Україна знайшла ще одне слабке місце Росії
Цього місяця дрони Служби безпеки України атакували нафтогазові вишки Росії в Каспійському морі. Подія непересічна, адже, найімовірніше, це перший прямий удар саме по російських родовищах. Попередні ракетно-дронові атаки здебільшого нищили інфраструктуру постачання або ж переробки нафти.
Під ударом дронів опинилися два важливих для Росії родовища: імені Філановського та Корчагіна. Загалом мова про понад десяток влучань по обладнанню. У всіх випадках, як повідомили в СБУ, зафіксували значні пошкодження. Росіяни замовчують інформацію про інциденти, але з огляду на потужність атак вдалося принаймні тимчасово зупинити видобуток. Питання у масштабах пошкоджень та тривалості простою.
За інформацію від СБУ, пошкоджень зазнали, зокрема, льодостійкі платформи. Внаслідок чого «зупинилися виробничі процеси».
Родовище імені Філановського — це одне з найпотужніших. Воно молоде, його запаси сягають майже 130 млн тонн нафти і приблизно 30 млрд кубів газу.
Родовище Корчагіна менш потужне, але також є дуже перспективним і молодим як для Росії. Його запаси складають до 50 млн тонн нафти.
Потрощені видобувні платформи в Каспійському морі належать російському «Лукойлу». Ця компанія під міжнародними санкціями і переживає найскладніші часи від початку роботи.
«Ці платформи знаходяться у виключній економічній зоні Росії, видобуток вона веде там своїми силами. Все належить їм, там працюють росіяни. Тому це цілком законна ціль. До речі, родовище Філановського відкривав особисто Путін», — каже капітан першого рангу Військово-морських сил Андрій Риженко.
Росіяни опинилися на шпагаті: з одного боку, їм потрібно бодай якось захистити «золоті» нафтові родовища на Каспії. Від роботи, зокрема, саме цих вишок у майбутньому залежатиме виживання російського видобутку. З другого боку — очевидно, що РФ не може прикрити усю свою територію засобами ППО. Щоби захистити каспійські родовища, потрібно оголити якісь інші важливі об'єкти. Якщо це й трапиться, то протиповітряну оборону на Каспій перекидатимуть точно не з-під Москви.
«Думаю, що через віддаленість цього регіону росіяни не очікувати там атаки. Найімовірніше для них це була серйозна несподіванка. Припускаю, що вони вживатимуть заходів, щоб посилили оборону там. Ці родовища знаходяться недалеко від Астрахані. У них там є Каспійська флотилія. От вона і отримає завдання забезпечити ППО над родовищами», — додає Андрій Риженко.
Каспійський регіон перестав бути безпечним для росіян, це ще один важливий результат ударів по родовищах, — вважає полковник запасу СБУ, експерт з військової контррозвідки Михайло Притула. Фахівець погоджується: атаки дронами по Каспію стали несподіванкою для Кремля. Внаслідок вдалої спецоперації Україна зуміла дестабілізувати стратегічний для Росії регіон. Адже, скажімо, тамтешні родовища розташовані значно ближче до центру РФ, ніж зауральські. Що робило їх вигіднішими для розвитку та інвестування. Водночас полковник запасу СБУ припускає: ситуація на Каспії може лише загострюватися.
«Атаки по танкерах, що перевозять серед іншого деталі до шахедів та ракет з Ірану. Тому це дуже болючий удар особисто для Путіна: перекривається іранський маршрут», — каже Михайло Притула.
12 грудня Сили оборони України також атакували одразу два російські кораблі у Каспійському морі. Вони перебувають під санкціями США. Судна перевозили військові вантажі.
Родовища на Каспії — стратегічні для Росії
Доходи від продажу нафти досі залишаються однією з найприбутковіших статей доходів російського бюджету. Україна це добре розуміє і змінює тактику ударів по РФ.
Фактично з кінця листопада Сили оборони сконцентрувалися на знищенні одного із найпотужніших ланцюгів російської торгівлі. Принаймні, про це свідчить послідовність кількох подій. Удари по родовищах на Каспії, атака по трубопровідному консорціуму, посилення нальотів на порт Новоросійська і, зрештою, удари по танкерах тіньового флоту. Тобто тепер Україна намагається не лише вибити одну із ланок постачання, а спровокувати колапс усього маршруту.
«Першим ударом уразили “кущ” із 20 свердловин. Це було, фактично, ураження майже 6,5 млн тонн нафти. Це для “Лукойлу” десь 80 % видобутку на Каспію. До речі, це учетверо більше, ніж видобувається в Україні за рік. Подібних “золотих” свердловин у Росії загалом може до двох сотень», — пояснює заступник Асоціації енергетичних та природних ресурсів Андрій Закревський.
Більшість російських родовищ дуже старі, собівартість видобутку там значно вища. Для стабільного добутку на них росіяни мусять, скажімо, бурити додаткові нагнітальні свердловини, через які у надра заливають воду, каже Андрій Закревський. А на-гора з таких свердловин видають суміш, де нафти може бути менше 10 %.
«Ми уразили щонайменше 10 % російського золотого фонду родовищ. Зупинка молодих фонтанувальних свердловин навіть на день — це дуже дорого. Також вони можуть їх повністю втратити, або щонайменше відбудеться зниження продуктивності на 10-15 %. На суходолі ремонт однієї свердловини коштує від 10 тисяч доларів на добу. Тоді як у морі цю цифру треба множити на десять. Наші дрони вже давно себе окупили», — каже заступник Асоціації енергетичних та природних ресурсів.
Через ураження родовищ на Каспії Росія вже втрачає щонайменше до 7 млн доларів доходу на добу, порахували аналітики DiXi Group.
Під атаками у грудні також опинився й Каспійський трубопровідний консорціум. Це розгалужена мережа постачання нафти до порту Новоросійська. Цією трубою здебільшого володіє Росія, але частку у бізнесі також мають компанії з Казахстану та США.
«Це дуже складний консорціум: там переплетені державні і приватні компанії з різних країн. Через санкції вони зараз змінюють структуру, здебільшого це стосується американців. Головна його мета — це експорт казахстанської нафти, російської там приблизно 20 %. Це, мабуть, найпотужніший експортний коридор у світі. Його потужність — 1 млн барелів на добу. Щодо Казахстану, то це складне політичне питання, але наша мета зрозуміла — завдати найбільше збитків для ворога», — розповідає генеральна менеджерка у сфері безпеки та стійкості DiXi Group Олена Лапенко.
Чи потрібно зважати на інтереси Казахстану?
З кінця листопада Україна посилила удари по нафтовій інфраструктурі порту у Новоросійську. Це важливий морський коридор, яким курсують танкери тіньового флоту Росії. Через транспортування нафти Чорним морем Кремль заробляє мільярди. Але удари по Новоросійську зачепили інтереси ще одного гравця — Казахстану. Астана навіть закликала Київ припинити атаки по російських чорноморських портах. Український уряд «взяв до уваги занепокоєння Казахстану». У МЗС нагадали: дії України не спрямовані проти Астани.
Наприкінці листопада у Казахстані й справді зафіксували падіння видобутку нафти на 10 %. Зниження обсягів там безпосередньо пов'язали із пошкодженням порту Новоросійська. Але водночас у Астані говорили й про поступову стабілізацію ситуації у галузі.
Казахстан також намагається диверсифікувати шляхи постачання нафти, щоб не залежати від Росії і ситуації у Чорному морі. Зокрема, Казахстан вирішив прокачувати нафту через Китай, повідомила агенція Reuters. Але наразі це дуже малі партії — приблизно 50 тис. тонн. Казахстан продовжує тісно працювати із Москвою, хоча росіяни вже неодноразово підставляли партнера. Як тільки Кремлю не подобалися дії чи заяви влади Казахстану, на Каспійському трубопровідному консорціумі виникали «несподівані» позаштатні ситуації. Далі Москва йшла звичним шляхом: зупинка труби, тривалий ремонт, тиск на країну-сусідку.
«Все, що приносить РФ гроші, за які вона воює проти України, визнавалися і визнаються законними цілями. Тому тут проблем немає ніяких з точки зору претензій. Тому що це не є критичною інфраструктурою. Це ж не удари по генерації чи тепловій системі. А Казахстан — Казахстаном, але усі ті підприємства давно належать РФ. Я передбачаю, що можуть виникнути певні тертя зі США, адже ці об'єкти потроху переходять у американську власність», — вважає дипломат та політик Роман Безсмертний.
Паралельно з ударами по російському видобутку на Каспії, Україна почала системно атакувати танкери російського тіньового флоту. Ці судна курсують Чорним морем з порту Новоросійська, здебільшого використовують прапори малих острівних чи африканських країн. За даними порталу «Мілітарний», Україна атакує ці кораблі з філігранною точністю. Дрони цілять у зони машинних залів. Таким чином судно вдається знерухомити, водночас мінімізувавши ймовірність розливання нафти у море.
Після вдалого полювання українських дронів, страхування кораблів у Чорному морі зросло майже утричі. Що безумовно створило додаткові витрати для РФ: вони не є критичними, але на тлі загального здешевлення нафти росіяни ще дужче втрачають прибутки.
Російський тіньовий флот — це близько тисячі старих танкерів, що допомагають Кремлю обходити нафтові обмеження. Для Москви ці судна настільки важливі, що почасти на їхньому борту для охорони перебувають російські військові. Такі випадки вже неодноразово фіксували, зокрема, у Балтійському морі. У середині грудня, скажімо, Військово-морські сили Швеції повідомили, що РФ розгорнула цілу оборонну операцію на Балтії із захисту тіньового флоту.