Останній резонансний приклад з цієї серії – 27 жовтня Київрада скасувала голосування за коригування бюджету громади саме через факт «кнопкодавства». Як засвідчила згодом службова перевірка, карткою депутата від фракції «Єдність» Ігоря Кісільова проголосував помічник його колеги по фракції Костянтина Ялового – В’ячеслав Боядін. Але в той момент мною та міським головою Віталієм Кличком було негайно прийнято рішення скасувати голосування за порядок денний, і, відповідно, все те, що прийняли за день. Після цього депутати голосували за все спочатку. Колеги з «Самопомочі» назвали цей день ганебним. Дійсно, на мою думку, це був ганебний вчинок, але визначний день. Ніхто не намагався приховати чи замовчати цей факт, ми публічно визнали і засудили його.
Звісно, випадки «кнопкодавства» у місцевих радах в Україні – явище не унікальне. Мали місце і спроби скасувати рішення, за які «кнопкодавили» депутати. Наприклад, у Чернівцях на початку року після такого випадку комісія з питань регламенту рекомендувала провести повторне голосування. А мер міста і поготів ініціював скасування всіх рішень, за які депутати голосували не особисто. Проте далі заяв справа не просунулась.
У нашому випадку рішення було прийнято миттєво. І за весь цей час я ні разу не засумнівався у його правильності. Бо, як би це голосно не звучало, ми створили прецедент для місцевого самоврядування. І, сподіваюсь, що не тільки для місцевого, а що і депутати інших рівнів підхоплять естафету підвищення депутатської етики.
З цього моменту пройшло більше двох тижнів. Було створено комісію для службової перевірки цього факту, звільнено опального помічника депутата, визначається міра покарання для міських обранців – індульгенцій ні для кого немає. Також маємо намір звернутись до правоохоронних органів, які нададуть правову оцінку дій всіх причетних осіб. Керівництво секретаріату, депутатський корпус, особливо комісія з розслідування цього факту зробила все можливе, аби з'ясувати усі обставини. Сподіваюсь, що на підставі нашого звіту, який я сьогодні озвучив з трибуни, будуть прийняті справедливі рішення стосовно покарання винуватців. І це не позиція «кровожерливості», це справедливе покарання для порушників, яке має стати уроком для решти депутатів.
Не варто забувати, що в багатьох країнах за «кнопкодавство» передбачена сувора відповідальність. Ще двадцять років тому використання чужої картки в сусідній Польщі прирівнювалось до шахрайства, санкція передбачала позбавлення волі на строк до семи років. Наприклад, в травні цього року польська прокуратура країни порушила кримінальну справу проти депутата Малгожати Зверцан за неперсональне голосування в Сеймі. Партія виключила її зі своїх лав, а політику загрожує від 3 місяців до 5 років в'язниці. Ще один показовий факт - на зворотному боці картки для голосування шотландського депутата написано: «Незаконне володіння, використання, зберігання, знищення або передача іншій особі є кримінальними злочинами». Таке собі щоденне нагадування.
Сподіваюсь, що останні події назавжди викорінять «кнопкодавство» і порушення регламенту в Київраді, а подібні статті в Вікіпедії будуть описувати це явище в минулому часі як прикрий епізод в українській історії.