В суботу, 25 жовтня, в Парку ім. Шевченка, що в м. Боярка Києво-Святошинського р-ну, Громадські Організації «Народна Рада Боярки», «Боярська Самооборона», громадські активісти-мешканці міста влаштували акцію з прибирання занедбаного парку ім. Шевченка. Ця акція - черговий крок з метою захистити та повноцінно відновити Парк, закладений ще на початку 1960-х. Саша, мій друг і активіст, напередодні події викладав свої дитячі фото зроблені в парку понад 20 років тому - він у смішній кепці та светрику, радянська дитина, із задоволеною посмішкою.
Тепер Саша пояснює своєму синові, чому у парку з’явився зелений паркан.
- Ну розумієш, синку, дяді хочуть побудувати в Парку багатоповерхівки, щоби заробити купу грошей.
- ... а я захищу Парк! Я поставлю таку... богатирську сокиру біля входу, електричну... і злодій коли зайде, вдариться об таку кнопку і вона його розрубає.
- ...??? А нащо?
- Щоб сокира захищала Парк. Бо він чарівний...
Під наглядом фахівців із садово-паркового господарства буде видалено сухі гілки дерев та висаджено молоді дерева. На вогнищі будемо готувати закарпатський бограш та духмяний чай.
Трохи раніше деякі «гарячі голови» знесли паркан, яким був огороджений будмайданчик.
Попри те, що площа зелених насаджень у Боярці значно менше передбаченого нормами мінімуму та фактично відсутній Генплан розвитку міста, у 2007р. під приводом підготовки до Євро-2012, міськрада прийняла рішення забудувати майже половину площі Парку готельно-спортивним комплексом. Але саме напередодні чемпіонату забудовник вирішив замість спортивного комплексу побудувати житловий: міськрада у червні 2012р., попри відсутність відповідного містобудівного обгрунтування та Генплану, змінила цільове призначення ділянки з громадської забудови на житлову. Схаменувшись, у 2013р. міськрада приймає рішення про пролонгацію Генплану аж 1971-го року, який втратив чинність ще у 2001-му. Але й згідно нього на цьому місці мав бути спорткомплекс. Ще одну проблему – заборону житлової забудови у парках – міськрада вирішила просто: у квітні 2013р. вона виводить орендовану ділянку з меж парку. Після цього відбулися 2 суди, які винесли рішення на користь громади, але останній, Вищий господарський суд, задовольнив касаційну скаргу забудовника, навіть не запросивши на засідання представників громади. Зараз знищенню Парку дали «зелене» світло, але громада ще не сказала свого останнього слова і понад 1,5 тис. підписів проти забудови – лише перший крок.
“Та то хіба парк (інший, парк Перемоги, біля міської ради - В.К.)? Це єдиний парк у нас в Боярці, жде можна погуляти.” - говорить жінка у рожевій шапці з граблями. Попри холодну погоду і суботу, у парку, біля місця, ще недавно обогородженого зеленим парканом, уже зібралося приблизно тридцять людей. Прибрати доріжки від листя, зрізати та спалити сухі гілки, розчистити кущі і прибрати сміття, а на вогнищі зварити закарпатський бограш та трав’яний чай - це план дій на сьогодні.
Чоловіки рубають перші гілки і складають на охайну купку для вогнища. Молода жінка ставить триногу, вішає казан.
“Ну що ти там ходиш, нехай Ліда займається чаєм, нам тут потрібна чоловіча сила” - гукає молодик з добрими сірими очима до кремезного чолов’яги, який порається біля вогнища.
“Чоловіча сила потрібна? Для чого, мера бити?” - жартує велетень.
Усі, хто зібралися тут, недолюблюють міського голову. Абсолютно залежна від мера газета, примусове вивезення комунальників на Антимайдан менше року тому, розбиті дороги, оформлення землі на підставних осіб, - це тільки те, що “на поверхні”. Тепер ще й - забудова парку.
Поки мешканці міста намагаються відстояти парк мирними методами: пишуть на паркані, яким була огороджена забудова, ведуть сторінку з порятунку зеленої оази у Facebook, ось організували суботник. “Я не піду на суботник, це абсолютно недієво” - напередодні скептично сказав мені знайомий боярчанин. - “Кличте мене, коли підете палити будинок Добрівського - це єдиний гарний метод. І преса прийде висвітлювати.”
Слава Сенчук, молодий громадський активіст, від якого я власне вперше дізналася про парк, - один із організаторів суботника, він приїхав сюди на велосипеді і роздає коментарі єдиній телекамері, яка приїхала на захід. Слава - урбаніст і майбутній політик, і він не приховує останнього: на місцевих виборах він планує балотуватись до міської ради. Слава вважає, що забудова парку - не найбільша проблема Боярки, їх є доволі, але проблема парку - найбільш показова проблема Боярки, вона не найглобальніша, але варта того, щоб навколо об’єднати людей і показати що громада є владою насправді.
“Відкат пов’язаний. Перспектива залежить від судочинства. Якшо суди спрацюють в межах закону, то нема перспектив у забудови. Якщо суди будуть виконувати замовлення інвесторів, але люди не здадуться просто так. Ще проблеми - забудова, благоустрій, розвиток інфраструктури. Влада лобіює тільки власні інтереси: компашка, яка прикриває одне одного для власного збагачення. Це відлякує інвесторів від міста”.
До розведених вогнищ підходить кілька торговців, які тут-таки, за 50 метрів торгують одягом. “Что вы делаете? зачем вы тут развели огонь, пепел нам прожигает товар!” - починають репетувати базарники. Субота - базарний день у Боярці. Базаром у суботу стає ??? м вулиці, фактично одного з центральних перехресть. Однією із найбільш завантажених доріг проблематично проїхати машинам. Автівками ж торговців запарковано увесь тротуар: ту не йдеться навіть про 2 м для пішоходів, пройти просто ніде. Хтось починає переконувати підприємців, що вогниже надто далеко і не може завдати шкоди краму, а жінка у рожевій шапочці та вже без граблів жваво опонує обуреним бізнесменам: “Почему вы вообще тут стоите? каждую субботу в 4 утра вы выгружаетесь возле моего дома, после себя вы оставжляете мусор: вешалки, бирки, бумажки. Почему вы устроили тут базар” “У нас есть разрешения, мы платим за него” - не здаються торговці. Потім вони ще декілька разів підходять до гурту, аби переконати “перенести вогнище”. Але конфлікт так і не залагоджено: групки громадян зляться одна на одну - одні влаштували базар, інші-суботник. І тільки за кілька кілометрів у своїх кабінетах місцеві чиновники вирішують свої проблеми: не щодо виділення та обладнання адекватного торгівельного майданчика, не щодо збереження одного з двох парків. Сподіваюсь, вони не чекають, поки громада прийде до них додому?