Парк чи Парк-овка?

У Боярці поступово з’являються “столичні” проблеми: забудовники зазіхають на зелені зони, міськрада сприяє, а громадські активісти намагаються зберегти найбільший міський парк — парк Шевченка.

Фото: Олександр Рудоманов

Перші плани із забудови парку були оприлюднені у 2007 році, коли Боярку почали готувати до... чемпіонату з футболу Євро-2012. Для цього було розроблено передпроектні пропозиції комплексної забудови, що передбачали зведення у межах парку готелю, адмінбудівлі, парковки, льодової арени, басейну, аквапарку. Це зменшувало загальну площу зелених насаджень майже вдвічі. Навіть попри те, що для теперішньої Боярки площа парків уже менша нормативного мінімуму. Тоді ж Боярська міська рада прийняла рішення № 15/851 «Про надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки в оренду ТОВ «Києво-Святошинськмехбуд» в м. Боярка, вул. Б. Хмельницького, 72 Б» під розміщення готельно-спортивного комплексу (як частини цього плану).

Одним із засновників фірми-забудовника, ТОВ «Києво-Святошинськмехбуд» згідно зі статутними документами є Анатолій Матейко, депутат боярської міської ради, голова місцевого осередку партії «Батьківщина».

У 2008 році міськрада дає дозвіл на складання проекту землеустрою «під розміщення спортивно-готельного комплексу». Однак згідно зі ст. 13 чинного тоді Закону «Про планування та забудову територій» надання у власність або оренду земельних ділянок відбувається у відповідності до генерального плану, але на той час затвердженого проекту генерального плану у Боярки не було. Попри це у 2010 році проект землеустрою розробили, його затвердила міськрада і ділянку надали в оренду.

Щоправда аж до початку чемпіонату справа до реалізації цього амбітного задуму забудови у парку так і не дійшла. Улітку 2012 року, за кілька днів до старту Євро-2012, міськрада приймає рішення № 21/1094 без генерального плану або містобудівного обґрунтування, яке спеціально для цього мало б бути розроблене інститутом проектування, змінює призначення орендованої земельної ділянки і дозволяє звести там ... готельно-житловий комплекс зі спортивно-розважальним центром.

Наступного, 2013-го, міська влада прийняла рішення про пролонгацію дії Генерального плану аж 1971 року, хоча він втратив чинність ще у період 1996-2001 років. Усі пізніші проекти, розроблені державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто» чомусь не були затверджені міською радою. Але навіть за цим, уже безнадійно застарілим документом, у парку не було заплановано житлових будівель. Натомість - бібліотека, клуб, спортзала, столова, громадсько-торговельний центр, тощо.

Додатковою перепоною для задуму забудовника стає те, що в парку не може бути житлових будівель. Адже згідно будівельних норм міські парки можуть бути різними за призначенням (ДБН 360-92**, Додаток 5.2), але ніяк не житлові. Територія парків має поділятися на функціональні зони (ДБН Б2.2-5:2011 Благоустрій територій, п.5.2.4), серед яких є зони, наприклад, культурно-просвітніх закладів, відпочинку дітей, культурно-оздоровча, тощо. А от житлової, звісно, немає. Вочевидь, аби уникнути зайвих питань, рішенням міськради № 32/1515 у квітні 2013 року орендовану ділянку разом з басейном «Прометей» виводять з меж парку.

Таким чином, в обхід низки норм законів міськрада приймає рішення необхідні для розробки проекту детального плану території з розміщенням готельно-житлового комплексу та спортивно-розважального центру. Доволі швидко цей проект розробляють у «НДПІ Містобудування» і проводять його презентацію в Боярці. Цю презентацію міськрада позиціонувала як громадські слухання, на яких насправді містяни мала б висловитися за чи проти можливості взагалі щось будувати у парку. Натомість проект затверджують на найближчій сесії міськраді.

Щоправда згідно із цим документом спортивно-розважального комплексу взагалі не було запроектовано, натомість басейну “Прометей” просто дали таку гучну назву – «спортивно-розважальний комплекс», жодної перебудови чи удосконалення його не заплановано, окрім пари відкритих спортмайданчиків поблизу.

Прикметно, що навіть ще до розробки проекту детального плану, у квітні в парку вже звели некапітальний паркан, дозвіл на який надав виконавчий комітет міськради окремим рішенням. А забудовник оголосив про початок продажу квартир у комплексі “Вишнева оселя” у Боярці.

Того, що місце зведення багатоповерхівок — саме парк, а не щось інше, не приховує і сам забудовник: “мы выбрали уникальное место в живописном центральном парке площадью 17 гектаров, где будет приятно и здорово провести время в любое время года” - приваблює покупців на своєму сайті “Вишнева оселя”. Станом на початок травня цього року у відділі продажу забудовника все ще продають житло у Боярці і пообіцяли нам, що “після травневих свят” уже почнуть копати котлован.

Сьогодні старт будівництва у парку вдалося зупинити силами громадських активістів та народних депутатів, за запитами яких заступник прокурора Києво-Святошинського району позивався до Боярської міської ради, ТОВ “Києво-Святошинськмехбуд” та виконкому БМР. Суд скасував договір оренди, рішення міськради про затвердження проекту землеустрою, зміну характеру запланованої забудови та про зведення паркану. Однак це лише маленька і проміжна перемога.

По-перше, чинним залишається рішення міськради від 10 грудня 2008 року «Про затвердження матеріалів погодження місця розташування та надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 49 років ТОВ «Києво-Святошинськмехбуд», тобто теоретично забудовник все ще може запропонувати на розгляд міськради свої проекти із забудови парку.

Але найголовніше: залишаються в силі рішення про вилучення ділянки з парку, про надання дозволу на розробку згаданого проекту Детального плану території, та про затвердження цього проекту. Таким чином, загроза забудови однієї із двох боярських зелених оаз все ще залишається. А це не просто поява багатоповерхівки у місці відпочинку, але і стихійна парковка прямо у парку (біля комплексу запланована лише невелика гостьова стоянка), і збільшення навантаження на водопровідні та каналізаційні системи. А також - важливий прецедент, адже сьогодні парк Шевченка поділений на 6 ділянок, котрі мають кадастрові номери (це означає, що їх можуть так само здати у довгострокову оренду).

І міська влада у зв’язці із бізнесом зайде у реалізації своїх інтересів так далеко, як це дадуть їм самі мешканці Боярки.

PS: Друк цієї статті у газеті міськради “Боярка-інформ” двічі було відхилено без поважних причин. Це ілюструє небажання як місцевої влади, так і підконтрольного їй ЗМІ, діяти в інтересах громади міста.

Народна Рада Боярки Народна Рада Боярки , Добровільне об’єднання мешканців Боярки
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram