Місцезнаходження і дорога
Бирючий («Вовчий») острів знаходиться у самому кінці Федотової коси, яка розділяє Азовське море і Утлюцький лиман. По суті, це ще 9 км від смт Кирилівка вздовж просторих пляжів із піщано-черепашковим покриттям по дорозі типу «пральна дошка» ― коли їхати комфортно тільки на швидкості не менше 80 км/год.
У цілому дорогу можна охарактеризувати як «непогана, але з перешкодами»: ми їхали до Бирючого від Нової Каховки і, окрім відсутності заправок, особливо немає на що скаржитися. Від Запоріжжя до Бирючого острова дорога чудова (саме до Запоріжжя ми прямували після Азовського моря).
Від Києва до пункту призначення «Бирючий острів» ― 715 км. Будемо вдячні, якщо прокоментуєте дорогу від столиці до Азовського моря.
А оцінка доріг, по яких пройшли ми і наш всюдихід Мурана від «Кий Авто» ― 8.
Характеристика місця по суті питання
Бирючий острів ― це пляж протяжністю майже 9 км і дві-три бази відпочинку на відлюдді. На пляжі ― дрібна черепашка, змішана з піском. Як виявилося, це найкомфортніше покриття для пасивного і активного відпочинку біля води. Тут тобі і волейбол, тут тобі і лежання на пляжі, а найменший вітерець не змусить кашляти і чхати від піщаного пилу, бо такого тут просто немає. Якщо минете зелену зону у кілька метрів і вузьку дорогу, потрапите на лиман, де можна ловити рибу або купатися, якщо на морі шторм, або проводжати сонце за обрій, бо сонце заходить саме на лимані.
Бирючий острів входить до складу Азово-Сиваського національного природного парку, заповідного місця з унікальною рослинністю, а на місцевій пасіці такий мед, що вартий окремої меси і як мінімум кількох банок із собою.
Оцінка – 10.
Проживання
В цьому огляді ми спеціально ставимо «проживання» перед «інфраструктурою», і далі ви зрозумієте, чому.
Варіантів проживання на Бирючому острові два: намет або ж будиночок на базі відпочинку ― залежить від бюджету і звичок. Місць для кемпінгу вистачає: є куди під’їхати автомобілем, є де поставити намет так, щоб почуватися усамітнено і комфортно. Але ми жили на «Гольфстримі» ― базі відпочинку на носі Бирючого острова, одній із кращих на Азовському морі. І це не реклама, а факт.
Невеликий сімейний бізнес на чотирьох (мама-тато-брат-сестра) виріс із любові до тутешніх спокійних місць і перетворився на велику сучасну базу відпочинку, яка потопає у мальвах, з особливою кухнею і вдячними гостями.
Ігор і Катя (брат і сестра) зустріли нас о другій ночі з гарячою вечерею, і ми проговорили з ними до світанку. Веселі, молоді, дружелюбні, за якихось два дні вони стали для нас рідними. І як ми зрозуміли трохи пізніше, так вони ставляться до всіх своїх гостей. Тут навіть алкоголь у місцевому барі наливають аптечними мензурками, і таких «100 мл» я не бачила більше ніде ― за моїми київськими мірками, це всі 300.
Жили ми у будиночку в 20 метрах від моря: двоповерховий котедж (90 кв. м.) із терасою і балконом, 1650 грн. на добу (у високий сезон).
Ціни на проживання ― від 400 до 1200 грн. на добу (а це будинок біля моря 120 кв. м. площі) у низький сезон, і від 800 до 2300 у високий.
Територія бази обладнана так, щоб навіть при напливі відпочиваючих вона не виглядала переповненою, і можна було почуватися усамітнено.
Є і додатковий варіант проживання ― у самій Кирилівці, на Федотовій косі або косі Пересип. За 100 гривень можна спокійно знайти ліжко-місце, за 250 ― пристойний номер на двох, а за 450 і вище ― на сім’ю з 3-4 чоловік. Майже у кожної бази є свій вихід до моря.
Телефон Ігоря («Гольфстрим») – (050) 422-28-22.
Оцінка ― 10.
Інфраструктура
У більшості туристичних місць інфраструктуру визначає та база, де ви поселилися. Бирючий острів ― не виняток. На нашій базі було все необхідне, а чого не було ― Ігор для нас це діставав. Наприклад, дозвіл на зйомку в Азово-Сиваському національному парку, де, як правило, знімати категорично заборонено.
На Бирючому (у 8 км від бази) є й супермаркет, і промтоварний маленький ринок, і кафе, і навіть дискотека, а в самій Кирилівці ― тисяча й одна розвага, про які нижче.
Оцінка ― 8.
Харчування
Харчування на нашій базі (а тут є власний шеф-кухар) – від 200 гривень на день з людини, але в усіх номерах, крім категорії «стандарт», є власна кухня.
Продукти можна купувати у самій Кирилівці, там є такий хитрий магазинчик для місцевих оптовиків (на розвилці доріг до Федотової коси і коси Пересип). Овочі, фрукти, молочні продукти ― все можна купити дешевше. У Кирилівці є й супермаркет, але треба дуже уважно дивитися на термін придатності продуктів, як і в будь-якому курортному містечку.
До речі, у «Гольфстримі» теж є свій продуктовий магазинчик, він нагодився, коли мені терміново знадобилася «Нутелла»
Оцінка – 8. Два бали знімаємо за обмеженість вибору, я маю на увазі варіанти харчування, а не наповненість меню.
Розваги
Головна розвага на морі ― це море.
Так склалося, що команда в нас підібралася ще та ― усі товариські і дружелюбні, але при цьому люблять усамітнення. Тому море на Бирючому так запало в наші душі: тут є можливість відхопити собі власний шматок пляжу і насолоджуватися морем на повну силу. А воно надзвичайне! Тепле, чисте, блакитне, з ніжним піщаним дном. Коли заходиш у воду, то не ризикуєш перечепитися через чиюсь ногу або плавати поруч із пісяющим хлопчиком років п’яти, наприклад. Тут багато місця і багато пляжу тільки для вас. Це щось неймовірне. Якщо чесно, я ніколи не бачила стільки приморського простору у високий сезон і такої чистої води.
Недалеко від нашої бази розмістилася «Школа вітру» ― наметове містечко на Бирючому, де навчають вітрильному спорту і не тільки. Тут навчають любити і розуміти вітер, взаємодіяти з ним, брати його силу, а ще ― любити життя і дихати повними грудьми. Вони стоятимуть на Азовському морі до жовтня ― записуйтесь, якщо треба: [email protected].
У самій Кирилівці є аквапарк (один із найбільших в Україні), дельфінарій, кінна школа і луна-парк. Просто перераховую без особливих емоцій, тому що дельфінів шкода, коней ще більше шкода, а навколо кінної школи пахне так, що підійти складно, а луна-парк можна знайти і у вашому місті.
Але море… Море на Бирючому ви не забудете ніколи.
А от ми ще ніколи не забудемо фотополювання у заповіднику. Це було захопливе джип-сафарі з нашою Мураною на чолі колони. Ми ганяли по болотах за примарами оленячих рогів, антилопи перескакували дорогу прямо перед нашим носом, а пелікани носилися зграями.
«Різко гальмуй!!!!!!!» ― кричав Андрій у момент, коли кадр-шедевр от-от буде знято. «Трохи легше гальмуй!» ― закликала Іванка, яка висунулася із люка і знімала «плавне відео». А я почувалася пілотом екіпажу «Формули-1» і просто сподівалася, що команди «здай назад» і «повний вперед» від нашого фотографа і нашого режисера матимуть між собою хоча б хвилинний інтервал.
Неподалік, у 6 кілометрах від воріт заповідника, знаходиться знаменитий маяк, але туди нас уже не пустили, надто близько до Арабатської стрілки і до Криму.
Оцінка ― 10.
Можливість відпочинку з дітьми
Оцінка ― 10. Тут власне і коментувати нічого.
У самому «Гольфстримі» 5 аніматорів, які безкоштовно працюють для гостей. Їхня мета ― розважити діток і дати відпочити батькам.
Азовське море мілке і тепле. А в тій частині Бирючого острова, де ми були, узбережжя утворює додатковий басейн для дітей ― шматочок моря шириною 3 метри і глибиною не вище коліна.
Чистота
І в Кирилівці, і на Бирючому острові чисто.
Оцінка ― 9.
Wi-Fi і мобільний зв’язок
Усі мобільні оператори ― ок, але мобільний інтернет слабенький. Вай-фай відверто слабкий.
Оцінка ― 5.
Безпека
За безпеку на базі відповідають господарі. Наші ― захисники відповідальні, а про інших не знаємо. Але Бирючий острів ― місце, де я без страху жила б навіть у наметі, а це показник, я вам скажу.
Оцінка – 8.
Сповнений глибокого змісту висновок
Можливо, прозвучить надто претензійно, але це єдине місце на морі з усіх, де ми побували, куди хочеться повернутися. Тут багато простору, багато вітру, сонця і неба, тут почуваєшся щасливим і перезавантаженим. Тут не треба штовхатися за місце для пляжного рушника, тут можна побути собою, можна не розмовляти, якщо не хочеться, а можна проговорити цілий день, тому що завжди знайдеш на Бирючому своїх однодумців. Сюди приїздять особливі люди: я спілкувалася з багатьма людьми, просто ходила по пляжу і ставила питання. Чи то мені так пощастило, чи то зірки так зійшлися, чи мій висновок безпомилковий, але сюди їдуть адекватні, розумні, хороші люди зі щирими посмішками.
