Усі свої
LB.ua вже докладно аналізував кандидатів у члени ЦВК, яких подав президент. Ознайомитися з їхніми біографіями можна за посиланням. Однак після того, як вийшов текст «Що відомо про кандидатів у члени ЦВК», президент Петро Порошенко вніс деякі зміни у список – він викреслив кандидатуру Надії Синиці, а натомість додав ще одного кандидата – Андрія Євстігнєєва (квота фракції «Батьківщина»).
LB.ua також дізнався додаткову інформацію про кандидата Олега Конопольського, якого офіційно не підтримала жодна фракція. Як повідомили нам одразу кілька депутатів, кандидат є креатурою Блоку Петра Порошенка. Депутат від БПП Валерій Карпунцов розповів, що Конопольський очолював юридичне управління виборчого штабу «Нашої України» у 2001 році, коли керівником штабу був Петро Порошенко.
Одразу кілька депутатів також стверджують, що кандидат Тетяна Сліпарчук, яка йшла від групи «Воля народу», насправді є висуванкою БПП.
Таким чином у БПП не 5, а 7 своїх кандидатів у потенційному складі ЦВК.
Співбесіди без запитань
Ще в понеділок джерело LB.ua у керівництві парламенту запевняло, що голосування за ЦВК у четвер, скоріш за все, не відбудеться. Депутати навіть не вірили, що на засіданні профільного Комітету з питань правової політики та правосуддя збереться кворум, щоб розглянути подані президентом кандидатури. А рішення комітету обов’язкове для винесення питання у зал.
Кворум на комітеті Князевича у середу, 18 квітня, таки зібрався.
За словами одного з членів цього комітету, депутатів на засідання особисто збирав один з впливових представників БПП Олександр Грановський. Великих зусиль для того, щоб засідання відбулося, доклала і голова ГМ «ОПОРА» Ольга Айвазовська, яка всіма можливими способами нагадувала членам комітету про гостру необхідність прийти на засідання.
У середу депутати провели співбесіди з усіма кандидатами у ЦВК і рекомендували Верховній Раді переобрати склад комісії. Однак співбесіди ці були формальними і тривали кілька хвилин. Більшість таких «інтерв’ю» обмежувались обміном привітаннями і прощаннями. Деяких кандидатів депутати щедро осипали компліментами. А от гострі питання пролунали на адресу лише кількох. Найбільше «дісталось» Аллі Басалаєвій (квота групи «Відродження»), яку депутати розпитували про потенційний конфлікт інтересів (чоловік Алли Басалаєвої працює в секретаріаті ЦВК) і про походження значних статків.
Водночас у народних обранців не знайшлося питань, зокрема, і до теперішньої заступниці міністра юстиції Павла Петренка Наталії Бернацької, яка теж претендує на крісло члена ЦВК. А розпитати насправді було про що – адже Бернацька фігурує у справі про «Золотий Мандарин», яку розслідує НАБУ.
Читайте: "Бернацька прокоментувала провадження НАБУ"
До слова, у так званих «записах Холодницького», оприлюднених НАБУ, зафіксовано, як депутат від «Народного Фронту» (саме за квотою цієї політсили і йде у ЦВК Бернацька) Георгій Логвинський розмовляє з головою САП, у тому числі, і про справу «Золотого Мандарина». Народних обранців, однак, це не зацікавило.
Кому голову?
Голова комісії і її заступники, згідно із Законом України «Про Центральну виборчу комісію», обираються на засіданні ЦВК її членами, шляхом таємного голосування. Однак ділити майбутнє керівництво ЦВК фракції коаліції почали відразу після того, як «розписали» склад виборчої комісії.
(Більшість кандидатів у ЦВК – близькі до керівництва БПП і «НФ» люди, яких можна «попросити» проголосувати «потрібну» людину).
В активну фазу обговорення увійшли ще в березні, коли саме вирішувалися й інші кадрові питання, як от переобрання омбудсмана, голови Рахункової палати і голови НБУ.
«Народний Фронт» спершу наполягав, що головою ЦВК має стати саме їхній кандидат – та сама Наталія Бернацька.
Однак, за словами впливового депутата від БПП, «це був лише елемент торгу за місця в ЦВК». «Просиш голову – отримуєш першого заступника. Вони розуміли, що Бернацька головою не стане», – розповів він.
Наприкінці березня коаліція погодила, що головою буде близька особисто до президента Світлана Кустова, а Наталії Бернацькій віддали місце її першої заступниці.
Однак ці домовленості незабаром почали розсипатися. Після «плівок Холодницького» у «фронтовиків» виникли сумніви, чи варто просувати Бернацьку в керівництво ЦВК.
У БПП натомість почали міркувати, чи вартує ставити головою саме Світлану Кустову. За словами депутата, який особисто знайомий із цією кандидаткою, вона хороший юрист, але не надто вправний управлінець.
«До того ж у неї дуже складний характер. Вони з Бернацькою точно не поладнали б», – розповідає він.
Відтак, як стверджують співрозмовники LB.ua, в БПП розглядають ще дві можливі кандидатури на посаду голови ЦВК: Ольгу Желтову й Олега Конопольського.
Остаточного рішення, за словами співрозмовників LB.ua у парламенті, ще немає. І частина народних обранців впевнені, що це й стало однією з причин «відтермінування» питання.
Образи Яценюка й Опоблоку
У керівництві президентської фракції, однак, стверджують, що голосування перенесли через позицію «Народного Фронту».
Кажуть, лідер «фронтовиків» Арсеній Яценюк боїться, що оновлення ЦВК стане остаточним поштовхом до дострокових парламентських виборів.
«По-перше, в БПП більшість кандидатів ЦВК, а у нас лише троє. Це не зовсім чесно, - пояснює off records позицію своєї фракції депутат від «Народного Фронту». – По-друге, поки кадрові питання не вирішені, є база для політичного торгу. По-третє, Яценюк дійсно боїться, що ЦВК хочуть переобрати саме під вибори. Насторожує те, з яким поспіхом у БПП почали протискати це питання».
Насправді той факт, що термін повноважень членів ЦВК збіг, не робить комісію нелегітимною. А тому дострокові можуть відбутись і з цим складом комісії.
Навіть теперішній склад парламенту обирався за теперішньої Центральної виборчої комісії – у більшості членів якої на той час уже збіг термін повноважень.
«До 2014 року в Законі «Про ЦВК» була пряма заборона участі членів комісії, термін повноважень яких закінчився, у засіданнях. ЦВК – це колегіальний орган, форма його роботи – засідання. Але у травні 2014 року була внесена зміна до Закону «Про ЦВК», згідно з якою була вилучена норма про заборону участі таких членів ЦВК у засіданнях. Тоді це було зроблено з погляду політичної доцільності. Тому що вибори президента були призначені на 25 травня, а 1 червня спливав термін повноважень більшості членів ЦВК, тому комісія не мала б можливості законно встановити президентські вибори. Якби була політична воля депутатів, вони могли б повернути цю норму в Закон. Це пришвидшило б процес переобрання ЦВК», – пояснює голова ГМ «ОПОРА» Ольга Айвазовська.
У “Народному Фронті” ось як міркують з цього приводу: «У 2014-му Захід хотів виборів і заплющив очі. А зараз можуть порушити це питання, якщо підемо на перевибори зі старою ЦВК».
Публічно ж у «Народному Фронті» пояснювали кволу позицію своєї фракції щодо переобрання ЦВК тим, що запропонований президентом склад комісії порушує Резолюцію ПАРЄ. Адже серед кандидатів немає представника від Опозиційного блоку.
Мова про поправку депутатів від «Батьківщини» Сергія Соболєва і Сергія Власенка. Вона була врахована у Резолюції ПАРЄ від 24 січня 2018 року. У поправці дійсно зазначається, що у ЦВК мають бути представлені висуванці всіх політичних фракцій парламенту. Однак Резолюція ПАРЄ – це не внутрішній документ України, і він не обов’язковий до виконання, хоча й бажаний.
«Нагадаю, що в одній з Резолюцій ПАРЄ містяться санкції щодо Росії з приводу Криму і Донбасу. Якщо хочемо мати можливість наполягати на застосуванні цих санкцій, ми самі не повинні порушувати приписи ПАРЄ», – переконаний натомість депутат від НФ Леонід Ємець.
Чотирнадцятий зайвий
Не те, щоб опозиція і «Народний Фронт» так переймалися долею Опоблоку. Просто в «Батьківщині» та «Самопомочі» також не надто поспішали голосувати за склад ЦВК, а резолюція вчасно підвернулася під руку.
Річ у тому, що президент завів депутатів у глухий кут, внісши кандидатури не 13, а 14 кандидатів у ЦВК – тобто на одного більше, ніж є вакантних місць у комісії.
А це означало, що висуванець однієї із політичних сил членом ЦВК не стане.
По-чесному, БПП, як одна із найбільших парламентських фракцій, мали б звернутися до президента з проханням відкликати одного зі своїх кандидатів. Цього вона, звісно, не зробила.
Тому в опозиційних фракціях «Самопоміч» і «Батьківщина» підозрюють, що «зайвим» виявиться саме їхній кандидат.
Не було зрозуміло, як діяти: переобрання ЦВК – дражливе для суспільства питання, і жодна фракція не хотіла брати на себе політичну відповідальність за зрив голосування. Але через недовіру ні «Самопоміч», ні «Батьківщина», ні «Народний Фронт» не хотіли голосувати за кандидатів своїх колег.
«Прокляття» ЦВК
Голосування щодо ЦВК у четвер так і не відбулося. Публічно представниця президента в парламенті Ірина Луценко заявила, що причиною перенесення голосування стали організаційні питання: «Треба зібрати одномоментно кандидатів, які будуть представлені на посади членів ЦВК, одномоментно треба зібрати членів ЦВК, які будуть попередньо звільнені. Ці процедурні моменти треба пройти. На це потрібно 2-3 дні, думаю, до наступного пленарного тижня вони будуть вирішені».
Наступний пленарний тиждень розпочнеться аж 15 травня. Щоб винести питання ЦВК на розгляд після травневих, керівникам парламентських фракцій доведеться провести не один раунд переговорів: як мінімум - переконати фронтовиків, що переобрання ЦВК не пов’язане з ідеєю дострокових виборів і знайти вихід із ситуації з «чотирнадцятим зайвим». І можливо, тоді «прокляття ЦВК» буде знято.