Спецоперація росіян була запланована спільно з опозиційним рухом "Демократичий фронт Чорногорії", метою виступу було повалення прозахідного уряду, провокування масових безладів та вбивство чинного прем'єр-міністра країни Джукановича. Для цих цілей Едуард Шишмаков профінансував створення мережі з 500 агентів, що мали взяти безпосередню участь у перевороті. Серед них були і сербські учасники війни проти України в лавах війська ДНР у окремому сербському загоні "Йован Шевич", що допомогло справі і Україна змогла вчасно надати дані про них чорногорським спецслужбам, що уможливило їх швидкий арест.
Втручання РФ у ситуацію на Балканах демонструє і інший фактор: саме Балкани а не Балтика будуть реальним новим полігоном російської агресії. Певним чином це абсолютно логічно, оскільки для РФ конфронтація з втручанням у країни НАТО набагато більш ризикована, ніж втручання в справи балканських країн, що лише починають шлях до євроатлантичних структур.
Разом з тим, не можна не звернути увагу на тренд: з числа західних політиків лише Велика Британія звертає велику увагу на ситуацію з російським втручанням на Балкани (що-що, а заява з вуст прем'єра Мей свідчить про високий рівень занепокоєння), у той час як європолітики вперто мовчать очевидно побоюючись роздратувати Росію. Попри усі зусилля спецслужб балканських країн, РФ дійсно здатна піти на реальну дестабілізацію становища вчередині них, аби не втратити свого впливу на них. В першу чергу мова йде про такі держави як Македонія, Сербія, Чорногорія та Боснія і Герцоговина.
Остання є реально важким випадком: доволі децентралізована федеративна держава мусульман, хорватів та сербів, у якій не треба шукати особливих приводів для провокування спалаху насильства. Таким чином, гібридна агресія РФ на Сході України є вже не унікальним випадком: за схожим планом Росія нині намагатиметься діяти і на Балканах, де лише нещодавно втихомирились учасники міжетнічного конфлікту. При цьому нас дивує лише одне, а саме тотальна бездіяльність євроструктур які нібито створені для попередження воєн на континенті (згадайте про апеляції до цього під час створення ЄС та ООН). Таким чином, новий вогник нестабільності вкотре може спалахнути на Балканах, і наша країна так само може опинитися в центрі цих процесів. При цьому, досвід участі у гібридному конфлікті України може бути дійсно застосовним і у нових ситуаціях у Південній Європі.