Проте вивчивши загальнодоступну статистику на сайті ГПУ “Єдиний звіт про кримінальні правопорушення по державі”, а також “Звіт про кримінальні правопорушення, вчинені на підприємствах, установах, організаціях за видами економічної діяльності” вимушений констатувати про сумну динаміку росту економічної злочинності в 2017 і 2018 роках в Україні.
Так у 2017, 2018 роках намітилась загрозлива тенденція збільшення зареєстрованих кримінальних проваджень за ст. 191 КК України - привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальних проваджень за правопорушеннями, які вчинені з використанням бюджетних коштів, а також у сфері земельних правовідносин, приватизації та зовнішньоекономічної діяльності. У 2016 р. зафіксовано 9787 кримінальних правопорушень за ст. 191 КК України, а вже у 2017 р. кількість таких зареєстрованих кримінальних правопорушень зросла майже на 10% до 10756 випадків. Лише за перший квартал 2018 року кількість таких зареєстрованих кримінальних правопорушень становить 4101, порівнюючи з 3307 зареєстрованих випадків за перший квартал 2017 року, що свідчить про динамику зростання зареєстрованих кримінальних правопорушень за цією статтею у 2018 році к 2017 року на 24%.
В 2016 році вчинено на підприємствах, установах, організаціях за видами економічної діяльності вчинено 2129 злочинів, пов’язаних з незаконним використанням бюджетних коштів, а в 2017 році кількість таких випадків збільшилась на 43% до 3049. У 2018 році негативна тенденція росту зареєстрованих злочинів цієї категорії продовжилась: за перший квартал 2018 року кількість становить 1182, порівнюючи з 877 зареєстрованих випадків за перший квартал 2017 року, що свідчить про динамику зростання зареєстрованих кримінальних правопорушень пов’язаних з незаконним використанням бюджетних коштів у 2018 році к 2017 року на 35%.
Чому так сталося, хто винен і що робити? Звичайно повні відповіді на ці питання неможливі в межах цієї оглядової статті, але спробою тезово розставити свої акценти. Головна причина, на мою думку, коється в налагоджені схемі “договорняка і рєшалова”, яка системно використовується як слідчими, так і прокурорами під час досудового слідства у цій категорії проваджень. У більшості випадків справи продаються і просто не потрапляють до суду. Отже в державі не працює механізм невідворотності покарання, що в свою чергу психологічно впливає на осіб, які вчиняють, або планують вчиняти злочини у сфері господарської діяльності.
Цікавим прикладом є відсутність налаженого механізму конфіскації коштів в кримінальному провадженні та коштів, отриманих від реалізації майна корупціонерів. Так за сім місяців 2016 року на користь держави надійшло 78 тис. грн. конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна корупціонерів. Про це свідчать дані Звіту про виконання держбюджету за січень-липень 2016 року. Разом з тим, за даними Звіту про виконання держбюджету за січень-липень 2017 року на користь держави надійшло 29 667 251 929 грн. конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду. Здавалось би, що нарешті механізм конфіскації системно запрацював, але це не так, оскільки майже всі ці кошти конфісковані в межах однієї справи з політичним смаком - 28.04.2017 році на виконання вироку Краматорського міського суду Донецької області від 28.03.2017 у справі №234/4135/17 (справа щодо незаконної діяльності групи компаній, пов’язаних з родиною колишнього Президента України В.Ф. Януковича) до Державного бюджету України було зараховано по коду класифікації 50080100 загалом 29 667 084 657 грн. Якщо не враховуючи кошти, конфісковані за перше півріччя 2017 року за судовим рішенням лише по одній резонансній справі в Україні — за всіма іншими судовими рішеннями у пов’язаними з корупцією справах до держбюджету надішло лише 167 тис. грн., що свідчить майже про незмінно низький рівень відповідних зарахувань у порівнянні з першим півріччям 2016 року, а отже і про відсутність СИСТЕМНОГО вирішення державою питань забезпечення ефективної конфіскації таких коштів.
На цьому практичному, статистичному прикладі, за допомогою простого калькулятора, кожний може вирахувати ефективність правоохоронної системи (у першу чергу прокуратури), яка через суди не здатна забезпечувати системне вирішення питань конфіскації коштів у рядових кримінальних провадженнях в цій сфері . А отже рядові, неполітичні злочинці знають, що завжди можна елементарно домовитись, що сприяє зростанню економічних злочинів в державі у 2018 році.
Так само сприяє зростанню економічній злочинності деякі дії парламента, президента і уряду. Так, за результатами ухвалення сумновідомих “поправок Лозового“ і підписання цього Закону Президентом Порошенком до ст. 242 КПК України були внесені зміни, згідно яким слідчий або прокурор зобов'язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи щодо: визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням. Таким чином висновків ревізії Держаудитслужби (ГоловКРУ), якими виявлені суми збитків і відповідальних осіб, що допустили порушення законодавства , або акту податкової перевірки виявляється тепер недостатньо для направлення обвинувального акту до суду, оскільки в суді, сторона захисту буде казати, що відсутність обов'язкового експертного висновку не дає змоги процесуально визначити розмір збитків, шкоди (наприклад внаслідок розкрадань), незважаючи на наявність висновків ревізії, акту перевірки, які так само є доказами у кримінальному провадженні.
До цього додається фактор скорочення урядом Яценюка чисельності працівників Держаудитслужби на 38 відсотків і відповідно скороченням кількості проведених за зверненнями правоохоронних органів у кримінальних провадженнях ревізій.
Рецепти вирішення проблеми різкого зростання рівня економічної злочинності можна поділити на дві групи: стратегічні, тактичні. До тактичних можна віднести зміну керівних кадрів в ГПУ, які здійснюють організацію процесуального керівництва по лінії розслідування економічних злочинів, а також звільнення профільного заступника голови ГСУ Нацполіції Невгада — пана Дмитра Бута, який як пишуть деякі журналісти пов'язаний із колишнім заступником начальника ГСУ МВС України Г. Мамкою і окрім, як затриманням на засіданні уряду відновленного судом на посаді голови ДСНС Бочковського відомий широкому загалу участю в наїздах на бізнесменів на Одеській митниці, про що я вже колись писав.
До стратегічних заходів вирішення проблеми я б відніс в першу чергу створення і реалізацію державної Стратегії і державної Програми по запобіганню і протидії економічній злочинності. На відміну від країн ЄС, які успішно боряться з проявами економічної злочинності, в нас немає а ні стратегії, а ні програми — базових документів, в яких покроково з зазначенням завдань, строків виконання, і осіб, які відповідають за контроль у виконанні завдань, визначається скоординований план заходів різних правоохоронних органів, парламенту, уряду, що мали б сприяти протидії економічної злочинності.
Тому публічно звертаюсь до керівників правоохоронних органів із закликом вжити необхідні заходи у цій сфері і залучити до їх реалізації фахових спеціалістів, які реально розуміються, а не роблять вигляд, що розуміються у цих питаннях.