Актуальні стратегії
Україна у програмах Європейського інструменту сусідства
Низка українських областей вже сьогодні може брати участь у діючих програмах ЄС. Для цього органам місцевого самоврядування, їх комунальним закладам, громадським організаціям та їх асоціаціям слід мати бажання, політичну волю, співфінансування з місцевих українських бюджетів і головне - аналогічних якостей партнерів з країн ЄС. Територіально програми поширюються на конкретні одиниці рівня регіонів як в країнах членів ЄС, так і їх сусідів. "Географія" їх поширення на сьогодні така:
"Польща-Білорусь-Україна" - Рівненська, Волинська, Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська, Закарпатська області
"Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна" - Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька області.
"Румунія-Україна" - Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька та Одеська області.
"Дунайська транснаціональна програма" - всі області крім Львівської, проте програма на Україну поширюється за квотним принципом (у рамках набору проектів, що минув, квота для украхнських проектів була мізерною, лише у 5 млн Євро).
Програми ЄС для Карпат сьогодні
Таким чином, певний потенціал, зокрема у прикордонних областях, є, оскільки частина з цих програм діє вже понад 10 років. Відтак є десятки успішних реалізованих проектів, котрі дійсно приносять вимірні користі для окремих громад. Тим, хто детальніше цікавиться темою – сюди (офіційний портал координації міжнародної допомоги України). Проте найголовнішим для України є власне не самі проекти, а те, що з'являється можливість виступати повноцінними партнерами у спільних питаннях з інституціями країн-членів Євросоюзу. Нові фінансові інструменти для українських регіонів, зокрема карпатського, - це десятки зустрічей, обмінів кращими практиками, спільні проекти та справи тисяч людей, їх об'єднань у економічному, соціальному, екологічному та територіальному вимірах. Саме тому, за нові фінансові інструменти слід боротися у всіх значеннях, і випереджати прийняття рішень на всіх фронтах.
Карпати
Попри звичне, суто географічне уявлення про регіон, охоплений гірською системою, що тягнеться від Австрії до Сербії, в ЄС на це дивляться значно ширше. Де заморочуючи читача цього блогу термінами "Cohesion Policy". “macroregional planning” тощо, слід вказати на наступне. Для Євросоюзу Карпати - це одна з важливих геополітичних зон, розділена чималою мережею кордонів, в тому числі зовнішніх кордонів ЄС, яка має визначальне значення передовсім для безпеки на східному напрямку. Проте, останнім часом ростуть акценти і на тому, що Карпати завдяки своїм специфічним соціальним, економічним, історичним, культурним та природним умовам потребують особливої уваги та підтримки з боку всього Євросоюзу у вигляді окремої макрорегіональної стратегії, що поширюватиметься в тому числі і окремі країни, що не є членами ЄС.
План – Карпатська стратегія
Таким чином, на сьогодні вже постає кінцева мета для ініціаторів цього процесу – змусити національні уряди звернутися до Європейської Комісії з завданням розробити макрорегіональну стратегію ЄС для регіону Карпат, на зразок Альпійської чи, скажімо, Дунайської. І таку декларацію уряди мусять підписати до літа 2018 року, аби було достатньо часу до 2020 року, з початком нової фінансової перспективи ЄС, обійти всі бюрократичні кола та мати як готовий документ, так і власне програму фінансової підтримки розвитку Карпат з бюджетом в кілька сотень мільйонів Євро.
Що матимемо спільно всі разом, якщо вдасться втілити новий документ у життя?
1) Підтвердження соціальної та культурної єдності між громадами, інституціями країн, на які поширюватиметься стратегія. Власне, окрім додаткових фінансових інструментів на спільні цілі розвитку для України - це головний аргумент брати участь у процесі просування у життя документу такого рівня, та черговий крок у напрямку поглиблення європейської інтеграції.
2) Єдина модель екологічної взаємодії. На теренах 9 країн є однакове за важливістю багатство флори і фауни, збереження і розвиток якого є спільною справою. Такою ж як правила поводження та утилізація твердих побутових відходів. Однакова стратегія у сфері навколишнього середовища та фінансові інструменти для цього підвищать екологічний потенціал всієї Європи.
3) Новий імпульс транскордонного співробітництва. Створення умов для співпраці на різних рівнях місцевого самоврядування та для громадського сектору є ключовим в регіональній політиці ЄС. Як для своїх членів, так і для країн-сусідів, якою є Україна. Сьогодні ми, представники органів місцевого самоврядування з України, не просто кажемо про наміри і спроможність для співпраці зі своїми відповідниками на європейських теренах. В нас вже є статистика у транскордонних програмах. І хоча Львівщина має право брати участь лише в одній транскордонній програмі - "Польща-Білорусь-Україна", цифри кажуть самі за себе. З одним лише Підкарпатським воєводством ми подали на перший конкурсний набір вказаної програми 178 (24% усіх поданих 16 прикордонними регоінальми проектів) за участю понад 600 інституцій. Маючи фінансовий інструмент реалізації Карпатської стратегії, ми розраховуємо на аналогічні спільні проекти і з іншими Карпатськими країнами.
4) Обмін найкращими практиками на міждержавному та міжрегіональному рівнях. Нам є чому повчитися один в одного. Саме так формуватиметься єдина політика у всіх вимірах, з територіальним включно. Зі свого боку ми готові продемонструвати успішний для України досвід об'єднання зусиль місцевого самоврядування навколо ідеї єврорегіонів. Український “Єврорегіон Карпати – Україна”, який я очолюю, показує найкращі результати в Україні у сфері співпраці самоврядних органів.
Стан справ на сьогодні
Обговорення тематики, пов'язаної з просуванням стратегії, має місце на більшості форумів Східної Європи, а також на офіційних засіданнях європейських інституцій. Таким зокрема була і нинішнє засідання міжрегіональної Карпатської групи Комітету Регіонів (див фото), куди вперше було запрошено представити позицію Україну, що зроблено на рівні Асоціації “Єврорегіон Карпати – Україна”. Проте до ключового - рішення усіх урядів країн Карпат, що мають намір підтримати цю стратегію - це ще довгий шлях, а часу до 2020 року залишилося не так багато. Тому, у всіх прихильників цієї справи ще багато спільної праці попереду.
Працюймо далі, рухаймося вперед – спільно для розвитку Карпат!