За його словами, в Україні зростає кількість нехірургічних госпіталізацій. Нині вони становлять понад половину всіх випадків госпіталізації та понад половину всіх ліжко-днів.
«Є ситуація, коли пацієнт госпіталізується, тому що він не може отримати медичну допомогу безпечно, ефективно в амбулаторних умовах. Тоді ми говоримо про госпіталізацію за соціальними обставинами. Тоді при госпіталізації можна вказати, що госпіталізація за соціальними критеріями», — пояснив Гончар.
Водночас, за його словами, в частині випадків потреба у госпіталізації пов’язана не із соціальними обставинами, а з неправильним визначенням тактики лікування. Адже для більшості лікарських засобів існують таблетовані форми, однак і пацієнти, і лікарі часто надають перевагу ін’єкційному введенню препаратів.
«Тобто, якщо пацієнту призначається ін’єкційний шлях введення лікарських засобів і госпіталізують, коли його можна лікувати таблетками в амбулаторних умовах, то це і є необґрунтована госпіталізація», — сказав він.
За словами Євгена Гончара, саме такі випадки можуть створювати значне навантаження на стаціонари. Водночас скорочення необґрунтованих госпіталізацій не означає відмову пацієнтам у необхідній медичній допомозі, а має забезпечити лікування в тому форматі, який відповідає стану пацієнта.
Нагадаємо, 30 липня МОЗ затвердило наказ №1044, яким встановило Стандарт «Критерії госпіталізації пацієнтів для надання стаціонарної медичної допомоги». Документ має уніфікувати підходи до планової та екстреної госпіталізації, продовження стаціонарного лікування, переведення та безпечної виписки пацієнтів.