Стаття 80 Конституції України гарантує народним депутатам недоторканість. Ця «традиція» пішла ще з часів СРСР, де ніхто не міг криво поглянути в бік народного обранця. Це дозволялося лише вищому керівництву. Вже в незалежній Україні питання скасування недоторканості підіймалося кілька разів. В 2000 році, коли у державного керма стояв Кучма, відбувся всеукраїнський референдум, на якому 89% українців виступили за скасування депутатської недоторканості. Спекулював на цьому і президент Ющенко у передвиборчій кампанії НУНС. Зрозуміло, що при Януковичі і мови про це не було. Опозиціонери могли б опинитися за гратами, бо практика фабрикування кримінальних справ процвітала. І нарешті ця перспектива стала реальною. Петро Порошенко заявив, що ідея недоторканості вичерпала себе і необхідно розробити проект змін до Конституції, щоб народних депутатів можна було позбавити недоторканості та відкликати. Останнє має стосуватися і депутатів місцевих рад.
Депутатська недоторканість звичайно ж не означає, що обранця не можна притягнути до кримінальної чи адміністративної відповідальності. Просто механізм цього доволі складний. Аби притягнути нардепа до кримінальної відповідальності, Верховна Рада повинна дати на це згоду. Теж саме стосується і притягнення до адміністративної відповідальності – адмінарешту, громадських чи виправних робіт. Без згоди Верховної Ради депутати навіть не можуть бути затримані. Народним обранцям сходить з рук висловлювання у парламенті. Але на відміну від своїх іноземних колег, наші нардепи можуть виголошувати «скандальні» промови і за стінами Верховної Ради.
В інших країнах теж захищають своїх парламентарів, але не настільки, щоб вони відчували себе абсолютно безкарними. Так, у більшості країн світу діє індемнітет, який передбачає свободу висловлювань під час виконання депутатських повноважень. Наприклад, у США та ФРН депутати не притягаються до відповідальності лише за вислови у палатах і Бундестазі. Таке ж правило діє в Польщі, Австрії, Великобританії.
У нас же в країні депутати маніпулюють на недоторканості. Скільки ми можемо згадати прикладів, щоб Верховна Рада давала згоду на притягнення парламентарів до відповідальності?! Олег Царьов, Ігор Марков, Віктор Лозинський. А у липні була розмова, щоб Генпрокуратура подала список аж з 50 депутатів-пособників Януковича на притягнення їх до відповідальності!
Думаю, що питання про скасування недоторканості має стати стимулом для депутатів посприяти якнайшвидшій люстрації в судових органах. Якщо раніше ніхто не міг навіть наручники надягти на депутата, то тепер він може опинитися на лаві підсудних.
Я на 100% впевнений, що ті, кому нема чого боятися, не будуть виступати проти зняття недоторканості. Також я підтримую ініціативу відкликання депутатів. Є таке поняття, як імперативний мандат. Це коли депутата в орган влади делегує громада і він виконує її накази. Якщо ж він не справляється, його можуть достроково відкликати. Я за те, щоб депутатів було 300! Українців вже не 52 мільйони. Тобто і представницький орган має зменшитись. Все це я говорю до того, що все в системі влади потребує оновлення. І я з командою однодумців готовий засукати рукава і працювати, не ховаючись під недоторканістю.