Понад два століття тому прусський військовий стратег Карл фон Клаузевіц написав трактат «Про війну», яким здійснив переворот у теорії та засадах воєнної науки. Нині цей твір вивчають у всіх провідних військових вишах світу. Нещодавно ця книжка потрапила мені до рук. Прочитавши твір Клаузевіца, я дійшла висновку, що постулати, викладені в кожному розділі, ідеально підходять для розв’язання багатьох бізнес-завдань.
Деякі цитати можна вважати настановами, вони підштовхують до ухвалювання нових рішень і мотивують: «…Що значнішим буде перший великий успіх, то благотворніше він вплине на наступні, попри те що він не є єдиним, який визначає остаточну перемогу».
Праця Клаузевіца — не просто посібник для людей, які захоплюються воєнними науками, цікавляться стратегією й тактикою ведення бою, — це довідник із грамотного аналізу, зваженого планування та завоювання. Більшість порад можна сміливо застосовувати в сучасних реаліях під час проведення переговорів, формування команди, підготовки до «наступів» і «атак». Багато думок, викладених у праці Клаузевіца, варто взяти на озброєння управлінцям і власникам компаній. Займаючись бізнесом, завжди слід пам’ятати: «Боротьба на війні є не низкою одиничних сутичок, а єдиним цілим, що складається з багатьох членів». Один виграний бій, один узятий рубіж — це далеко не межа, треба завжди бути готовим до нестандартних ситуацій, несподіванок, поворотів на 180 градусів і, звісно, мати бажання рухатися вперед.
Твір поділено на розділи, назви яких досить промовисті: «Теорія війни», «Збройні сили», «Наступ», «Оборона», «Загальні питання стратегії». Ознайомившись з їх змістом, можна не просто пізнати ази воєнної науки й зануритись у тонкощі воєнних дій, — здобуті знання, безперечно, допоможуть вам упевнено почуватися на бізнес-арені.
«Війна не починається, поки не буде встановлено, чого ми хочемо досягнути за допомогою війни і протягом неї. У першому полягає сенс війни, друге є її метою. Із цієї основної думки випливає все управління війною, визначається розмір потрібних засобів і міра енергії; вплив її поширюється аж до найдрібніших проявів діяльності», — отже, усе як у бізнесі: спочатку розробляємо план, аналізуємо, прораховуємо, визначаємо мету й засоби її реалізації, потім контролюємо й координуємо дії виконавців та отримуємо результат.
У роботі автор також уважно досліджує особливості характеру та внутрішні якості полководця і його війська. «Полководець, який має звичай якомога більше вимагати від своїх солдатів, може бути й більш упевненим у тому, що ці вимоги будуть виконані». Эфективний менеджер та управлінець, так само як і очільник війська, повинен бути рішучим і сміливим: «Без сміливості видатний полководець неможливий, тобто таким ніколи не буде людина, у якої ця сила темпераменту не була вроджена; її ми вважаємо найпершою умовою полководницької кар’єри». Коли ми вирішуємо розпочати нову справу або нам необхідно розв’язати складне питання, яке тягне за собою кардинальні зміни, завжди потрібна мужність. Звичайно, важко заздалегідь прорахувати, чи стане ваш задум успішним. Кожному з нас складно покинути зону комфорту й узятися за щось нове. Але розвиток — це завжди тільки рішучі кроки. «У кожному окремому випадку рішучість — прояв мужності; коли ж вона стає постійною властивістю характеру, вона перетворюється на духовні навички. Тут йдеться не про мужність перед лицем фізичної небезпеки, а про мужність щодо відповідальності, так би мовити, перед лицем моральної небезпеки».
Так само цікаво Клаузевіц говорить і про хитрість, яку вважають ознакою розуму, бо певні маніпулятивні дії завжди спрямовані на те, щоб сплутати карти конкурента — і в бізнесі, і на війні. «Хитрун викликає в міркуваннях противника, якого хоче обдурити, такі помилки, які штовхають останнього на хибний шлях, позаяк він отримав дані у викривленому вигляді. Тож можна сказати: подібно до того як дотепність є жонглюванням ідеями та образами, так хитрість є жонглюванням діями».
Проводячи паралель між війною і бізнесом, варто відзначити, що ні в першій, ні в другій справі ніколи не уникнути ризиків, непопулярних і складних рішень. Керівнику потрібно постійно бути напоготові, мотивувати команду тримати оборону, битися і брати нові вершини.
А розслабитися після важкого бою часто допомагають книжки. Читайте більше й частіше звертайтеся до творів, написаних видатними людьми. Не важливо, скільки років або століть тому викладено мудру пораду, — вона не втрачає актуальності.