Як змінилося вживання нікотину серед підлітків
За словами Лади Булах, куріння серед дітей віком від 15 років почало стрімко зростати, а самі вироби стали різноманітнішими: «Кожен п'ятий підліток у різних формах вживає нікотин. Це не тільки вейпи, не тільки тютюнові вироби для нагрівання. Зараз це ще й снюси» (бездимний тютюновий виріб у вигляді вологого порошку або маленьких пакетиків (подушечок), який закладають між верхньою губою та яснами, щоб отримати дозу нікотину без куріння, — LB.ua).
Ольга Масна, лідерка ініціативи «Батьки за Україну без тютюну та нікотину», каже, що станом на 2023 рік тютюнові та нікотинові вироби вживали 26% дітей віком 13–15 років. Такий же показник був у 2006 році, коли на ринку були лише сигарети. До того ж, підлітки часто поєднують різні вироби: «Кожна друга дитина з цієї категорії підлітків вживає два, три і більше виробів. Тобто це неконтрольовані дози нікотину».
Психологиня Катерина Гольцберг помічає у своїй практиці, що діти починають курити дедалі раніше: у 16 років дехто вже не починає, а кидає.
Уповноважена Президента з прав дитини та дитячої реабілітації Дарʼя Герасимчук з цими оцінками не погоджується. На її думку, зростання в даних може пояснюватися тим, що підлітки стали відвертішими в опитуваннях. Водночас вона погоджується, що ментальний стан дітей погіршується.
Як стрес і війна штовхають підлітків до нікотину
Керівниця Координаційного центру з психічного здоров'я Кабінету Міністрів України та директорка Всеукраїнської програми ментального здоров'я «ТИ ЯК?» Оксана Збітнєва наголошує: «Тут немає прямої кореляції між психоемоційним станом і вживанням нікотину, але все ж ми можемо простежити певні тенденції». Ризик, за її словами, виникає тоді, коли дитині нічим іншим себе заспокоїти: «Але є ризик потрапляння в запит аудиторії якось себе заспокоїти, якщо ми не працюємо над тим, щоб у підлітка, у молоді були альтернативні засоби, альтернативні інструменти роботи зі своїм психоемоційним станом».
Дар'я Герасимчук вважає, що дорослі часто знецінюють те, що турбує дітей: «Щойно дитина говорить про якесь питання, більшість дорослих кажуть: “Ой, мені б твої проблеми. Ось у мене робота, я турбуюся про родину, я маю заробити кошти”». За її словами, стан дитини часто списують на вік: «Якщо дитина говорить, що їй недобре, більшість дорослих вважають, що підлітки нещасні самі по собі».
Катерина Гольцберг пояснює, що для підлітка куріння — це передусім спосіб стати своїм: «Для підлітка десь із 10 років найважливіша річ — компанія однодумців. І щоб потрапити в цю компанію, вони можуть починати палити».
Про стрес як причину говорила й донька Наталії Гусак, Уляна, школярка, яка прийшла на дискусію разом із мамою: «Чому зараз у дітей є тютюнова залежність? Тому що стрес, тому що це стало дуже доступно. Також на це впливає стрес від навчання та соціальний тиск: якщо куриш, ти крутий».
Водночас приклад батьків не визначає вибору дитини напряму. Дар'я Герасимчук розповіла про власний досвід: «Сталося так, що я палю, цим не пишаюся, але моя донька не палить. Не тому, що їй заборонено чи вона знає, що цього не можна. Це її свідомий вибір, їй це не подобається». Катерина Гольцберг теж назвала хибним переконання, що діти курців неодмінно палять.
Індустрія — з продуктом. А ми з чим?
Ресурси сторін, за словами Дмитра Купири, непорівнянні: «Наприклад, одна з тютюнових компаній тільки по одному виробу, по нікотинових снюсах, заявила, що лише за один рік планує виділити в Україні 440 млн гривень». Для порівняння: увесь бюджет програми «Громадське здоров'я та заходи боротьби з епідеміями» на 2026 рік становить 4,6 млрд грн — на інфекційні й неінфекційні захворювання та боротьбу з епідеміями разом, сказав заступник генерального директора Центру громадського здоров'я Віталій Коблош.
Оксана Збітнєва вважає, що індустрія просто краще знає свою цільову аудиторію: «Вона на крок попереду наших дітей. Вона розуміє, що діти — діджитальне покоління, і пропонує їм гаджети, запах яких не помітять ні батьки, ні вчителі». І ставить питання, навколо якого крутилася вся дискусія: «Бо індустрія — з продуктом. А ми з чим?»
Реклама при цьому нікуди не зникла: «Незважаючи на те, що з 2020 року заборонена будь-яка реклама і тютюну, і нікотину, тютюнова індустрія через тіктоки, інстаграми, інфлюенсерів пропагує», — каже Лада Булах. Купира додає: «Ми тепер не знаємо, яку саме рекламу бачить дитина в телефоні».
Як хочуть обмежити нікотинові вироби
Лада Булах нагадала, як змінювалося антитютюнове законодавство: «До 2012 року ми б тут усі курили, і це було б нормою».
У 2012 році ухвалили перший закон про заборону куріння в громадських місцях, він стосувався лише звичайних сигарет. З 2022 року, за словами депутатки, в громадських місцях заборонено курити будь-які тютюнові вироби.
Дмитро Купира додав, що продаж електронних сигарет дітям Україна заборонила лише у 2021 році: «Але претензія вже є, бо нікотинові вироби, такі як снюси і безтютюнові стіки, на цю хвилину вільно продаються і рекламуються».
Зараз у парламенті, за словами Булах, лежать її законодавчі ініціативи: повна заборона електронних сигарет, регулювання тютюнових виробів для нагрівання й снюсів, а також заборона продавати дітям снюси та безтютюнові електронні сигарети. «Зараз їх дозволено продавати будь-кому, в будь-якому віці. І це ганьба, — каже вона. — Ці законотворчі ініціативи можуть бути прийняті, але цього року їх у зал уже не винесуть».
Підтримка в залі, за її словами, нестабільна: «Я думаю, голосів стане. Але сьогодні вони є, а завтра їх нема, і на це дуже впливає різний політичний, комерційний, олігархічний бомонд».
Тарас Шамайда з руху «Простір свободи» закликав депутатів не зволікати й винести на грудень комітетський законопроєкт про снюси №14110-д: «З кожним місяцем зволікань дедалі більше дітей підсаджуються на ці снюси».
Професорка права Європейського Союзу Ксенія Смирнова звернула увагу, що проблема нікотинових виробів не унікальна для України. У ЄС, за її словами, на законодавчому рівні повністю забороняють ароматизатори, які приваблюють молодь, а тютюнову директиву оновлюватимуть — проєкт оновлення вже є у 2026 році. Україні, на її думку, важливо не втратити темп змін.
На що варто звернути увагу батькам
- Нові вироби майже неможливо побачити: «Зі снюсами дитина може сидіти на уроці, будь-де, з батьками на вечірках — і вживати нікотин. Але про це ніхто не буде знати, це неможливо помітити візуально», — пояснює Лада Булах. За словами Дмитра Купири, деякі підлітки навіть лягають спати зі снюсом у роті: «Такого рівня залежності раніше уявити не можна було».
- Купити їх теж легко.«Підлітки легко обходять перевірку на сайті: «Вам є 18 років?» — «Так». Усе. Одна кнопка — і вам є 18. Немає контролю», — каже Катерина Гольцберг. Посилку при цьому маскують: «”Нова пошта”, в описі відправлення пише “канцтовари”». Купують дітям і сторонні дорослі: «Мені діти зізнаються: відмов у цих «добреньких» дяденьок і тітоньок вони не мають, ті купують їм це в будь-якому кіоску на своє ім'я».
- Електронні сигарети часто виготовляють дрібні виробники без жодного контролю. «Центр громадського здоров'я фіксує не поодинокі, а регулярні випадки госпіталізації дітей із нікотиновим отруєнням», — каже Лада Булах.
Як говорити з дітьми про нікотин
- Катерина Гольцберг радить батькам не намагатися стати дітям друзями через спільне куріння: «Дитина в підлітковому віці хоче робити щось заборонене. Ваша сепараційна задача — забороняти й надалі».
- Лякати підлітків віддаленими наслідками, за її словами, марно: «Інфаркт у 40? «Та я до 40 уже помру. Я не хочу так довго жити»».
Тому Гольцберг пропонує прив'язувати розмову до того, чого дитина хоче зараз: «Наприклад: ти будеш допущений до керування автомобілем тільки за наявності пройденого курсу про алкоголь, тютюнопаління».
Як зробити здоровий вибір модним
Найкраще діти чують однолітків. Коли уроки про протидію вербуванню проводила ювенальна поліція, діти нічого не запам'ятали. «А коли прийшли діти за принципом «рівний — рівному», там почули, там питали», — каже Дар'я Герасимчук. Так працює і кемп благодійного фонду «Голос дітей»: за словами психологині фонду Ольги Бігун, діти після нього повертаються у свої громади й передають свої погляди одноліткам.
Герасимчук нагадує, як мода змінює поведінку: люди почали пити більше води, коли модними стали пляшки для води, а зараз популярним став біг. Як зазначає з цього приводу заступник міністра молоді та спорту України Сергій Тимофєєв, рухова активність допомагає впоратися зі стресом: «Коли ти приходиш у зал, починаєш бігати, займатися — не має значення, який саме вид рухової активності обираєш — ти перемикаєшся. У тебе нормалізується гормональна система, ти починаєш краще почуватися. Навіть якщо не виспався, усе одно відчуваєш себе більш повноцінною людиною. З'являється усмішка, позитивні емоції».
Оксана Збітнєва закликає державу відмовитися від звичних підходів: «Не будувати стінку на стінку, а наважитися зробити справді модну кампанію про зміну поведінки». Програма «Ти як?», за її словами, готова долучитися до такої кампанії разом із громадськими організаціями.
Водночас Герасимчук застерігає від ідеї замінити одну залежність іншою: «Мені не подобається словосполучення «альтернативна залежність», бо коли ми говоримо про якусь залежність — це все одно залежність».
Павло Розенко, ексміністр соціальної політики, колишній віцепрем'єр-міністр, звернув увагу, що головним джерелом інформації для підлітків є соцмережі: «Питання в тому, хто з боку держави може так само працювати з інфлюенсерами. Не з точки зору грошей — це питання пріоритетів і державної політики». Катерина Гольцберг пропонує й серіали: «Так само ми маємо нормалізувати відмову від тютюну через молодіжні серіали».
Чому самих заборон недостатньо
Оксана Збітнєва нагадала, що в Україні вже є базові документи: Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну, профільний закон, Національний план заходів щодо неінфекційних захворювань і Стратегія розвитку системи охорони здоров'я до 2030 року. Але самі по собі вони поведінку не змінюють: «Любов за постановою Кабміну не побудуєш»».
Вона не применшує значення цих документів: «Але якщо засадничі документи є, а ми продовжуємо проговорювати проблему, значить, щось не працює».
Катерина Гольцберг наголошує, що без покарання закони не працюють: «Будь-який закон — це правило. Якщо за правило немає санкцій, правило більше не існує». За її словами, дорослі, які купують дітям цигарки, мають знати, що за це їх чекає відчутне покарання: «Поки немає відповідальності за якісь дії, ніякий закон працювати не буде. Це папірці».
З тим, що закони нічого не дають, не погодився Тарас Шамайда: «Колосальні зміни відбулися саме завдяки конкретним нормам рамкової конвенції й антитютюнового законодавства, яке в Україні послідовно ухвалюють з 2012 року».
Підлітки під час дискусії скептично поставилися до ідеї повної заборони. Студент Нестор, який кинув курити, пояснив: «Повна заборона не спрацює. Від неї в нас зменшиться якість того, що продають дітям, і зросте ціна».
Натомість він запропонував заборонити крамниці з вейпами ближче ніж 300 метрів від шкіл і дитячих майданчиків.
Уляна Гусак теж вважає, що діти знайдуть заміну: «Якщо заборонити електронні сигарети чи тютюнові подушечки, то діти знайдуть новий спосіб, нову залежність». Водночас вона виступила за штрафи для дорослих, які купують дітям нікотин, і за закриття яскравих крамниць з електронними сигаретами.
Дітям потрібні дорослі поруч
Катерина Гольцберг закликала дорослих починати із власних дій і не недооцінювати навіть невеликий вплив на підлітків. «Але я скажу зараз дуже просту річ: якщо одна людина з вас сьогодні відмовить когось із підлітків від паління, ви вже зробите дуже хорошу річ», — сказала вона.
Дарʼя Герасимчук нагадала, що 20 листопада відзначають Всесвітній день дитини та Національний день захисту прав дитини, і мріє зробити цей день вихідним для дорослих: «Не щоб ми святкували День дитини, а щоб дорослі люди могли піти не на роботу, а якісно провести час зі своїми дітьми, щоби заповнити оце відчуття самотності в наших дітей. Щоб вони могли прийти й сказати, що потребують допомоги».









