Дослідний зразок порадника для виборців

Хіба сліпий не бачить, що українські вибори не є й уперто «не хочуть» ставати інструментом стабілізації та консолідації суспільства. Результати народних волевиявлень дають приводи для прикрих розважань про здатність нашого «мудрого» народу адекватно користуватися цим випробуваним інститутом демократії.

Нераз стає просто-таки лячно, коли від далеко не найгірших, аж ніяк не малоосвічених людей дізнаєшся, чим керуються вони при визначенні своїх обранців. Серед причин цього явища мусимо згадати негативні світові тренди, але передовсім – системні зусилля українських еліт з деідеологізації та дезорієнтації суспільства, перетворення його на аморфний, легко керований телевізором та гречкою «лохторат».

Фото: МЕД-инфо

В цьому керунку на українському виборчому полі однаково «плідно» попрацювали всі відлами вітчизняного політичного класу: проєвропейські й проросійські, «праві» й «ліві», відносно демократичні й відверто олігархічні.

Гаразд, але як усе-таки вибирати? Як виробити свою компетентну оцінку й протиставити її шаленому тискові зацікавлених чинників, чия потужність нераз є зворотно пропорційною до політичних та моральних якостей? Спираючись на певні знання й власний досвід участі в політичних процесах та виборних органах автор пропонує список питань, над якими слід застановитися свідомому своєї місії виборцеві. На деякі з них важко буває знайти відповідь самотужки – тоді задайте ці питання при зустрічах кандидатам та їх довіреним особам, шукайте на них відповіді в матеріалах ЗМІ, коментарях експертів тощо.

Отже, при знайомстві з кандидатами та/або політичними силами свідомого виборця має цікавити насамперед таке:

1) Імовірно, Вас неабияк стривожила б ситуація, коли за кермом літака чи пультом управління атомної станції опинився дилетант. Між тим держава є не менш складним та небезпечним при неправильному поводженні агрегатом, управління яким теж потребує спеціальних знань та неабиякого досвіду. Чи володіє ними кандидат або політична потуга, яким волієте віддати перевагу?

Талант політика може інколи проявитися в людини раптово; тяжкою працею дехто здатний швидко надолужити брак необхідних знань, але такі ситуації є радше винятковими. Причому навіть у цих випадках всесвітньовідомий футболіст, приміром, на політичному поприщі не має істотних переваг перед слюсарем ЖЕКу… Тому, за далеко не безпідставної недовіри до старого політичного класу, за всієї налаштованості суспільства на перезавантаження влади відсутність у кандидата спеціальних знань та/або відповідного адміністративного чи політичного досвіду є, повірте, вагомою підставою для відмови йому в підтримці. Схожі міркування варто застосувати й до оцінки політичних партій та угруповань, які змагатимуться за місця в радах усіх рівнів.

2) Дуже важливою якістю кандидата є наявність команди, з якою він працюватиме, будь-то серед колег-депутатів чи за межами сесійної зали. Одинокий власник мандата, хай здібний і відданий справі, здатний хіба що зупиняти (нераз лише тимчасово) найбільш явні порушення та зловживання.

3) Якщо симпатичний Вам кандидат допоміг прокласти дорогу чи відремонтувати сільську школу – подякуйте за це, але майте на увазі, що роль законодавця вимагатиме від нього зовсім інших здібностей. Чи володіє ця людина хистом до законотворчої праці – нераз марудної, монотонної й зовсім непоказної? Якщо не володіє – на чиї плечі має намір перекласти цей тягар?.. Чи диспонує кандидат або політсила пакетом законотворчих пропозицій, які відстоюватиме на депутатських комісіях та в сесійній залі? Де та в яких формах висловлював він свої ідеї з приводу ситуації в країні?

Серйозною проблемою вітчизняного політикуму є засилля в ньому діячів, здатних мислити лише у вузьких рамках «своєї» галузі, «свого» міста, поточних політичних протистоянь тощо. Чи Ваш потенційний обранець володіє стратегічним баченням проблем та обставин? Якщо, приміром, в попередній своїй каденції він організовував в польових умовах блокаду торгівлі з ОРДЛО – спитайте себе, чому він не зробив те саме в сесійній залі, використовуючи законотворчі інструменти? Під скількома законопроектами стоїть його підпис?.. Можливо, його місце все ж не в Раді – адже хороший волонтер, патріот, активіст не конче є кваліфікованим законотворцем

4) Що знаєте про зв’язки кандидата чи політсили з олігархічними чинниками? Такі зв’язки зазвичай приховують, проте «акулам пера» нераз вдається дещо рознюхати, а непрямими, проте доволі вагомими підтвердженнями чи спростуваннями їхніх свідчень можуть бути масштаб та спосіб розгортання кампанії.

Славетний радянський ілюзіоніст І. Кіо в одному з інтерв’ю розкрив деякі секрети свого фаху: «…приміром, на арену несподівано виїздить автомобіль. Увага глядачів закономірно перемикається на нього – й саме в цей момент в іншому кінці арени спрацьовує механізм фокусу!» Бенефіціарії українських елекційних кампаній – ще ті фокусники, тож спробуйте придивитися до осіб, які, перебуваючи явно в прохідних частинах виборчих списків, воліють «не світитися» на подіумах і телешоу. Вони можуть бути просто компетентними, але непублічними фахівцями, однак цілком імовірно, що правдивим сенсом цілої кампанії є забезпечення мандатами саме цих осіб, котрі, на відміну від осяяних привабливими гаслами публічних репрезентантів політсили, мають чітко вироблені «польотні завдання» - проштовхнути вгору «потрібних» людей, протегувати бурштиновий бізнес, заблокувати судову реформу тощо.

Люди старшого покоління пам’ятають, що Верховна Рада СРСР була переповнена… доярками й шахтарями, чия присутність у парламенті, символізуючи удаване «народовладдя», насправді слугувала ширмою для всевладдя КПСС-КГБ. Чи не так само в чинному законодавчому корпусі популярні співаки, спортсмени, теледіви, а подеколи навіть герої війни своїми привабливими й добре впізнаваними обличчями прикривають невидиму владу олігархічних кланів? Вас влаштовує ця ситуація?

5) Якщо на Вас чекає дуже небезпечна подорож, у ході якої можливо доведеться долати гірські перевали, відбиватися від озброєних бандитів абощо Ви, певна річ, не візьмете із собою «просто хороших» людей, приємних за келихом пива чи світською бесідою! Ні, Вам знадобляться особи, здатні бути «хорошими» саме в критичних ситуаціях – надійно страхувати на крутих схилах, прикрити спину товариша в бою й т. ін.

Наша країна відбуває зараз смертельно небезпечну «мандрівку» під прицілом могутнього ворога, який заповзявся її знищити. Явні та приховані агенти цього ворога поза сумнівом будуть присутні у новому парламенті та всіх гілках влади. На цьому тлі тривожить насиченість виборчих списків людьми, які «сховалися» в шкаралупу своїх бізнесових, фахових, регіональних інтересів і щиро гадають, що ціла Україна здатна в схожий спосіб уберегтися від смертельної небезпеки. Нераз готові самовіддано займатися оснащенням лікарень, комп’ютеризацією шкіл, реконструкцією доріг, ба навіть поборенням корупції, такі люди не відчувають неприязні до нападника й заховують невизначену позицію щодо зовнішньої загрози. Переважна більшість цих «загалом хороших» людей у критичні моменти опиняться на боці ворога – бодай у формі неприсутності в сесійній залі під час вирішального голосування. Роблячи свій вибір, чи не в першу чергу мусимо мати на увазі саме цю особливість поточної української ситуації, не описану в західних підручниках з демократії.

6) Причиною багатьох поразок української держави є те, що її посадовці, приходячи до влади, не цінують доробок своїх попередників і не намагаються продовжити започатковані ними справи. Між тим в більшості галузей неможливо досягти вагомих результатів протягом лише однієї каденції. Тому, навіть жорстко критикуючи опонентів, Ваш потенційний обранець має підмічати позитивні аспекти їхньої діяльності й мусить чітко казати про те, які напрацювання попередньої влади він збирається продовжувати й розвивати. Прямо скажемо: таких діячів в українському політикумі є обмаль. Обіцянки ж «розпочати все з чистого аркуша», «відкрити нову еру» і т. ін. в 70% випадків означають намір перерозподілити «потоки» й синекури між своїми людьми, в 28% випадків – що обіцяльник слабо уявляє собі реальні процеси управління й хіба в 2% випадків можуть означати щось інше й більш привабливе.

7) Виборцеві не буде зайвим подумати про те, що в переважній більшості тих країн світу, які досягли процвітання й де надійно забезпечені права громадян кістяк політичних систем складають давно сформовані партії, назви яких відображають їх соціальну та/або ідеологічну орієнтацію, а не прив’язання до конкретних персоналій, бодай справді видатних. Поява нового політичного проекту там є явищем порівняно рідкісним і таким, як правило, початково дістаються останні місця в рейтингах елекційних симпатій… Порівняйте це з поточною ситуацією у вітчизняному політикумі! Як давно постала політична потуга, якій Ви хочете віддати свій голос? Чим приваблює свій електорат? Що знаєте про її історію, традиції, сталість позицій, ідейні засади?..

8) Не довіряйте діячам і політичним силам, які наміряються представляти «весь народ». Сенс політичного процесу полягає в збалансованому представництві тих різних соціальних груп, що сукупно формують націю. Вимагайте від своїх обранців чіткого усвідомлення цієї обставини, але водночас – уміння взаємодіяти з репрезентантами інших, часом протилежних за поглядами груп населення й враховувати їхні законні інтереси.

… На жаль годі виключити, що послідовне застосування наведених вище порад підштовхне виборця до висновку про тотальну невідповідність існуючої політичної системи потребам країни та його власним очікуванням. Що ж, гірка правда є кращою за солодкі побрехеньки – Україна тішиться наразі лише т. зв. олігархічною демократією, а в цьому словосполученні капосний прикметник зводить нанівець усі позитиви привабливого іменника. Громадянам залишається хіба усвідомити ці реалії, а відтак гуртуватися за межами офіційного політикуму. Єдине що замість майданних громад, потужних але недовговічних, варто спробувати створити структури, здатні чинити сталий й добре відчутний тиск на політичний бомонд. Такий тиск, з яким останній змушений буде рахуватися.

Володимир Вітковський Володимир Вітковський , Інспектор з охорони довкілля
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter