Особливості бюджетного процесу 2017 року.
Бажання Міністра фінансів Олександра Данилюка запровадити цього року середньострокове бюджетне планування викликало захоплення та натхнення у експертного середовища. І скепсис та «напруження» у відповідальних за прийняття бюджету працівників Міністерства фінансів.
В основі запровадження середньострокового бюджетного планування закладений «візійний» конфлікт організації бюджетного процесу. А саме:
- з одної сторони – бажання Міністра та його команди запровадити середньострокове бюджетне планування. Видатки в такому випадку формувалися на основі функцій та завдань Міністерств і відомств, що дозволить підвищити ефективність використання коштів бюджету;
- з іншої сторони – бажання «вічних» керівників департаменту державного бюджету Міністерства фінансів зберегти статус-кво та продовжити практику отримання неформальних дивідендів при затвердженні та зміні бюджетів Міністерств затверджуючи однорічні бюджети та інші документи. Головна аргументація чому не наразі запроваджувати середньострокове бюджетне планування – ми не готові. Так, Ви уже не готові його запроваджувати уже 10 років. Можливо достатньо бути такий довгий час не готовими та змінити уже цих людей?
Хто переможе в цьому протистоянні покаже час – проте наразі битву виграли «другі» орієнтовані на однорічне бюджетне планування. І як наслідок Міністерство фінансів подало на затвердження Уряду «Основні напрямки бюджетної політики на 2017 рік» (додається). Даний документ був винесений на затвердження Кабінетом Міністрів України в середу 8 червня. Проте був знятий через суперечливі пункти пов’язані з Пріоритетними завданнями податкової політики. А саме, пунктами відповідно до яких повинно була б бути здійснена одноразове добровільне декларування всіма людьми свого майна та активів (так звана нульова декларація).
Проте, я б змінив акценти з аргументацією, чому таку бюджетну декларацію не можна затверджувати.
1. Бюджетна декларація не відповідає Плану діяльності Уряду В.Гройсмана в частині запровадження трирічної бюджетної резолюції. Прийняття її в такому варіанті прямо протирічило б Плану Уряду. Прийняття бюджетної резолюції повинно бути першим кроком до запровадження середньострокового бюджетного планування.
Серед головних аргументів, чому не запроваджується середньострокове планування до цього часу є:
• інституційна не спроможність інших Міністерств запровадити його. На мою думку, тут в першу чергу грає роль інституційної неспроможності окремих людей відповідальних за цей процес в Міністерстві фінансів оскільки вони уже опікуються цим процесом роками. Вони орієнтовані на процес, а не результат.
• брак достовірної інформації про потреби кожного Міністерства, які розраховані відповідно до функцій даної установи. Внутрішній розрахунок Мінфіну зроблений на основі даних, про функціональні витрати свідчить про додаткову потребу коштів в бюджет 2017 року в розмірі +60 млрд.грн.
Звичайно такі цифри будуть з'являтися, оскільки вони розраховуються на основі існуючої програмної моделі, де для прикладу 42% бюджету апарату МВС є непрофільні витрати. Зокрема: включають 1 млрд.грн. витрати на освіту, 1 млрд.грн. витрати на медицину, 100 млн.грн. витрати на будівництво – детальніше на малюнку.
План діяльності Уряду прийнятий ще 27 травня проте його до цього часу не опублікувати – напевне міжнародна консультативна група дописують його (а то опублікований проект цього документу на більше ніж 200 сторінок читати без сліз неможливо).
2. В Бюджетній резолюції відсутні інформація про основні макропоказники та розподіл видатків по функціональному признаку в пропорціях на 2017 та +2 роки з різними сценаріями.
Натомість включають чисто формальні вимоги бюджетного кодексу. Слід погодитися з експертним висновком КМУ:
«в даний документ включені положення, які дублюють основні завдання та функції центральних органів виконавчої влади та не є предметом даного документу наприклад:
- запровадження ринкових умов господарювання надавачів послуг з управління житлом, вдосконалення діяльності об'єднань співвласників багатоквартирного будинку;
- реалізація Стратегії національної безпеки…».
3. В бюджетній резолюції повинні бути виключно принципи формування бюджету на наступні роки, а не різноманітні завдання чи бажання окремих Міністерств чи народних обранців для прикладу: «реалізація 4 програм прикордонного співробітництва ЄС та Дунайської транснаціональної програми ЄТС з вирішення питань щодо забезпечення спів фінансування реалізації проектів в рамках зазначених програм їх українськими бенефіціарами».
На даному етапі важливо зафіксувати принципи формування бюджету з метою недопущення під час формування та голосування за Державний бюджет різноманітних «хотелок» народних депутатів. Для прикладу пам'ятаємо «хотелку» від Радикальної партії відповідно до якої на 400 млн.грн. планували закупили у 2016 році закупити пожежні автомобілі у одного з членів цієї організації і відповідний скандал.
Далі буде…