ГлавнаяКультура

Польський дипломат: "Країна повинна мати свій голос в какофонії повідомлень в публічному просторі"

В українському МЗС нещодавно створили Управління публічної дипломатії, до складу якого увійшло три нові відділи: культурної дипломатії, іміджевих проектів і зв’язків з медіа. Нове управління має займатись питаннями політичної, економічної, культурної, інформаційної і громадянської промоції України в світі, тобто розбудовою закордонного іміджу української держави. Цільова аудиторія нової дипломатичної політики виглядає теж по-новому. Це вже не офіційні представництва закордонних держав, як прийнято у випадку традиційної дипломатії, а громадські лідери, впливові іноземні медіа-ресурси й інтелектуальні середовища. І саме культура, як віддзеркалення широкого спектру суспільних цінностей, в тому числі громадянських і політичних, є основним інструментом нової політики іміджу МЗС.

На старті українська дипломатична ініціатива виглядає амбітно. Натомість на практиці маємо ряд традиційних проблем держаапарату: брак коштів, компетенцій і системотворчих процедур. В новоствореному управлінні визначили головну мету – «ефективні люди і ефективні процедури» (гіперлінк на статтю про управління МЗС). Та оскільки ефективність не приходить сама по собі, а вимагає часу й досвіду, якого нам бракує, українській стороні варто звертатись до іноземної практики, зокрема близької нам ментально і політично солідарної з Україною Польщі.

Дізнавшись про структурні інновації українського МЗС, польський дипломат, керівник Департаменту публічної і культурної дипломатії Міністерства закордонних справ Республіки Польща Томаш Шератікс з прихильністю відгукнувся на прохання LB.ua поділитись досягненнями свого підрозділу в сфері репутаційної політики.

Томаш Шератікс (ліворуч на фото)
Фото: MSZ / J. CIEŚLIKOWSKA
Томаш Шератікс (ліворуч на фото)

Ефективних людей в польському департаменті близько шістдесяти (в новоствореному українському управлінні, яке є меншим за департамент, наразі сімнадцять). Також сусідня закордонна політика опирається на відпрацьовану систему управлінських процедур: конкурсні програми для недержавного сектору, стипендійні програми і навчальні візити для іноземців, проектна діяльність 24-х Польських Інститутів в світі, і сталий бюджет. Окрема і важлива складова політики польського бренд-менеджменту – це вектор внутрішньої взаємодії з осередками місцевого самоврядування. Цей напрямок (професійний термін «domestic public diplomacy») для сьогоднішньої Польщі є одним з найактуальніших, і спрямований, з одного боку, на формування внутрішньополітичного діалогу засобами культури, з іншого – на формування горизонтальних комунікацій польських регіонів зі своїми міжнародними відповідниками в Європі і світі.

Як польська закордонна політика тлумачить поняття публічної і культурної дипломатії?

Публічна дипломатія є дуже широким поняттям і означає політику здійснення впливу на суспільства інших країн, зокрема на носіїв громадської думки з метою формування загального іміджу даної країни за кордоном. Ми в Департаменті публічної і культурної дипломатії польського МЗС вважаємо, що позиція нашої країни в світі залежить не лише від об’єктивних показників, але також і від її сприйняття іноземною громадськістю. На образ, або як зараз прийнято говорити, імідж країни за кордоном, впливає дуже багато чинників, деякі з них можемо змінювати, деякі – ні, але реалізація пріоритетів політики публічної дипломатії дозволяє цей вплив зміцнювати і розширювати. До сфери публічної дипломатії входить багато галузей, зокрема культурна, історична, економічна, мовна чи спортивна дипломатія.

Kультурна дипломатія є одним з найважливіших проявів публічної дипломатії.

Карта поширення центрів навчання польської мови для іноземців
Карта поширення центрів навчання польської мови для іноземців

Коли зовнішньополітичне відомство Польщі впровадило публічну дипломатію на офіційному рівні?

Публічна дипломатія (хоч на той час цей термін ще не вживався) в польському МЗС здійснюється ще з 70-х років минулого століття, тоді запрацював Департамент інформації і культурного співробітництва. Внаслідок демократичної трансформації 1989 року згодом в 1990 році було створено Департамент культурної і національної політики, завданням якого було запровадження політики формування іміджу Польщі за кордоном. Це була робота від самих початків. Наступні роки принесли багато змін, аж поки в 2009 році тодішній Департамент Промоції не був модернізований та перейменований на Департамент публічної і культурної дипломатії.

2013 року підрозділ значно поповнився кадрами (сьогодні працює близько 60 осіб), а обсяг його повноважень розширено, зокрема в частині публічної дипломатії. Йдеться передусім про налагодження комунікації з громадською думкою всередині країни та співпрацю з суб’єктами місцевого самоврядування.

Також збільшились обсяги фінансування Департаменту. Витрати на самі лише конкурси міністерства складають близько 9 мільйонів злотих (55,8 млн грн). Програма навчальних візитів в 2015 році обійшлась в понад 3 мільйонів злотих, а це організація близько 150 візитів, у котрих взяло участь більше 600 осіб.

Програма навчальних візитів МЗС – складова польської публічної дипломатії

До видатків додається фінансування 24-х Польських Інститутів та інших закордонних осередків, що задіяні в реалізації завдань публічної дипломатії (Польський інститут у Києві отримує на програмну діяльність біля 150 тис. євро на рік - це складає біля 25% загальних видатків на Інститут, - авт.). Тож загальний бюджет департаменту становить кілька десятків мільйонів злотих щорічно. І тут йдеться виключно про бюджет програмної діяльності.

За підготовку кадрів Міністерства закордонних справ відповідає Польський Інститут Дипломатії (для українського МЗС кадри готує Дипломатична Академія – авт.). Одним з його освітніх напрямків є публічна і культурна дипломатія. Випускники цієї інституції працевлаштовуються в МЗС і часто працюють в тому числі і в нашому департаменті. Особисто я є тому прикладом.

В Україні ще досі не вирішене питання національної культурної стратегії, а розкол між державним і громадським сектором в царині стратегування лише поглиблюється. В новоствореному Управлінні публічної дипломатії українського МЗС обіцяють розробити стратегію в цій галузі за рік. Чи польська культурна політика і дипломатія також потерпає від браку візійних документів?

Ми завжди намагаємось працювати ефективно, спрямовуючи зусилля на досягнення поставлених цілей, задекларованих в стратегічних документах.

До кінця 2015 року польська закордонна політика спиралась на документ «Напрямки промоції Польщі до 2015 року» (ключові її напрямки: промоція культури, економіки, спорту і туризму, науки і освіти – авт.), де було прописано механізми зростання міжнародної пізнаваності та конкурентоспроможності нашої країни на міжнародній арені. Світові показники свідчать, що ми впорались з цим завданням. Наразі інтенсивно працюємо над черговим стратегічним документом на період 2016-2020 років, котрий має визначити нові цілі даної політики в довшій перспективі.

Смислове позиціонування Польщі в європейській геополітиції засобами культурної дипломатії: «Польща – серце Європи»
Фото: www.paiz.gov.pl
Смислове позиціонування Польщі в європейській геополітиції засобами культурної дипломатії: «Польща – серце Європи»

Окрім того, всередині року департамент публічної і культурної дипломатії визначає кілька комунікаційних пріоритетів на наступний рік. Зазвичай вони пов’язані з важливими культурними подіями чи історичними річницями, або узгоджуються з актуальними суспільними чи культурними трендами в країні.

Приміром, одним з головних пріоритетів на 2016 рік є для нас промоція польського внеску в розбудову нового устрою після 1989 року, відтак для нас особливо важливим в цьому контексті є організація наприкінці липня чергового саміту НАТО у Варшаві.

Ще один аспект комунікаційної політики на 2016 рік – це проекти в галузі промоції міжнародних зусиль Польщі з демократизації, розвитку міжкультурного діалогу та зміцнення громадянського суспільства. В цьому напрямку активно працюємо над підготовкою проведення Світових Днів Молоді (пройдуть наприкінці липня в Кракові, куди вже зголосилось приїхати близько 2,5 прочан).

Цьогоріч також ставимо наголос на промоцію так званих креативних індустрій та динамічний розвиток польських міст.

Які ключові інструменти промоції Польщі застосовує Департамент публічної і культурної дипломатії?

Протягом останніх років наш департамент напрацював сталі інструменти промоції, одним з яких є комплексний механізм фінансування проектів через проведення відкритих конкурсів, спрямованих переважно для участі суб’єктів третього сектору. Тематика кожного з них різна, але разом вони сприяють ефекту синергії (одним з таких є конкурс для недержавного сектору «Співпраця в галузі публічної дипломатії», цьогоріч його бюджет становить 3,9 мільйонів злотих, близько 25 млн. грн. – авт.).

Іншим, як на мене, важливим механізмом реалізації завдань публічної дипломатії є діяльність мережі 24-х Польських Інститутів, розташованих по цілому світі. Їхнє основне покликання – це промоція польської культури. Проте інституції також працюють з сегментами економічної та історичної дипломатії. МЗС надає їм фінансову і методологічну підтримку, реалізовуючи через різні інструменти культурної дипломатії (виставки, фільми, інформаційні і промоційні матеріали) наші загальні комунікаційні пріоритети в різних країнах світу. На підставі зібраних звітів можемо похвалитись в реалізації близько 2000 проектів з ініціативи Польських Інститутів в світі за 2015 рік.

Буклет програми промоції польського дизайну на міжнародних фестивалях, зокрема, в Токіо, Ейндговені, Стамбулі, розробленої Інститутом Адама Міцкевича
Буклет програми промоції польського дизайну на міжнародних фестивалях, зокрема, в Токіо, Ейндговені, Стамбулі, розробленої Інститутом Адама Міцкевича

Окрім того, ми регулярно застосовуємо й інші промоційні засоби, зокрема: постійний моніторинг іміджу Польщі за кордоном, котрий проводимо багато років поспіль, розвиток співпраці з медіа, добре відпрацьований механізм навчальних візитів, присутність МЗС в Інтернеті і соціальних мережах, участь в міжнародних проектах з надання допомоги, в тому числі twinning-проектах (забезпечення технічного співробітництва між органами влади держав-членів ЄС та країн-бенефіціарів в сфері новітнього досвіду адміністрування), і окремий дуже важливий сегмент, який щороку розвиваємо, – співпраця з осередками місцевого самоврядування. Щодня польські органи самоуправління налагоджують контакти зі своїми міжнародними відповідниками в Європі і світі. Цей напрямок польської закордонної політики називаємо самоврядним та громадянським виміром, в світі цей підхід отримав назву domestic public diplomacy (внутрішня публічна дипломатія).

В Україні внутрішня культурна політика і дипломатія впирається в проблему непроведеної свого часу адміністративної реформи, а також браку галузевих інституцій. І хоча весь попередній рік в Україні лунали заяви про створення українського Інституту Книги (відповідний законопроект щодо його заснування підписав 22 лютого Президент України) та Інституту Тараса Шевченка (Мінкульт переніс з 2015 на 2016 рік його створення), все ж маємо мало гравців для продукування культурного продукту на експорт. З якими партнерами передусім співпрацює польське МЗС в царині бренд-менеджменту?

В 2004 році було створено Раду Промоції Польщі, яка функціонує як форум співробітництва всіх інституцій урядової адміністрації, залучених до реалізації завдань з промоції польського іміджу за кордоном. До її складу серед інших міністерств і відомств входить також Міністерство культури і національної спадщини та Міністерство розвитку (головує засіданнями Міністр закордонних справ Польщі – авт.). Крім того, постійно співпрацюємо з Інститутом Адама Міцкевича, Інститутом Книги, Польським Інститутом кіномистецтва, Театральним Інститутом. У галузі історичної політики МЗС співпрацюємо з Інститутом Національної Пам’яті, Музеєм історії Польщі, Інститутом історії Польської Академії Наук, Радою охорони пам'яті боротьби та мучеництва, Осередком «Карта», Музеєм історії польських євреїв.

Афіша польської виставки в Нью-Йорку, присвяченої падінню комуністичного режиму в Польщі та інших країнах Центрально-східної Європи. Організатори: Інститут польської культури (Польський Інститут), Консульство РП, Польсько-слов’янський центр, Осередок «Карта»
Афіша польської виставки в Нью-Йорку, присвяченої падінню комуністичного режиму в Польщі та інших країнах Центрально-східної Європи. Організатори: Інститут польської культури (Польський Інститут), Консульство РП, Польсько-слов’янський центр, Осередок «Карта»

Туристичний імідж Польщі формується в співпраці з Польською Туристичною Організацією і польськими Осередками туристичної інформації. Як видно стараємось реалізовувати підходи горизонтальної співпраці, залучаючи до участі відповідні інституції в тій чи іншій сфері.

Яку роль відіграє сьогодні Україна в польській закордонній політиці, зокрема в галузі гуманітарного співробітництва?

Україна для нас один з пріоритетних напрямків закордонної політики. Нам важливо, аби наш сусід розвивався як демократична і процвітаюча країна. Хочемо також аби українці, наскільки вони самі заявили свої прагнення, мали шанс долучитись до народів країн Європейського Союзу з метою подальшого гармонійного розвитку згідно цивілізаційних цінностей української культури.

Україна є також пріоритетною країною польської політики допомоги і розвитку. Протягом останніх 10 років (2005-2014) в рамках офіційної програми сприяння розвитку України і двосторонньої співпраці Польща реалізувала проекти і програми на суму 90 мільйонів євро (387 мільйонів злотих). Величезну роль в цій програмі відведено нашому міністерству. Почергово дофінансовуючи проекти розвитку в рамках Багаторічної програми співпраці розвитку на 2012-2015 роки МЗС підтримало проведення ключових реформ в Україні: децентралізація, освіти, публічних фінансів а також ініціатив з подолання корупції. Польське міністерство фінансує також навчання студентів з України в рамках різних стипендійних програм, серед яких Стипендійна програма ім. Банаха, стипендійна програма для студентів східних студій Варшавського Університету, а також навчання в Європейському Коледжі Натолін.

Окрім різноманітних програм сприяння, МЗС підтримує також співпрацю польських і українських суб’єктів неурядового сектору через реалізацію дотаційних конкурсів. У 2015 році ми підтримали 13 проектів польсько-української співпраці, покликаних сприяти демократизації і культурним обмінам. Прикладом таких проектів може бути міжнародний фестиваль «Відкриваємо Падеревського», який проходить у Львові з 2012 року за нашої підтримки.

Варто також згадати польсько-українську співпрацю в сфері навчання молоді. Міністерства закордонних справ наших країн беруть в цьому участь. Підпорядкований МЗС вже згадуваний Польський Інститут Дипломатії організовував навчання для українських дипломатів і слухачів з Української дипломатичної академії. В свою чергу українське МЗС брало участь у відборі студентів з України для навчання в Європейському Коледжі Натолін. Варто додати, що польські Міністерство національної освіти разом з Міністерством культури і національної спадщини  організували обмін молоді між Польщею і Україною на суму близько 4,5 мільйонів злотих.

Якими можуть бути актуальні напрямки української культурної дипломатії з огляду на досвід сусідньої Польщі?

Публічна дипломатія за часів розповсюдження і демократизації міжнародного діалогу торкає широкі верстви населення і розвивається завдяки Інтернету і соціальним медіа. Це сьогодні є вкрай важливим. Країна повинна мати свій голос в какофонії повідомлень, що функціонують в публічному просторі. Сьогодні не достатньо проводити добру і мудру політику, зокрема міжнародну, потрібно активно схиляти громадян до своїх переконань, як всередині власної країни, так і за кордоном. Важливо вміти професійно презентувати свою країну на міжнародній арені. В добу глобальної комунікації погляди іноземців прикуто до проблем чи катаклізмів цього регіону. Натомість нам потрібно показувати наші країни з якнайкращої сторони. Власне про це дбає польське МЗС, реалізуючи завдання в галузі публічної і культурної дипломатії.

Тіна ПересунькоТіна Пересунько, Журналіст
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter