі» у міськраді Олексій Романов називає таке синхронне голосування ситуативною більшістю, яка склалася після відкликання п'ятьох депутатів: «Перше півріччя пройшло, треба було приймати рішення щодо змін до бюджету. Це був вимушений крок як реакція на незаконні дії наших опонентів».
Спокуси
Андрій Садовий будує свою кампанію на туристичному успіху рідного міста та, як він каже, незаплямований репутації. «У Львові нам вдалося зробити трішки більше, ніж іншим містам. Цей досвід дає мені претендувати на найвищий пост країни».
Однак досвід суперечливий. За підрахунками аналітичного порталу «Слово і діло», Андрій Садовий з 2006 року дав 389 обіцянок, виконав 153 (39%), а 99 – провалив, ще 137 очікують втілення. На зауваження про те, що міською владою незадоволені багато львів'ян, відповідає: «У світі немає жодного міста, де було б вирішено всі проблеми. Ви не знайдете у моїх програмах жодної обіцянки, яку я не виконав».
Львівські опоненти лідера «Самопомочі» закидають йому Садовому створення преференцій для своїх «любих друзів». Зокрема, те, що його давня приятелька Ксенія Курилишин 2006 року очолювала організацію, яка влаштовувала святкування 750-тиріччя міста Львова. Міліція заявляла про нецільове використання 400 тисяч гривень, але прокуратура справу закрила. Її чоловік Олексій у 2013 році купив так званий «Старий ЦУМ» на площі Ринок за ціною 3 500 гривень за квадратний метр, у той час як ринкова, за твердженням опонентів, – від 5 тисяч доларів за метр квадратний.
Садовий будь-які звинувачення відкидає: “Ксенія дійсно очолювала громадську організацію, але у цій організації не було бюджетних грошей. Її чоловік справді мав дотичність до викупу останнього поверху будівлі на площі Ринок. Це будівля, яка перебувала у кричному стані, тому що там був обвалений дах. Викупивши у міста це приміщення, вони його привели до ладу, вклали багато грошей. Не думаю, що ця інвестиція була для них вигідна».
Інший друг Садового, банкір Віталій Ломакович, 2006 року очолював БМБанк – філію російської фінансової групи ВТБ. Саме у цей банк Львівська міська рада поклала на депозит 7,5 мільйонів гривень. Невдовзі Ломакович став членом виконкому Львівської міськради. Садовий наполягав, що банк вибрали не через дружні стосунки, а через великі відсотки для депозиту.
Екс-депутат міськради Яромир Самагальський стверджував, що міськрада здала в оренду готель «Асторія» компанії Віталія Ломаковича, яка приватизувала приміщення за заниженою ціною.
«Ця інформація щодо умов прописаних під когось не відповідає дійсності. Інвестор вкладав свої кошти у будівлю, яка була в аварійному стані. Це той випадок, коли людині треба буде говорити дякую, бо він врятував будівлю від знищення», – пояснює Садовий.
Втім, найчастіше на адресу Садового звучать не корупційні звинувачення, а запитання щодо сміттєвої кризи у Львові. Сам він називає її не інакше як спланованою Банковою блокадою. «Якби не підпалили б полігон, щось інше б придумали», – каже Садовий та щоразу віджартовується про сміття на Банковій. На питання, чому за 10 років не займався рекультивацією Грибовицького сміттєзвалища, відповідає, що не було грошей.
«Не знаю, як він там буде керувати, а дядько хороший»
Після обіду Садовий їде на підприємство легкої промисловості «Меджик Лейс». Як розповідає директор Сергій Стрижак, візит запропонувала заступниця міського голови Людмила Бордунос (членкиня «Самопомочі»). Стрижак погодився, бо сам підтримує Садового.
Директор веде делегацію до цехів. За швейними машинками сидять виключно жінки, які шиють сукні на експорт. Садовий запитує у співробітниць, чи були вони у Львові. Дізнавшись, що небагато, запрошує у гості та обіцяє каву й какао.
– Мені подобається Садовий. Не знаю, як він там буде керувати, а дядько хороший, – зізнається одна з працівниць.
Інша швачка зізнається, що найбільше хотіла запитати, чому Садовий так довго зустрічався зі своєю майбутньою дружиною і лише через сім років одружився, але засоромилася. Ще її турбує, чи варто голосувати за Зеленського.
Садовий продовжує прогулянку, в одному з найбільших цехів затримується довше, тут його розпитують про програму.
– Якщо виробництво відродити, то люди будуть мати роботу. Жулья багато у владі. Хтось заробляє мільйони, а хтось бідує. Коли ми жульйо повикидаємо, будемо брати людей, які мають талант робити роботу, а не балаболів, – агітує Садовий.
– Перші ваші дії, ваш план?
– Виробництво. Країна має відродитися. Якщо люди не мають роботи, нічого не буде.
– Як перемогти корупцію? – питає директор.
– Стріляти їх треба, – викрикує його підлегла.
– Це негуманно, – втручається Садовий.
– А гуманно з нами так робити?
На згадку колектив фотографується з кандидатом у президенти. «Я все підприємство за нього агітую. Думаю, що він своєю присутністю собі додав тут голосів», – прощаючись каже директор.
Молитва за ІТ
День Андрія Садового у Черкасах закінчується дискусією «Цифрова держава – інноваційна країна». На відміну від какао-розмов, тут більше молоді. Кандидат розповідає про львівський кластер ІТ та критикує проект Мінсоцполітики, яке пропонує заборонити фізичних осіб-підприємців (ФОПи).
«ІТ та цифровізація – та галузь, яка може дати Україні майбутнє. Моліть Бога, що вони є, що вони заробляють, що витрачають гроші тут, в Україні. Айтішників не рухати, слава айтішникам, слава Україні!», – проголошує Садовий.
Найяскравішим моментом зустрічі стає не його виступ, а жінки, яка п'ять хвилин задає питання.
– Я рада, що ви приїхали зі своєю командою, й автобус у вас...
– Хороший? – запитує Садовий.
– Хороший такий, великий, – відповідає жінка під сміх залу.
– У вас тут написано «нова загроза для ФОП та ІТ», але це не тільки для ФОП і ІТ, це для всього українського народу – злочинне угрупування Гройсман-Розенко-Рева. Вони убивають так само, як на Майдані, увесь народ цими дебільними проектами. Нарахування за однокімнатну квартиру одинокій пенсіонерці іде 3 тисячі гривень, а їй ще й субсидії не дають..., – обурюється жінка та вже коли у неї відбирають мікрофон таки запитує, як звільнити економічних невігласів з міністерств та як ліквідувати депутатський бізнес у парламенті.
Садовий відповідає своє програмою – запровадити «відкриті списки» на виборах, ухвалити закон про імпічмент президента, зменшити кількість народних депутатів до 300.
Пізнання
Чи то журналісти, чи то священики, чи виборці спілкуються з Садовим, усі вони запитують про об'єднання з Гриценком, чи зніме хтось із них свою кандидатуру на користь іншого. За останніми рейтингами, окремо у жодного з них немає шансів вийти у другий тур. Садовий терпляче щоразу відповідає: в історії української політики не було жодного успішного об'єднання та пригадує 2004 рік. «Він має вищий рейтинг, а я – рівень довіри», – каже Садовий на зустрічі з журналістами.
Скидається на те, що між командами Гриценка й Садового пробігла кішка. Як розповідає лідер «Самопомочі», сталося це після ефіру на «Радіо НВ» 8 лютого. «Коли ми дебатували з Анатолієм на радіо, ми домовилися, що у нас кожного тижня будуть дебати команд – економіка, безпека, зовнішня діяльність. Але поки його команда не погоджується на дебати, мають якусь пересторогу», – розповідає міський голова LB.ua, а вже на дискусії про ІТ додає: «Я проведу ще декілька цікавих розмов і буде одна несподіванка».
Навіщо у такому випадку витрачати кошти на кампанію, маючи рейтинги у 1-2%? Садовий пояснює такі рейтинги тим, що почав агітувати відносно недавно, апелює до того, що має високий рейтинг довіри та наводить дані соціологічної агенції «Фама», яка дає йому 4,5% та 7,2% «Самопомочі». Таку відмінність у порівнянні з іншими рейтинги можна пояснити хіба тим, що агенцію «Фама» львівські медіа пов'язують з Садовим.
На питання, чи є президентська кампанія підготовкою до парламентських виборів, Садовий відповідає заперечно. Утім визнає: «Сьогоднішня моя кампанія дає можливість пізнати “Самопоміч” у тому числі».
***
Андрій Садовий обіцяє більше не балотуватися на посаду міського голови Львова, проте що робитиме після виборів, поки теж не зізнається.
– Я готовий на 10 років переїхати у Київ, попрацювати президентом, навести лад у державі, а потім на пенсію повернуся до Львова.
– Якщо не виграєте?
– Я налаштований перемагати.