Адже чиновник поки що – це Цар і майже Бог в нашій державі. Хоче - займається «прохюндайством», перекроюючи під власні бізнес-інтереси розклад руху залізничного транспорту. Забажає і поставить всю країну на дибки, влаштувавши дефіцит гречки, або ліків. А, якщо олігархи пожаліються на відсутність мотивів для ведення бізнесу, можна і кріпацтво відродити під виглядом безкоштовного стажування для молоді. І при цьому, якось ніхто не говорить про те, що реальні статки цих начебто позбавлених мотивації товстосумів за минулий рік зросли ледь не у двічі, тоді як номінальна зарплатня по країні лише на 15,7%.
Якщо так піде і далі, то після парламентських виборів, коли буде пройдено період загравання з народом, Україна має всі шанси на перетворення у «квазіфеодальну» державу. З тією лише різницею, що у ролі правителів будуть виступати перш за все чиновники-розпорядники бюджетних ресурсів..
А що залишиться народові України? Сплачувати все нові і нові податі, аби було, що дерибанити з бюджету цим «добродіям», які цілодобово розмірковують, як ще залізти до нашої кишені.
Ось і нову ініціативу вже схвалено у першому читанні. Планується, що з 1 січня наступного року за будь-який папірець чи печатку з державних органів (отримання свідоцтва про одруження, реєстрацію за місцем проживання, оформлення паспорту тощо) доведеться сплачувати мито. А далі що, очікувати на введення податку на дощ чи на сонячну погоду?
І це обов’язково станеться, якщо на парламентських виборах ми знов поведемось на пусті обіцянки чи на провокації, які розколюють країну. Тому, як не крути, а вибір у нас надзвичайно простий та складний одночасно. Або знов тасувати стару та засалену парламентську колоду. Або викинути її на смітник та дати змогу прийти до влади новим політичним силам.