Недарма за підсумком 2015 року частка ЄС в загальній структурі аграрного експорту склала 28,2%, або $4,2 млрд. Найбільшу питому вагу в експорті до країн ЄС займала така продукція, як зернові злаки ($1,6 млрд), олія ($675,6 млн), насіння олійних культур ($625,9 млн), залишки і відходи харчової промисловості ($491,3 млн), соки ($96,2 млн), плоди, горіхи та цедра ($87,7 млн). Також до ЄС у минулому році експортувалися шоколад та продукти з вмістом какао ($21,2 млн), овочі, рослини, коренеплоди ($11,9млн), вітчизняні вина ($8 млн) і навіть пиво ($7 млн).
На сьогодні в межах безмитних квот вітчизняні виробники можуть експортувати 36 груп товарів. Крім того, за деякими видами встановлено додаткові обсяги (наприклад, на м’ясо птиці, яйця, альбуміни).
При цьому, відповідно до законодавства ЄС, адміністрування тарифних квот здійснюється за двома принципами: за принципом «перший прийшов – перший обслуговується» (first come, first served) та через систему імпортних ліцензій.
В системі «first come, first served» віддається перевага тому, хто перший подав заявку. Тут все йде в порядку живої черги. Ця система діє для таких товарів, як мед, баранина, продукти переробки солоду та крохмалю, оброблена продукція з молочних вершків, виноградний та яблучний соки, продукція з обробленого молока, оброблена продукція із зернових, оброблені томати, цукрова кукурудза, гриби, цукор тощо.
Квоти за принципом ліцензування поширюються на такі групи товарів, як кукурудза, ячмінь, пшениця, свинина, курятина, яловичина, частина молочної продукції та яйця. За ними потрібно отримувати додатково імпортні ліцензії (сертифікат «EUR.1»). Застосування даного підходу дозволяє зробити експорт таких товарів в ЄС більш прогнозованим.
Для України дія автономного торговельного преференційного режиму з боку ЄС, в межах якого і надаються квоти, – це, фактично, і є відкриття дверей на ринок Європи, доступ на який відбувається за чіткими та зрозумілими правилами. При цьому не йдеться про обмеження обсягів експорту, а лише про те, що експорт зазначених товарів понад визначений обсяг оподатковуватиметься за тими самими умовами, які діють для України сьогодні.
Не складно побачити, що в самій процедурі експорту та використання квот немає нічого складного. Куди складніше впровадити на нашому виробництві європейські стандарти якості. На сьогодні склалася ситуація, коли експорт в ЄС став справжнім випробуванням для українського ринку. Деякі виробники виявилися не готовими використати можливості для безмитної торгівлі. Адже скористатися квотою означає, серед іншого, також і виконати низку вимог, пов’язаних із сертифікацією продукції та приведенням її у відповідність з технічними, санітарними та фітосанітарними регламентами Європейського Союзу.
Зокрема, це позначилось і на використанні квот виробниками. Наприклад, деякі позиції по зернових та крупах, м’ясу були закриті відразу. За 2015 рік на 100% було вичерпано квоту на виноградний та яблучний соки, пшеницю, кукурудзу, ячмінну крупу та борошно, основну на курятину, овес, оброблені томати та мед. На 98,9% - квоту на цукор. Крім того, доволі динамічно було використано квоту на ячмінь, ячмінне борошно та гранули (77,7%), солод та пшеничну клейковину - 72,9 %, висівки, відходи та залишки - 22,7% та додаткову річну квоту на курятину – 22,5 %. Також у 2015 р. було розпочато експорт в рамках АТП цукру, крохмалю та більш активно вівса та солоду.
Разом із тим, є види продукції, квоти по яких не були використані у минулому році взагалі. Це, наприклад, квоти на баранину та молочну продукцію.
Якщо говорити про цей рік, то вже є позитивні результати щодо використання обсягів квот, наданих Україні в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Так, станом на 8 лютого використано в повному обсязі квоти на виноградний і яблучний соки та кукурудзу. На ячмінну крупу та борошно – на 51,5%; зерно зернових злаків, оброблене іншими способами – на 50%, на овес - 44,8%, пшеницю - 42 %, на оброблені томати - на 24,7 % та в повному обсязі квартальну квоту на курятину.
Також 10 українських виробників молочної продукції отримали дозвіл на експорт своєї продукції на ринок ЄС. Європейська комісія опублікувала остаточне рішення про включення наших компаній із виробництва молока і переробки молочних продуктів до офіційного списку затверджених експортерів у ЄС. З 10 січня 2016 ці підприємства зможуть поставляти продукцію до Європейського Союзу. Поки що ці квоти не використано, але у наших підприємств багато часу попереду для реалізації цього напрямку.
Крім того, відповідно до параметрів ЗВТ (Додаток 1А до Угоди), у майбутньому передбачається поступове розширення деяких квот. Зокрема, передбачено збільшення квот на баранину, молочну продукцію, зернові, соки, кукурудзу та етанол поступово впродовж 5 років. Зміна квот у бік збільшення відбуватиметься, як я зазначав вище, в рамках параметрів ЗВТ, проте глобальний їх перегляд можливий за згодою сторін.
Так чи інакше, ці квоти на продукцію засвідчують готовність розширити співпрацю із виробниками – і я вірю, що незабаром це буде зроблено. Це означає, що вітчизняним виробникам слід прийняти виклик та показати – наша продукція варта того, аби зайняти місце на європейському ринку.