За кордоном під рейдерством розуміють недружнє злиття або поглинання компанії проти волі її власників, що мають у цій компанії переважне становище. Проте в Україні це поняття отримало більш широке тлумачення і поширюється не тільки на переділ контролю в акціонерних компаніях з належними їм підприємствами, а й на захоплення товариств з обмеженою відповідальністю та власність приватних осіб.
За характером дій, рейдерів поділяють на «білих» - тих що діють в рамках закону, і «чорних» - тих що діють з порушенням цивільно-правових норм і кримінального законодавства.
В Україні рейдерство має в основному «чорний» кримінальний характер. Для досягнення мети використовуються будь-які методи: від створення фіктивних боргів і банкрутств, підробки документів та судових рішень, підкупу силових структур, державних органів та суддів, до захоплення будівель і здійснення прямого фізичного тиску на власників підприємства. І чим більш недосконале законодавство, чим вища корупція в судовій, правоохоронній та адміністративної системах, тим вільніше і нахабніше діють «чорні» рейдери.
Така незахищеність приватної власності сприяє створенню в країні негативного інвестиційного клімату в країні і стримує розвиток її економіці.
Активна боротьба з рейдерством почалась ще у 2007 році з Указу Президента України «Про заходи щодо посилення захисту прав власності», спроби внесення змін до Кримінального кодексу, зокрема введення статті 2241 «Захоплення підприємства - рейдерство» і посилення кримінальної відповідальності для суддів. Також при Кабінеті міністрів була створена Міжвідомча комісія з питань протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств.
Але зміни до Кримінального кодексу так і не були внесені, а дії Міжвідомчої комісії мали наглядово-рекомендаційний характер і не створили відповідного ефекту, про що свідчить подальше кримінальне свавілля за режиму Януковича.
Після Революції Гідності в Україні розпочали реформування всіх сфер державної діяльності, відповідно, певні кроки були зроблені і в напрямку боротьби з рейдерством. Тим не менше, рішення приймаються ще достатньо фрагментарно. Громадськість намагається відстежувати ці кроки і виправляти помилки, які з'являються.
Одним з таких напрямків є виконання окремих антикорупційних заходів міністерствами відповідно до урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції».
Зокрема Міністерством юстиції був виконаний захід «Посилення відповідальності за корупційні правопорушення у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державної реєстрації бізнесу. Забезпечення супроводження проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження європейських стандартів захисту прав власності та економічних інтересів громадян та інвесторів», в результаті якого були внесені необхідні зміни і уточнення в Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в тому числі встановлено відповідальність державних реєстраторів за порушення законодавства що передбачає анулювання ліцензії, адміністративну відповідальність і передачу інформації про скоєне в правоохоронні органи.
Проте, під час виконання цього заходу, експертами та громадськістю були виявлені проблеми щодо роботи Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Мін'юсті, яка має ще неофіційну назву - «Антирейдерська комісія». Ця Комісія була створена та почала діяти з січня 2016 року.
Віталій Черепаха, перший заступник голови Громадської ради при Мін'юсті, президент Реєстраційної палати України: «У період становлення і переформатування судової системи створення такої Комісії можливо і було потрібним кроком, але виникають питання щодо її діяльності. Хоча у Комісії є друга назва - «антирейдерська», насправді - це мало відповідає дійсності. По-перше в українському законодавстві немає самого поняття «рейдерство». По-друге, рішення Комісії не є вирішенням проблеми в цілому і по суті. Комісія тільки виправляє технічні помилки у реєстрі відповідно до Порядку, але ніяк не втручається у корпоративні суперечки і майнові відносини, не визначає, що і кому і на якій підставі належить, принаймні так прописано Положення про неї та Порядок розгляду скарг. Питання автентичності і достовірності поданих документів теж не знаходяться в області її повноважень, ними повинна займатися судова експертиза.
По-третє, в Комісію звертаються в основному тому, що це просто швидше ніж суд, не потрібно сплачувати адміністративний збір і за допомогою її рішення можна швидко припинити вторгнення на об'єкт (є запис у реєстрі - є підстава заходити на об'єкт, немає запису - немає і підстав). Але в подальшому необхідно буде все одно через суд проводити необхідні зміни і ставити все на свої місця, і тут роль Мін'юсту закінчується і в гру вступають професійні юристи. Водночас швидка реакція Комісії на явні порушення прав заявників, в т.ч. при розгляді скарг, що були на контролі Громадської ради, була дієвою і призведе до відновлення їх порушених прав.
Однак, на думку деяких суддів, своїми діями Комісія інколи може втручатися в межі повноважень органів судової влади і часто не дотримується виписаних Мін'юстом процедурних питань при розгляді скарг у сфері державної реєстрації. Можна спостерігати і рішення Комісії, які згодом були скасовані судом. І як бути в такій ситуації з записами в реєстрі і відчуженим майном?
Питання корупційних ризиків в діяльності Комісії виникає з аналізу її дій, коли справа може бути розглянута за тиждень, а може і за кілька місяців, або ж коли відмовляють у розгляді справ через «нібито» брак якихось документів чи недоведеність порушення прав.
Однією з позитивних сторін діяльності Комісії є покарання недобросовісних реєстраторів за здійснені порушення, тому що цього не робить більше ніхто. Однак, на жаль, інколи має місце неадекватність покарань допущеним порушенням, коли за одні й ті ж некоректні дії різні реєстратори отримують різні покарання, в тому числі анулювання доступу до реєстру назавжди за незначні проступки за відсутності вини реєстратора, і занадто лояльні стягнення до злісних порушників, імена яких стали прозивними».
Для координації спільних дій і вироблення необхідних рішень «Разом проти корупції» запропонувала організувати круглий стіл за участю представників Кабміну, Мін'юсту, громадськості та експертів. Заздалегідь в Мін'юст були направлені висновки експертів РПР згідно діяльності Комісії.
Юліан Хорунжий, ARIO LAW FIRM, Асоціація правників України: «В професійній спільноті та й в публічній сфері діяльність зазначеної Комісії викликає значну кількість нарікань, що, у тому числі, підтверджується судовою практикою. Питання, які піднімаються громадськістю, мають пряме відношення до корупційних ризиків діяльності Комісії, оскільки свідчать про непублічний порядок роботи Комісії, закритий порядок засідань Комісії та прийняття нею рішень, тощо. Так, до основних питань щодо діяльності Комісії можна віднести:
1. перебирання Комісією на себе повноважень суду;
2. неналежне повідомлення заінтересованих осіб про час та місце розгляду скарги;
3. всі члени Комісії перебувають у прямому підпорядкуванні Голові комісії, що впливає на об’єктивність її рішень;
4. відсутність участі представників громадськості в засіданнях Комісії;
5. особи, чиї права зачіпаються рішенням Комісії, за результатом розгляду скарги отримують від Мін’юсту копію відповідного наказу без висновку Комісії (мотивувальної частини рішення);
6. особа, яка не брала участі в розгляді скарги по суті, але чиї права зачіпаються рішенням Комісії, не інформується Комісією про прийняте рішення».
Оскільки діяльність Комісії регулюється законодавством України, а саме постановою Кабміну № 1128 від 25.12.2015р., та наказом Мін'юсту № 37/5 від 12.01.2016р., експерти рекомендували для вирішення 1-ї проблеми внести зміни до відповідної постанови Кабміну, а проблеми 2-6 повинні бути усунені Міністерством юстиції.
20 квітня у Міністерстві юстиції відбувся круглий стіл за участю міністра Павла Петренка, директора Департаменту державної реєстрації та нотаріату, секретаря Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Віталія Гайдука та багатьох інших представників Мін'юсту і громадськості.
Відбулася дискусія, в ході якої сторони висловили свою думку про діяльність Комісії, конкретизували проблеми і запропонували шляхи їх вирішення.
Віталій Гайдук, директор Департаменту держреєстрації та нотаріату, секретар Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації: «Те, що розглядає Комісія, не є судовим процесом. На засіданні Комісії йде розгляд інформації, яка знаходиться в державному реєстрі, чи дотримано саме процедури реєстрації, чи не було скоєно в цьому порушення. В цьому і полягає процедура адміністративного оскарження. Це виключно аналіз інформації, того що представлено, і того, що ми бачимо в реєстрі.
Зараз практика реєстрації значно змінилася, і більшість проблем, які були раніше, сьогодні врегульовані, і скарги що до них не приходять. Якщо все ж ще є які-небудь прогалини, Міністерство вносить зміни до Порядку державної реєстрації. На жаль, Міністерство юстиції не може змінити будь-яку норму права, тому що це не входить в його повноваження».
Особливу увагу було приділено питанню складу Комісії та цивільного контролю її діяльності.
Віталій Черепаха, представник Громадської ради при Мін'юсті: «Громадськість хоче від Комісії прозорості, єдності принципів роботи, відкритості її висновків, доступу до засідань і справедливості. Комісія повинна стати більш відкритою для спільноти. До роботи Комісії з правом дорадчого голосу дійсно залучено представників авторитетних бізнес - асоціацій, які іноді відвідують її засідання, але чому не запрошуються українська громадськість, представники реєстраторів, нотаріусів?»
Віталій Гайдук, директор департаменту держреєстрації та нотаріату, секретар Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації: «На сьогоднішній день в роботі Комісії беруть участь представники Раді бізнес-омбудсмена та двох найбільших бізнес-асоціацій: Європейської Бізнес Асоціації та Американської Торговельної Палати, які покривають практично весь спектр бізнесу в Україні. Вони мають довіру у представників приватного сектору, бо дорожать своєю репутацією і не будуть займати якусь одну суб'єктивну сторону. Вони мають право доступу до документів, мають право коментувати і озвучувати свою позицію. Єдине - вони не голосують. Сьогодні закон не передбачає можливість участі в роботі Комісії представників громадського сектору з правом ухвального голосу.
Особа, яка не є державним службовцем не повинна мати права приймати рішення, тому що відповідальність цивільної особи в цих питаннях дорівнює нулю, а за дії державного службовця відповідальність несе держава. Тут має місце інституційний момент. Проте, якщо громадськість цікавиться певним процесом і приділяє увагу якійсь скарзі, то немає жодних проблем відвідати засідання комісії та бути присутніми під час надання пояснень сторін. Більш того ми ніколи не заперечуємо проти відео та аудіо запису під час заслуховування представників сторін».
За підсумками роботи круглого столу, Мін'юст розпочне оприлюднювати на своєму сайті знеособлені висновки Комісії. Мін'юстом було запропоновано представнику Асоціації правників України відвідати найближчі засідання Комісії для дослідження досвіду її роботи. Громадськість повинна запропонувати Мін'юсту своїх представників для участі в засіданнях з правом дорадчого голосу та підготувати оновлений проект змін до законодавства про вдосконалення роботи Комісії. Діалог і спільна робота будуть продовжені.
Проблема рейдерства комплексна і вимагає змін як в діяльності державних реєстраторів, нотаріусів, судів, судових виконавців, правоохоронних і контролюючих органів, так і в самому законодавстві, із введенням поняття «рейдерство» та кримінальної відповідальності за порушення закону в цій сфері. Поверхневі рішення не сприяють подоланню корупції.
Михайло Серебряков, експерт РПР, ініціатива "Разом проти корупції":
«В останні роки роботи Уряду в своїй економічній політиці доводиться знаходити баланс між популярними серед громадян ідеями лібералізації реєстраційного законодавства, полегшенням роботи бізнесу, спрощення адміністративних процедур, та гострою необхідністю захистити право власності на виконання вимог як міжнародних донорів, так і української Конституції.
Невикорінене рейдерство не дає нашої країні достатньо піднятися в міжнародних рейтингах, аби, врешті, заручитись довірою іноземних інвесторів.
Враховуючи довгі строки розгляду судами навіть найпростіших економічних спорів (від 6 місяців), створення Антирейдерської комісії було цілком виправданим кроком. Разом з тим, визначальна роль її рішень для бізнесу (отже і потенційні ризики зловживань) та зростання суспільного інтересу до діяльності Комісії, передбачають необхідність забезпечити Міністерством юстиції якомога більшу прозорість в її роботі.
Сьогодні, після перших підсумків діяльності Антирейдерської комісії, команда "Разом проти корупції" із колегами напрацювали пакет пропозицій до Положення про Комісію та Порядок її роботи.
Першим серйозним досягненням була спільна домовленість із міністром Павлом Петренком про оприлюднення знеособлених висновків Комісії, за аналогією до реєстру судових рішень.
Такий крок допоможе досягти ряду цілей:
1) забезпечити єдність практики роботи Антирейдерської комісії;
2) істотно вирішити проблему повідомлення учасників "спору" з питань, що їх стосуються;
3) інформувати суспільство про мотивувальну частини рішень Комісії;
4) застерегти недоброчесних нотаріусів та державних реєстраторів від участі в рейдерстві;
5) підвищити загальну грамотність юридичної спільності в частині адміністративного захисту прав власності.
Звісно, на досягнутому ніхто не зупинятиметься. Ми будемо інформувати суспільство про наші подальші кроки».