Загалом, варто зазначити, що смерть «Мотороли» є закономірною в контексті як нещодавнього замаху на лідера так званої ЛНР Ігоря Плотницького, так і ліквідації цілої низки бойовиків, таких як Олександр Бєднов, Олексій Мозговий та Павло Дрьомов. Якщо вище зазначені вбивства здебільшого кваліфікуються як результат внутрішніх суперечностей між терористами, то підрив Павлова скоріше виглядає справою кремлівських спецслужб. На відміну від того ж таки Бєднова, «Моторола» відкрито не долучався до політичних питань так званої ДНР, а виконував суто військову та символічну функцію у квазіреспубліці. Тому навряд чи його вбивство варто розглядати як результат певних внутрішніх суперечностей. Більш імовірною є версія стосовно причетності до вибуху російських спецслужб. Кремль поступово прибирає непотрібних та небезпечних для нього людей. Можливо, варто говорити про те, що одіозний Павлов та його терористичний батальйон «Спарта» перестали вписуватися в майбутні плани Москви щодо окупованої території Донбасу. Також слід враховувати те, що вбивство «Мотороли» однозначно використовуватиметься як засіб дискредитації України, яка начебто намагається зірвати нещодавні домовленості в Мінську стосовно розведення сил на деяких ділянках фронту. Як відомо, їх виконання одразу ж постало під питання внаслідок певної активізації сил бойовиків. Відповідно, для Москви вбивство Павлова є не лише ліквідацією непотрібної персони, а й своєрідним відкладанням мирного процесу, оскільки для сепаратистів загибель одного з польових командирів є непоганим аргументом на користь продовження військових дій. У даному контексті варто згадати сьогоднішні обстріли позицій Збройних сил України під Авдіївкою.
Загалом смерть Арсена Павлова відображає наявність певних планів у Росії щодо перегляду чинного стану справ на Донбасі. Це може стосуватися як переходу до стратегії реального політичного врегулювання, так і подальшого ведення бойових дій, але вже без одіозних та часто непідконтрольних польових командирів. Але в будь-якому разі мова йде про те, що Мінські домовленості поступово вичерпують себе, тому Україні варто бути готовою до можливої зміни формату мирного врегулювання.