"Комуналка" і все, все, все
Серед загальнодержавних видатків є окрема комунальна складова. Мінфін планує витратити на житлові субсидії для населення на оплату комунальних послуг у сумі 35 мільярдів гривень. Загалом на соціальну сферу в наступному році планується виділити 215 млрд грн. Тобто фактично це є соціально орієнований бюджет, адже йдеться про левову частку витрат на потреби пересічних громадян. (Ці, а також подальші цифри, звичайно, можуть варіюватися з огляду на кінцевий ухвалений варіант бюджету. Але навряд чи вони суттєво відрізнятимуться від тих, про які тут йде мова).
Проте, якщо подивитися наскільки ефективними є заплановані видатки, то виникає чимало запитань. Адже, навіть фінансуючи соціальні програми, такі витрати можуть бути не простим "проїданням", а – розвитком. У нашому випадку – людським розвитком.
Які ще цифри закладено в бюджетних планах уряду? Видатки Міністерства соціальної політики збільшено у порівнянні з роком, який завершується, практично вдвічі − з 91,3 млрд грн до 180,6 млрд грн. Це відбулося, в основному, за рахунок збільшення видатків для Пенсійного фонду з 80,8 млрд грн до 172,3. млрд грн. У пояснювальній записці йдеться, що таке зростання зумовлене зниженням ставки єдиного соціального внеску.
Що спричиняє "чорну діру"?
Той факт, що ЄСВ потрібно знижувати – є очевидним. Діюча ставка завдає катастрофічних наслідків наслідки для економіки, й сприяє тінізації. Сьогодні ми бачимо, що зниження ЄСВ більше, ніж удвічі, спричиняє величезну "діру" у фінансах держави.
Цієї діри могло б і не бути, якби ще 12 років тому, як це передбачалося, було запроваджено обов’язковий накопичувальний рівень системи пенсійного забезпечення. Це дозволило би уникнути й попередити нинішні проблеми з мізерними і несправедливими пенсіями, з сіро-чорними зарплатами, із збанкрутілою пенсійною системою – з одного боку, а також з високими ставками банківських кредитів, нерозвиненим фінансовим сектором тощо – з іншого.
Прихований резерв
Уже понад півроку у ВР "висить" законопроект № 2767. Ним зокрема передбачається запровадити солідарну систему у питаннях пенсійного забезпечення (скасування спецпенсій, звільнення Пенсійного фонду від невластивих видатків та ін). Тобто у разі його ухвалення після 12-річного вимушеного простою, запрацював би новий ефективний інструмент в системі пенсійного забезпечення.
Звичайно, навіть якщо ухвалити цей законопроект завтра, «дірка» в бюджеті розміром у 170 млрд грн не перекриється, але це вже – інша тема, яким чином у перехідний період можна вирішити подібне питання.
Реєстр та інші "тактичні" кроки. Не реалізовані
До речі, щодо тактичних кроків, які в бюджеті-2016 можуть мати суттєвий фінансовий ефект та зекономити декілька мільярдів гривень. Такі можливості також є, але вони не пропонуються урядом.
Мова йде про запровадження Єдиного електронного реєстру пенсіонерів. Реєстр дозволить виявити певні порушення у системі пенсійного забезпечення як з боку самих громадян, так і з боку тих, хто ці пенсії нараховує.
Проте уряду, очевидно, більше до вподоби старі випробувані методи. Так, пропонується продовжити до 31 грудня 2016 року дію норм законодавства щодо: встановлення максимального розміру пенсій (але при цьому цей розмір фіксується на позначці 10 740 гривень); мораторій на виплату довічного грошового утримання народним депутатам, державним службовцям, прокурорам і суддям; обмеження пенсії працюючим пенсіонерам (виплата 85% призначеної пенсії); застосування показника заробітної плати для призначення пенсій на рівні середньої заробітної плати за 2012, 2013 і 2014 роки.
Позитивні урядові ініціативи
Знаковим і таким, що матиме позитивний вплив на зменшення витрат бюджету-2016, можна вважати верифікацію соціальних виплат, тобто призначення їх з урахуванням матеріального становища сім᾿ї. Саме такий крок уряду забезпечить соціальну справедливість і економію витрат бюджету (вже наступного року реалізація такої новації може зекономити для бюджету як мінімум 13 млрд грн). Але для цього урядовці ще повинні подбати про те, щоб механізми забезпечення такої верифікації були прозорими і ефективними.
Кардинальні зміни у соціальній політиці пропонуються й щодо пільг. На розсуд органів місцевого самоврядування делегувати питання надання окремих пільг для різних категорій населення (багатодітних, інвалідів, учасників війни, "чорнобильцям" тощо). Ця пропозиція є прогресивною, оскільки здійснюється у контексті децентралізації та передачі більшої кількості повноважень громадам, які і мають вирішувати такі соціальні питання. Але питання ресурсозабезпеченості місцевих бюджетів наразі залишається без відповіді.
Новації уряду. Здоров’я
Уряд пропонує у 2016 році збільшити видатки на Міністерство охорони здоров᾿я на 1,8 млрд грн у порівнянні з 2015 роком. Цей показник зріс, оскільки тепер цьому відомству підпорядковується Національна академія медичних наук (прогнозовані витрати – 1,4 млрд грн). Крім того, Мінздоров’я тепер опікуватиметься добудовою Національної дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит" (395 млн грн), а також реконструкцією Національного інституту раку (115 млн грн.).
Проте, якщо брати видатки на охорону здоров’я з урахуванням міжбюджетних трансфертів, то витрати бюджету на охорону здоров᾿я зменшаться на 2,2 млрд грн або на 3,6 % (без урахування Національної академії медичних наук), тобто більше ресурсів мають вкласти самі місцеві бюджети. І тут знову виникає питання: а чи спроможні вони забезпечити такі потреби?
Вагомим позитивом можна назвати заміну норм закону "Про охорону дитинства". Йдеться про те, що студенти цілої низки пільгових категорій населення перебуватимуть на повному утриманні держави. В окремих випадках таким учням призначається соціальна стипендія та може надаватися додаткова фінансова допомога. Також урядом пропонується виключити норми закону "Про вищу освіту" щодо порядку черговості отримання права на освіту серед пільгових категорій. Її можна назвати дискримінаційною і такою, що порушує права інших категорій осіб на рівний доступ до освіти.
Новації уряду. Освіта
Видатки на Міністерство освіти і науки Кабмін пропонує скоротити порівняно з 2015 роком майже на 4,5 млрд грн. Здебільшого – за рахунок передання на місцевий рівень повноважень з підготовки кадрів вищими навчальними закладами І і ІІ рівнів акредитації, а також профтехучилищ. Цей крок є абсолютно виправданим як з огляду на децентралізацію, так і з огляду на значний розрив між попитом кадрів на ринку праці і тією пропозицією, яку забезпечують навчальні заклади. Таким чином, місцеві органи влади зможуть самостійно, відповідно до своїх потреб здійснювати замовлення на підготовку фахівців певних видів спеціальностей. Проте, очевидно, що таке делегування повноважень повинно забеспечуватись відповідними фінансовими ресурсами.
Загалом, видатки на Міністерство освіти і науки, у тому числі загальнодержавні, пропонується зменшити на понад 8 млрд грн або 10,8 % (без урахування Національної академії педагогічних наук). Такі пропозиції можна було би вважати прийнятними, з огляду на економічну ситуацію і стан самої освіти і науки, який, здебільшого, є зорієнтованим не на розвиток, а на «споживання». Але – за умови якби ці кошти спрямувати на реформи у цій царині. І якщо новий закон про науку вже ухвалений і є таким, що справді може змінити країну, то рамковий законопроект "Про освіту" лише зареєстрований у парламенті…
Новації уряду. Мінмолоді
Більше, ніж у поточному році, Кабмін планує подбати про здоровий спосіб життя. Так, пропонується збільшити видатки за програмою "Здійснення заходів державної політики з питань молоді та державна підтримка молодіжних та дитячих громадських організацій". А також – на оздоровлення дітей і таборах "Артек" і "Молода гвардія" і на підготовку до Олімпійських ігор та Параолімпійських Ігор.
Невтішний висновок
Підсумовуючи викладене, можна стверджувати, що, з одного боку, є позитивні зрушення в державній соціальній політиці, а з іншого – є очевидним, що уряд не має бачення, як і у спосіб здійснювати реформи в соціальній сфері. Спроби є, але вони спорадичні й виглядають як не рішучі. Кабмін має усі важелі й фінансові можливості для здійснення якісного прориву у реформуванні соціальної сфери. Щоб вона перестала бути ареною боїв популістів, а запрацювала по-новому й стала прибутковою і в економічному значенні, і в сенсі людського розвитку.