ГлавнаяПолитика

​Міхеїл Саакашвілі – троянський кінь для України?

Україна як ніколи потребує консолідації сил – і народу, і влади, і міжнародних партнерів. Однак факти свідчать, що Саакашвілі ставить бажання поквитатися із політичними опонентами вище, ніж долі мільйонів українців. Переклад статті з "Huffington Post".

Фото: EPA/UPG

На початку вересня колишній президент Грузії Міхеїл Саакашвілі став топ-новиною українських та закордонних ЗМІ. Творець революції у Грузії, яка здобула назву «трояндової», уже понад два роки намагається побудувати політичну кар’єру в Україні. Зараз він активно пробує розхитати позиції чинної української влади.

«Ми вирішили приєднається до ініціативи громадських активістів і зібратися в Києві 17 жовтня з трьома вимогами: створення антикорупційних судів, скасування депутатської недоторканності, прийняття нового виборчого закону», - заявив Міхеїл Саакашвілі на своїй сторінці у Facebook. Решту вимог, за його словами, він збиратиме під час свого туру по регіонах України. 

Утім, політичні експерти скептично оцінюють його електоральні шанси. Останні опитування громадян України, які провели низка українських дослідницьких компаній, засвідчили підтримку політичної сили Саакашвілі на рівні від 1 до 1,9%. 

«Саакашвілі вважає поточну ситуацію своїм драматичним поверненням до української політики, але він просто робить себе м'ячиком з настільного тенісу для українських політичних сил», – переконаний викладач Королівського коледжу у Лондоні Александр Кларксон. 

Фото: EPA/UPG

Чому ж Саакашвілі так затято намагається закріпитися в Україні? Для початку варто згадати ключові події, пов’язані із перебуванням екс-президента Грузії в українській державі. 

У грудні 2013 року Саакашвілі приїхав до Києва, щоб підтримати Євромайдан (так називалися протести на підтримку Асоціації України з ЄС; пізніше вони переросли у революцію, що закінчилася втечею президента Януковича у лютому 2014 року).

У грудні 2014 року Саакашвілі запропонували посаду першого віце-прем’єра в українському уряді, однак той відмовився, щоб не втрачати грузинське громадянство. 

У лютому 2015 року Президент Порошенко зробив Саакашвілі радником із реформ, а в травні надав українське громадянство і призначив губернатором Одеської області (регіон, який лише удвічі менший за Грузію). Міхеїл Саакашвілі очолював виконавчу владу регіону з травня 2015 року до листопада 2016 року, але не зміг повторити грузинські реформи. Журналістам він запам’ятався своїми гучними заявами і масштабними піар-кампаніями.

Тим часом у Грузії вже у 2014 році проти Саакашвілі розпочали низку кримінальних справ. Сьогодні він обвинувачений за чотирма статтями, за які йому загрожує до 11 років ув’язнення. Офіційний Тбілісі вже втретє вимагає його екстрадиції на батьківщину. 

Втім, коли Саакашвілі отримував український паспорт, він приховав факт того, що був під слідством. Через це у липні цього року міграційна служба України позбавила його українського громадянства. Колишній губернатор Одещини обіцяв подати скаргу до суду, але досі цього не зробив. Натомість 10 вересня він разом із кількома сотнями осіб, серед яких були відомі українські депутати (напр. Юлія Тимошенко), прорвався в Україну через кордон із Польщею, не показуючи жодних документів. Кадри «прориву» потрапили у десятки світових ЗМІ.

Українські лідери думок, зокрема відомий публіцист Віталій Портников, заявили, що це ганебна неповага до українського суверенітету. Дехто навіть згадав, що востаннє український кордон так зневажили 2014 року, коли його перейшли так звані «зелені чоловічки» в Криму та на Донбасі (так називали російських військових без відзнак на одязі та техніці, які захопили українські території).

Фото: EPA/UPG

«Перетин державного кордону – питання безпеки держави. Мені байдуже, хто порушує державний кордон – бойовики на Сході, чи політикани на Заході, – повинна бути юридична відповідальність», – відреагував на подію Президент України Петро Порошенко.

Які виклики створив такий крок Саакашвілі і кому це могло бути вигідно?

Журналісти припускають, що штурм кордону Саакашвілі міг підготувати за допомогою одного з найбагатших людей України – Ігоря Коломойського (у 2016 році його статки оцінили в 1 млрд 134 млн дол.). За їхньою інформацією, мільярдер міг спонсувати підкуп прикордонників і силовиків, щоб вони не перешкоджали незаконному перетину кордону. 

Джерела одного з найбільш авторитетних в Україні сайтів «Українська Правда» стверджують, що за кілька днів до «прориву» Саакашвілі зустрічався із Коломойським у готелі Four Seasons у Женеві. 

На думку журналістів, союз Саакашвілі-Коломойський-Тимошенко з’явився на ґрунті протидії Порошенку. Коломойський мститься Президенту за антикорупційну політику деолігархізації. Зокрема, за націоналізацію «Приватбанку» - найбільшого українського банку, що належав Коломойському. Водночас Тимошенко, політична партія якої має слабкі позиції у парламенті, хоче за допомогою Саакашвілі хоче розхитати суспільно-політичну ситуацію у країні і спровокувати позачергові парламентські вибори. 

Фото: EPA/UPG

Політологи сходяться також на думці, що історію «прориву» Саакашвілі активно намагаються використати не лише окремі українські опозиціонери, а й Кремль у гібридній війні проти України. Сумнівно, що Росія прямо причетна до скандального повернення Саакашвілі. Але очевидно, що Кремль скористається цією ситуацією, щоб поглибити політичні протиріччя всередині України і дискредитувати українську владу на дипломатичній арені світу.

Уже зараз історія із Саакашвілі поставила Україну в не дуже зручне становище. 

«Це одна з ситуацій, коли проблему створено на порожньому місці. Я думаю, що позбавлення Саакашвілі громадянства, ймовірно, створило іміджеву проблему, якої Україна не мала», - вважає екс-посол США в Україні Стівен Пайфер.

У час, коли Росія не припиняє провокацій на українсько-російському кордоні й не дотримується Мінських домовленостей, Україна як ніколи потребує консолідації сил – і народу, і влади, і міжнародних партнерів. Однак факти свідчать, що Саакашвілі ставить бажання поквитатися із політичними опонентами вище, ніж долі мільйонів українців.

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter