ГоловнаЕкономікаДержава

Бюджет-2016: багато питань, мало відповідей

Багато питань – мало відповідей. Так я охарактеризував би ситуацію навколо проекту бюджету 2016 року.

Перше питання: а де "дитина", де сам проект бюджету? Документ, на який зараз усі посилаються, - це текстова частина закону обсягом 16 сторінок. А бюджет – це балансовий документ, що включає масу даних щодо обсягів надходжень за всіма каналами, детальний розпис напрямків витрачання коштів на ті чи інші цілі, джерела фінансування дефіциту та боргів. Для простоти розуміння: проект бюджету поточного року був документом на 170 сторінок.

Яценюк демонструє нардепам бюджет-2015
Фото: EPA/UPG
Яценюк демонструє нардепам бюджет-2015

Питання друге. А на якій базі рахувалися доходи бюджету? З оприлюдненого документу цього не видно. Та судячи із заяв урядовців, бюджет готують на проекті податкової реформи, підготовленої Урядом. Не буду звертати увагу на таку формально-юридичну "дрібничку" як обов’язок готувати бюджет на чинній податковій базі. Не це зараз принципово. Уряд хіба не знає, що в парламенті є інший варіант податкових змін? Більше того, він сам спровокував появу цього документа. І навіть не цього року, а ще при розробці бюджету на нинішній рік. Як і своїми постійними заявами про рекордні запаси грошей на казначейському рахунку та про постійний профіцит бюджету, що є не більш ніж fata morgana, але який тут же знайшлися охочі "отоварити".

За наявного конфлікту податкових законів хто відважиться сказати, в якій версії будуть прийняті податкові зміни? А проект бюджету орієнтований, судячи із заяв, на урядові ініціативи. І ніхто не може з впевненістю очікувати, що навіть під ялинкою, в останні хвилини року, ці ініціативи разом з бюджетом будуть схвалені.

Непросто за куцими даними текстової частини документа та деякими повідомленнями оцінювати бюджет. Та все ж деякі оцінки спробую зробити.

Бюджет покликаний дати відповідь на питання: кому і скільки коштів буде направлено? Наголошу: важливо говорити про реальні кошти. За текстом документу бюджет має витратити 674 млрд грн. Це на 83,7 млрд більше, ніж надійде у казну (дефіцит бюджету). Але чи так це?

До названої цифри видатків не включено 16 млрд коштів для Фонду гарантування вкладів. Щодо коштів НАК "Нафтогаз України", на рекапіталізацію банків, то тут сум взагалі не визначено. Передбачено лише право Уряду робити такі видатки з відповідною корекцією показників бюджету. Як і право перевищувати 16 млрд грн для Фонду гарантування вкладів. Скільки за цим правом стоїть видатків – не знає ніхто.

Зроблені досі оцінки розриву (дефіциту) виходять із того, що в казну надійде 598 млрд (564,6 – до загального фонду). Спробуємо оцінити реальність цієї цифри. Це вкрай непросто з кількох причин: податкових змін, припинення дії додаткового імпортного мита в розмірі 5 і 10% та значного зниження "податкової активності" НБУ (замість цьогорічних 60,5 НБУ перерахує наступного року 34 млрд, майже вдвічі менше).

Припустимо, що податкових змін не відбувається. З урахуванням інших зазначених обставин (мито і НБУ) доходи загального фонду збільшуються на 30%. Та якщо врахувати, що своєю податковою реформою Уряд ощасливлює країну, судячи із повідомлень, втратою майже 60 млрд доходів, то планується ще більше зростання доходів. Щось тут негаразд. Прогноз зростання економіки – 2%, інфляція – 12% (грудень до грудня). Навіть для приросту доходів на 30% або українська економіка має зростати нечуваними темпами, або ж інфляція, як і цього року, буде відмінною від урядових припущень. (Нагадаю, у річному вимірі цього року інфляція майже в чотири рази перевищила показники, заплановані при розробці бюджету). Бо значно більший за озвучуваний Урядом дефіцит всередині країни має на сьогодні єдиний канал покриття – НБУ (де-факто).

Фото: Макс Левин

Негаразди з показником дефіциту бюджету добре ілюструють інші параметри текстової частини. Державний борг (прямий і гарантований) на кінець 2016 року має сягнути 1946 млрд гривень (і це без урахування зазначених раніше прав перевищення). Остання відома на сьогодні цифра боргу – 1521 млрд (станом на 1 жовтня). А планова цифра наступного року на 425 млрд більше. Як тоді може бути дефіцит 84 млрд, якщо його "продукт" - борг - зросте на 425 млрд? Так, я пам’ятаю, що борг робить і НБУ, але його частка "борготворчості" відносно невелика. Пам’ятаю і те, що цифру для порівняння я взяв за три місяці до завершення поточного року. Але за попередні 9 місяців приріст боргу склав 421 млрд, з них немала частина зумовлена девальвацією гривні. А наступного року Уряд озвучує стабільний курс 24,1 грн. Ну ніяк останні 3 місяці цього року не заповнить щілину боргу, яку я підрахував за даними проекту бюджету. Очевидно, що з такими нестиковками бюджету та його дисбалансами скепсис експертів щодо прогнозів обмінного курсу має підстави.

Насамкінець, зачепимо податкову частину ініціатив. Призначення податків – забезпечити ресурсами виконання зобов’язань, покладених на державу. Той, хто хоча б знає слово "логіка", має розуміти, що не можна із казана взяти 10 млн, якщо туди поклали 6 млн. Дехто скаже: що я несу? У нас уже не перший рік ухитряються так робити. Нічого подібного. Це тільки здається так. Нікому не вдавалося перехитрити реалії. Більше з українського "казана" не роздають. Просто в "казан" зараз додають води (інфляція), створюючи наркотичну ілюзію та водночас руйнуючи економіку. Таке життя ілюзіями не раз призводило країну до серйозних випробувань. Поки не бралися до дотримання очевидного правила: кожна гривня видатків повинна мати реальне походження.

Спробуємо оцінити наявний стан речей. За звітними даними минулого року, видатки всіх державних фондів (бюджетів, Пенсійного та інших) склали 54% ВВП, податкові надходження 40%. Розрив 14% ВВП. Цьогорічну нестачу коштів я оцінюю в 170 млрд грн (за умови повного фінансування передбачених законом видатків). Це близько 9% ВВП. Менше? Як сказати… Касово, або арифметично менше. Якщо забути, що це "касове" зменшення досягнуто на тимчасовій основі, за рахунок зниження зарплат і пенсій. Звичайно ж, я говорю про реальне зниження, що враховує інфляцію. І звичайно ж, я не говорю про всі доходи, забезпечити стабільність яких падаюча економіка не може. Маю на увазі найбідніших, тих, хто отримує на рівні прожиткового мінімуму. Ніхто не вміє порахувати зміну цін і прожиткового мінімуму? А підрахунки будуть не дуже приємні. Хіба не зрозуміло, що ці видатки доведеться відновити?

Фото: ukurier.gov.ua

Не можна будувати політику видатків на рішеннях тимчасового характеру. Бо це лише створює ілюзію розв’язання проблем. А рішень системного, постійного характеру катма. Єдине, на що спромігся у видатках Уряд, - зрушити з мертвого місця тарифи на газ та житлово-комунальні послуги. А тому нинішня дефіцитна "арифметика" мене мало радує. Та навіть без цієї арифметики 9% дефіциту недопустима для країни розкіш і вже сама по собі дуже серйозна проблема. Та до неї Уряд пропонує додати ще майже 60 млрд додаткових проблем (втрат доходів).

А що з компенсаторами втрат, на яких наполягає МВФ? З наявних матеріалів важко уявити повну мозаїку цих компенсаторів. Припускаю, що один із них я виявив. Ідеться, якщо вірити повідомленням, про заморожування освітньої та медичної субвенцій. Але ж передбачено зростання мінімальних зарплат на 12,5%. Зростають комунальні платежі, ціни на інші ресурси. Уряд, не проводячи сам реформ, які прийнято називати непопулярними, сподівається на те, що їх стане проводити місцева влада, скорочуючи мережу медичних та освітніх закладів? І навіть якби з якогось дива подібні ініціативи схвалили у новорічному законотворчому хороводі, де гарантія, що арифметичне скорочення видатків через кілька місяців не буде відновлене?

Якщо урядовий проект демонструє хоча б намір скорочення видатків, то парламентський взагалі не переймається цією проблемою. Чи знову розраховують на економію зарплат і пенсій, очікуючи на відмінні від закладених в бюджет показники інфляції? Але пояс можна затягнути тільки до хребта. Далі нікуди.

Питання, питання, питання. Коли ж будуть відповіді? А вони мусять бути. І велику частину відповідей має дати реалістичний, збалансований бюджет. Ситуація вимагає відповідальних дій, відповідальних відповідей на виклики, що стоять перед країною.

Віктор ПинзеникВіктор Пинзеник, народний депутат України, фракція Блок Петра Порошенка, екс-міністр фінансів
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram