2013 року на забезпечення діяльності Міністерства юстиції було витрачено $87 млн, за 2014 і 2015 роки сумарно - $17 млн.
Такі дані озвучила перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова на прес-конференції в Кабінеті Міністрів, передає РБК-Україна.
"Завдяки відкритим процедурам і ліквідації корупційних схем Мін'юст Павла Петренка у 2014 і 2015 роках у доларовому еквіваленті витратив на тендерні закупівлі уп'ятеро менше коштів, ніж попереднє керівництво міністерства за один 2013 рік", - зазначила вона.
При цьому, за її словами, майже 85% коштів, витрачених у 2013 році, пішло на функціонування реєстрів.
"Тоді через корупційні схеми кілька офшорних компаній отримували роялті за нібито розроблене ними програмне забезпечення для функціонування реєстрів. Після зміни влади міністр юстиції ухвалив рішення зупинити ці виплати. Завдяки нашим фахівцям було змінено все програмне забезпечення, яке зараз повністю перебуває у власності держави, і жодна офшорна компанія не має можливості втручатися в діяльність реєстрів, не має до них доступу і не отримує державних коштів", - підкреслила Севостьянова.
За її словами, нині найбільшу частку витрат у Мін'юсті становлять послуги юридичних радників - 57% від загальної суми. На другому місці - функціонування реєстрів (33% коштів).
Порівнюючи показники закупівель у 2013 і 2014-15 роках, заступник міністра юстиції Оксана Іванченко повідомила, що за два останні роки на закупівлю послуг радників було витрачено в 2,4 разу менше, ніж за 2013 рік.
"У кожній справі заявлялося від двох до чотирьох радників, які за принципом редукціону - покрокового зменшення вартості пропозиції - пропонували вартість своїх послуг. На сьогодні, за результатами проведення такої процедури, міністерству вдалося заощадити до $30 млн", - зазначила заступник міністра юстиції.
"Під час 38 електронних закупівель із прогнозованою вартістю товарів 798 тис. грн вартість закупівлі вдалося знизити на 223 тис. грн. Може здатися, що економія недостатньо велика. Проте слід врахувати, що зараз система ProZorro дає можливість закуповувати за таким механізмом тільки товари вартістю до 100 тис. грн. Інші послуги та роботи поки що закуповуються за загальною процедурою", - уточнила Іванченко.
"Таким чином ми не тільки мінімізуємо корупційні ризики, а й даємо можливість максимально широкому колу підприємців приєднатися до системи електронних закупівель для державних органів", - резюмувала Оксана Іванченко.
Нагадаємо, на початку 2015 року Мін'юст приєднався до системи електронних закупівель ProZorro, де запропонувати свій товар може будь-яка компанія чи підприємець, а переможця визначають публічні торги за методом зворотного аукціону. У міністерстві впевнені, що ухвалення закону про публічні закупівлі дозволить усім органам влади використовувати цю систему в повному обсязі для всіх закупівель.