Бюджетна резолюція 2017 – не приймати небезпечно

Бюджетна резолюція або бюджетна декларація це документ з офіційною назвою «Основні напрямки бюджетної політики на наступний рік». Прийняття даного документу регламентується статтею 33 Бюджетного кодексу України. Вона повинна бути прийнята Кабінетом міністрів України до 01 квітня та передана для подальшого затвердження Верховною радою. Після затвердження даного документа ВРУ Урядом розпочинається робота по розробці Бюджету на наступний рік та прогноз на +2 роки вперед. На жаль, зрозуміла логіка бюджетного процесу ламається в українські реалії.

Фото: Виталий Головин/delo.ua

Особливості бюджетного процесу 2017 року.

Бажання Міністра фінансів Олександра Данилюка запровадити цього року середньострокове бюджетне планування викликало захоплення та натхнення у експертного середовища. І скепсис та «напруження» у відповідальних за прийняття бюджету працівників Міністерства фінансів.

В основі запровадження середньострокового бюджетного планування закладений «візійний» конфлікт організації бюджетного процесу. А саме:

- з одної сторони – бажання Міністра та його команди запровадити середньострокове бюджетне планування. Видатки в такому випадку формувалися на основі функцій та завдань Міністерств і відомств, що дозволить підвищити ефективність використання коштів бюджету;

- з іншої сторони – бажання «вічних» керівників департаменту державного бюджету Міністерства фінансів зберегти статус-кво та продовжити практику отримання неформальних дивідендів при затвердженні та зміні бюджетів Міністерств затверджуючи однорічні бюджети та інші документи. Головна аргументація чому не наразі запроваджувати середньострокове бюджетне планування – ми не готові. Так, Ви уже не готові його запроваджувати уже 10 років. Можливо достатньо бути такий довгий час не готовими та змінити уже цих людей?

Хто переможе в цьому протистоянні покаже час – проте наразі битву виграли «другі» орієнтовані на однорічне бюджетне планування. І як наслідок Міністерство фінансів подало на затвердження Уряду «Основні напрямки бюджетної політики на 2017 рік» (додається). Даний документ був винесений на затвердження Кабінетом Міністрів України в середу 8 червня. Проте був знятий через суперечливі пункти пов’язані з Пріоритетними завданнями податкової політики. А саме, пунктами відповідно до яких повинно була б бути здійснена одноразове добровільне декларування всіма людьми свого майна та активів (так звана нульова декларація).

Проте, я б змінив акценти з аргументацією, чому таку бюджетну декларацію не можна затверджувати.

1. Бюджетна декларація не відповідає Плану діяльності Уряду В.Гройсмана в частині запровадження трирічної бюджетної резолюції. Прийняття її в такому варіанті прямо протирічило б Плану Уряду. Прийняття бюджетної резолюції повинно бути першим кроком до запровадження середньострокового бюджетного планування.

Серед головних аргументів, чому не запроваджується середньострокове планування до цього часу є:

• інституційна не спроможність інших Міністерств запровадити його. На мою думку, тут в першу чергу грає роль інституційної неспроможності окремих людей відповідальних за цей процес в Міністерстві фінансів оскільки вони уже опікуються цим процесом роками. Вони орієнтовані на процес, а не результат.

• брак достовірної інформації про потреби кожного Міністерства, які розраховані відповідно до функцій даної установи. Внутрішній розрахунок Мінфіну зроблений на основі даних, про функціональні витрати свідчить про додаткову потребу коштів в бюджет 2017 року в розмірі +60 млрд.грн.

Звичайно такі цифри будуть з'являтися, оскільки вони розраховуються на основі існуючої програмної моделі, де для прикладу 42% бюджету апарату МВС є непрофільні витрати. Зокрема: включають 1 млрд.грн. витрати на освіту, 1 млрд.грн. витрати на медицину, 100 млн.грн. витрати на будівництво – детальніше на малюнку.

План діяльності Уряду прийнятий ще 27 травня проте його до цього часу не опублікувати – напевне міжнародна консультативна група дописують його (а то опублікований проект цього документу на більше ніж 200 сторінок читати без сліз неможливо).

2. В Бюджетній резолюції відсутні інформація про основні макропоказники та розподіл видатків по функціональному признаку в пропорціях на 2017 та +2 роки з різними сценаріями.

Натомість включають чисто формальні вимоги бюджетного кодексу. Слід погодитися з експертним висновком КМУ:

«в даний документ включені положення, які дублюють основні завдання та функції центральних органів виконавчої влади та не є предметом даного документу наприклад:

- запровадження ринкових умов господарювання надавачів послуг з управління житлом, вдосконалення діяльності об'єднань співвласників багатоквартирного будинку;

- реалізація Стратегії національної безпеки…».

3. В бюджетній резолюції повинні бути виключно принципи формування бюджету на наступні роки, а не різноманітні завдання чи бажання окремих Міністерств чи народних обранців для прикладу: «реалізація 4 програм прикордонного співробітництва ЄС та Дунайської транснаціональної програми ЄТС з вирішення питань щодо забезпечення спів фінансування реалізації проектів в рамках зазначених програм їх українськими бенефіціарами».

На даному етапі важливо зафіксувати принципи формування бюджету з метою недопущення під час формування та голосування за Державний бюджет різноманітних «хотелок» народних депутатів. Для прикладу пам'ятаємо «хотелку» від Радикальної партії відповідно до якої на 400 млн.грн. планували закупили у 2016 році закупити пожежні автомобілі у одного з членів цієї організації і відповідний скандал.

Далі буде…

Віктор Мазярчук Віктор Мазярчук , Експерт з державного управління та публічних фінансів
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter