В умовах браку інформації стосовно бачення судової реформи, ця заява викликає цікавість, оскільки її джерело – команда можливого майбутнього Президента України.
Відомо, що раніше Володимир та інші кандидати у президенти підтримали Порядок денний судової реформи, запропонований 24 громадськими організаціями. Відбулася зустріч кандидата у президенти Володимира Зеленського з представниками цих організацій, де він на камеру палко підтримав необхідність судової реформи в пропонованому форматі.
Але питання надання пріоритету чи запровадження в якості ключового заходу утворення Міжнародного Вищого економічного суду не виходило з експертного середовища зазначених організацій, і раніше не обговорювалося з громадськістю.
Тому є дійсно важливим з’ясувати, який реальний план має команда Зеленського в напрямку реформування судоустрою, яке місце в ньому займає «міжнародний Вищий економічний суд». Що це взагалі таке – чи є це ситуативним продуктом висловлення якоїсь іншої думки, чи є якийсь концепт ідеї, і якщо є, то хто такий концепт пропонує.
Так, якщо пропонується ідея утворення ще одного спеціалізованого суду в системі судів загальної юрисдикції, поряд з Вищим антикорупційним судом та Вищим судом з прав інтелектуальної власності, то це одна справа. В такому разі щонайменше недоречно застосовувати слово «міжнародний» в назві національного суду. Також викликає питання вживання терміну «економічний», оскільки це створить труднощі у віднесенні такого суду до однієї з чотирьох існуючих спеціалізацій. І якою буде доля існуючих господарських судів - чи може вони будуть ліквідовані і замінені одним «міжнародним Вищим»?
Якщо мова йде про утворення недержавного суду, який може в такому разі мати виключно арбітражну природу, то виникає питання яку проблему вирішить його утворення.
Можливо, автори ідеї надихнулися досвідом Казахстану, де недавно утворили Міжнародний арбітражний суд при Міжнародному фінансовому центрі «Астана», за участю англійських суддів?
Цей центр був з великою помпою відкритий за активної підтримки президента Назарбаєва, проте є звичайним міжнародним арбітражем, і не відноситься до судової системи Казахстану. Суд розпочав роботу у 2018 році, і відомості щодо розгляду ним справ ще відсутні.
Будь-якому новоствореному міжнародному арбітражу доводиться здобувати популярність серед бізнесу, конкуруючи з визнаними світовими арбітражним центрами – наприклад Стокгольмською торговою палатою, Міжнародною торговою палатою в Парижі, Лондонським арбітражем, які вже давно є популярними в світі і активно працюють, розглядаючи сотні справ.
Та й будь-яких перепон для застосування існуючих популярних міжнародних арбітражів в Україні не існує, оскільки ми вже давно є учасником Конвенції про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень. Насправді головне, що потрібно від українських державних судів в сфері сприяння міжнародному арбітражу – не заважати, а сприяти виконанню їх рішень, з чим допоки в нас трапляються певні проблеми.
Отже, якщо мається на увазі утворення нового міжнародного арбітражу, можливо для когось ця ідея є новим цікавим стартапом, який автор намагається втілити за рахунок підтримки майбутнього президента. В будь-якому випадку якісь ймовірні вигоди для бенефіціарів цієї ідеї мають досить сумнівну і віддалену перспективу.
Для суспільства в цілому і бізнесу зокрема утворення суду в такому форматі не буде шкідливим, проте і не вирішить жодної з проблем, які є у нашому вітчизняному судочинстві, оскільки не торкається його взагалі.
Головна небезпека, щоб можливе лобіювання цієї ідеї не підмінило реально необхідну судову реформу, зокрема в частині створення належної інфраструктури вирішення бізнесових суперечок.
На жаль, поки доводиться гадати про такі серйозні речі на кавовій гущі.
Кандидат у президенти Володимир Зеленський має пояснити, що має на увазі його команда в даному випадку, і уточнити, яким взагалі бачить майбутнє судової системи, і на яких експертів буде опиратися в разі перемоги на виборах в складі своєї майбутньої вже президентської команди.