Одним із пріоритетів визначено видатки на оборону, що є зрозумілим з огляду на воєнний конфлікт на Сході України. Доцільним кроком було зниження фінансування оборони за рахунок коштів спеціального фонду. Так, у 2016 році частину коштів на оборону не було досі спрямовано через відсутність надходжень за рахунок спецконфіскації, що було визначено джерелом фінансування оборони.
Одним із важливих пріоритетів уряду залишається децентралізація. Протягом минулих років місцеві органи влади отримали додатковий ресурс, причому передача повноважень відставала (це частково пояснює нагромадження суттєвого профіциту місцевих бюджетів). Тому у 2017 році уряд планує збільшити освітню та медичні субвенції, але водночас зобов’язати місцеві органи влади фінансувати оплату комунальних послуг бюджетних установ (включно із оплатою за енергоносії). Такий крок, як очікують, сприятиме вищій зацікавленості місцевих громад до інвестицій в енергоефективність, яка є ще одним із пріоритетів уряду. Так, заплановано створення Фонду енергоефективності, який фінансуватимуть за рахунок бюджетних коштів (0,8 млрд грн) та коштів міжнародних організацій (передусім за рахунок макрофінансової допомоги ЄС). Але для отримання коштів міжнародних донорів ще необхідно ухвалити ряд законодавчих актів, передусім законопроекту щодо незалежності національного регулятора.
Вищі субвенції та дотації місцевим органам влади частково також пояснено збільшенням заробітних плат бюджетних працівників, зокрема через підвищення мінімальної заробітної плати. Більший прожитковий мінімуму означає вище фінансування соціальної допомоги. Крім того, передбачено збільшення видатків на житлово-комунальні субсидії домогосподарствам (50,9 млрд грн). Однак залишається відкритим питання щодо вищої ефективності та адресності цих субсидій, які не стимулюють збільшення енергоефективності на рівні домогосподарств.
Уряд планує збільшити видатки на оплату праці в освіті та охороні здоров’я. На сьогодні заробітна плата в цих сферах залишається однією з найнижчих в економіці (в липні відповідно на 23,9% та 33,1% нижче за середню). Водночас збільшувати заробітну плату працівникам в цих сферах потрібно одночасно із запровадженням реформ освіти та охорони здоров’я. Заробітна плата працівників повинна залежати від результатів їх роботи. Коли йдеться про реформу охорони здоров’я, парламенту варто ухвалити в цілому рішення щодо запровадження автономії медичних закладів.
Вище фінансування стипендій за планами уряду буде витрачено ефективніше, ніж раніше. Зокрема, у поданому разом з бюджетом законопроекті щодо внесення змін в інші законодавчі акти ( №5130 від 15.09.2016) передбачено, що стипендії тепер будуть двох видів: соціальні та академічні. Перші будуть отримувати студенти з бідніших родин, а академічні виплачуватимуть певному відсотку найліпших за рейтингом студентів. На жаль, поки що уряд не оприлюднив саме критерії надання стипендій, що спричиняє бурхливі дискусії в суспільстві, які можна було б уникнути за умов завчасної роз’яснювальної кампанії та завчасно підготовлених проектів урядових рішень.
Уряд передбачив в бюджеті 3,0 млрд грн для на підтримку фермерів, малого та середнього бізнесу в аграрному секторі (програма "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників"). Також передбачено 1,5 млрд грн інших витрат на підтримку сільського господарства (на підтримку тваринництва, хмілярства, фермерів, інтервенції Аграрного фонду, здешевлення кредиту і т.д.). Таке фінансування буде корисною з огляду на скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ сільськогосподарських підприємств. Водночас оцінити ефективність цих видатків можна буде лише після затвердження чітких критеріїв надання відповідних дотацій. На сьогодні дотації є неефективними через непрозоре надання.
На жаль, уряд залишає дотації вугільному сектору. Дотацію було розподілено на фінансування реструктуризації вугільної галузі (0,85 млрд грн) та часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції (1 млрд грн). Хочемо сподіватись, що справді уряд забезпечить проведення реструктуризації шахт, в результаті чого збиткові шахти буде врешті-решт закрито, а інші продано або віддано в концесію.
Фінансувати дороги буде Дорожній фонд. Відповідно до проекту бюджету на програму «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» буде спрямовано 6,6 млрд грн (ще 7,3 млрд припадає на програму «Виконання боргових зобов'язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування»). Разом з тим уряд очікує, що Дорожній фонд отримає близько 1,0 млрд дол. США від міжнародних донорів. Водночас питання ефективності витрачання коштів Фонду залишається відкритим.
Держаний фонд регіонального розвитку за планом повинен отримати вдвічі більше коштів, ніж у 2016 році (8,0 млрд грн). Водночас далі залишається відкритим питання критеріїв відбору проектів, які отримують фінансування. Крім того, існує ризик недофінансування Фонду, оскільки із запланованого обсягу коштів 5,0 млрд грн припадає на спеціальний фонд.
В цілому, поки що рано говорити про суттєві перемоги з боку видаткової частини бюджетів. Ефективність видатків залежатиме від подальших рішень уряду та парламенту, між якими вкрай необхідною є злагоджена робота. Хочеться сподіватись, що депутати не вдаватимуться до надмірного популізму.