Трохи «Київенерго» у холодній воді

Цього літа «Київенерго» остаточно з’їхало з глузду. Ми звикли до безсоромності цієї контори, але такого не бачили, доки, як каже народне прислів’я, «світ світом».

Фото: www.esoligorsk.by

«Заборгованість комунальних житлово-експлуатаційних організацій Києва перевищує 838 мільйонів гривень. Борги не погашаються, і не всі боржники йдуть на конструктивний діалог», – заявило «Київенерго» в червні й ухвалило рішення: вибивати борги з ЖЕКів руками самих киян.

Відтак гаряча вода зникла у понад 754 будинках. Винними у цьому проголосили ЖЕКи. Який хоррор мав бути потім – я не знаю. Мабуть, очікувалось, що кияни з «коктелями Молотова» підуть на штурм ЖЕКів, а їхніх голів утримуватимуть у заручниках доти, доки ті не повернуть «Київенерго» його 838 мільйонів.

Дивно, що наш дорогий монополіст не прорахував іншу картинку: черговий Майдан розгортається проти нього самого, бо хто ж стане розмінюватися на якісь там ЖЕКи, коли є головна заноза – «Київенерго».

Для початку я хочу пояснити, у який драматичний любовний трикутник укладаються стосунки споживача, ЖЕКу та «Київенерго». Свого часу компанія виграла суд і відмовилася бути виробником послуги з надання нам тепла.

Цю функцію вона делегувала ЖЕКам, хоча цілком зрозуміло, що ЖЕК не має до опалення помешкань чи підігріву води ані найменшого відношення, адже жодна житлово-експлуатаційна контора не контролює ані температуру, ані графіки подачі тепла чи води.

Існують, таким чином виробники енергії і виробники послуг. Перші – це «Київенерго», другі – це ЖЕКи. Причому розмежування це сталося з доброї волі «Київенерго». Ми платимо ЖЕКам (й платимо сумлінно!), але ЖЕКи не платять «Київенерго», а карають за це у підсумку – нас, споживачів.

Це якби ми пішли в автосалон і придбали там машину, але власники салону попросили нас заплатити не їм, а, приміром, сусідній хімчистці. А потім – коли хімчистка «зажала» наші гроші – у нас би конфіскували автівку, дали в руки біту й змусили громити хімчистку. 

Такий маразм був можливий тільки у нас. Рано чи пізно цю болячку мало прорвати. Схоже, що прориває її саме зараз, у наш багатостраждальний революційно-воєнний рік.

З одного боку – це добре, а з іншого – у мене виникає чимало запитань з приводу наслідків такого раптового «одужання», а також з приводу того, що зараз насправді замислило «Київенерго». В те, що монополіст здасться без бою, я не вірю.

Історія з армреслінгом між споживачем та ЖЕКом завершилась тим, що в якості рефері до цього двобою запросили Генпрокуратуру. Депутати ВР звернулися з петицією до новопризначеного Віталія Яреми.

Його, а також голову СБУ попросити роз’яснити, що за «незрозумілі процеси, які ставлять під загрозу енергозабезпечення столиці», відбуваються у Києві. А заодно й перевірити, чи законною була приватизація «Київенерго» у 2011-му, внаслідок чого київський монополіст перейшов під контроль приватної компанії «ДТЕК», що входить до ахметівського холдингу «СКМ».

Те, що відбулося далі, можна назвати справжнім дивом. Компанія, яка махлювала на чому тільки могла – «непомітно» збільшувала оплату за газ на період відключення гарячої води, стабільно недодавала з десяток градусів Цельсія до унормованої температури – раптом зважилась на дійсно революційний крок.

«Київенерго» укладатиме прямі договори зi споживачами щодо гарячого водопостачання та опалення, заявив її гендиректор Олександр Фоменко. Причому вже з 1 липня.

Про необхідність прямих договорів говорили давно і даремно. До цього року усі подібні розмови рикошетили від «куленепробивного» «Київенерго», як горох від стіни. Аж раптом – така турбота про багатостраждального споживача.

«Iз липня рахунки на оплату гарячої води, якi отримають кияни, виставлятимуться вже не вiд iменi ЖЕО, а вiд iменi «Київенерго» (поки що через Головний інформаційно-обчислювальний центр). Вiдповiдно, i кошти йтимуть «Київенерго», – повідомив іще один «енергетичний чиновник» Вадим Мучников. Поки що прямі договори торкнуться 6800 будинків.

Рахунки за опалення також виставлятимуться безпосередньо вiд iменi «Київенерго», але з моменту початку нового опалювального сезону в жовтнi. А до жовтня триватиме так званий «перехідний період», протягом якого «Київенерго» «користуватиметься нормою закону, згiдно з якою факт виставляння рахунку та оплати його клiєнтом вважається прямими договiрними вiдносинами».

Й це перше, що мені не подобається у намірах «Київенерго» ощасливити киян. Якщо ви отримали платіжку й сплатили «комуналку», то – автоматом – уклали з «Київенерго» договір. Досі в мене були дещо інші уявлення про те, що таке «договір». Але нехай. Це ж лише до жовтня…

Цікаво буде подивитися між тим, що собою представлятиме справжня угода між «Київенерго» та споживачем. Як будуть прописані права та обов’язки сторін, міра відповідальності, шляхи відшковування збитків, механізм розв’язання суперечок?

Яким буде «покарання» для особливо норовливих киян, які виявлятимуть незгоду з тим, як виконує «Київенерго» взяті на себе зобов’язння? Або ж оскаржуватимуть якість наданих послуг? Що буде з цими людьми – їм знову «відріжуть» воду та обігрів помешкань? Чи все таки йтиметься про більш цивілізовані методи?

Наступний момент, який мене бентежить, пов’язаний з сумнозвісними лічильниками. Повідомляється, що «з 1 липня компанiя переймає на себе обов'язки з перевiрки лiчильникiв гарячої води». І це та компанія, яка билася до останнього, аби лише навісити на киян перевірку лічильників, яку вона зобов’язана здійснювати самотужки й за власний рахунок?

Звідки такий атракціон небаченої щедрості? Чи не криється її причина у тому, що, як сором’язливо повідомляють речники «Київенерго», «витрати на обслуговування, перевiрку лiчильникiв гарячої води закладенi в тариф»? Про який тариф мова? Про той «новий», згідно з яким гаряча вода вже подорожчала на 70%, а холодна – на всі 130%? Чи про ще «новіший» тариф, якого ми ще не знаємо?

Знову-таки – які саме лічильники маються на увазі? «Київенерго» розписує в усіх барвах нові пристрої, які дозволять фіксувати не тільки кількість спожитого продукту, а й температуру води. Але подібного устаткування у населення ще немає. Звідки вони візьмуться, за чий рахунок встановлюватимуться і чи дозволено буде споживачам залишатись при старому інструментарії?

Нарешті ще один інтригуючий момент. Виявляється, що навіть за нових правил гри такий анахронізм, як ЖЕК, нікуди не зникає. «Із переходом на прямi договори роль ЖЕО в опаленнi та гарячому водопостачаннi звузиться до управлiння внутрiшньобудинковими мережами (трубопроводами), вартiсть чого буде включено до квартплати».

Іншими словами, ми як годували ЖЕКи, так й годуватимемо їх. Тільки дотепер вони грали першу скрипку, а нині їхня роль «звузиться». Але чому б самим представникам «Київенерго» не наглядати за трубопроводами, адже хто, як не вони, зацікавлені у підтриманні комунікацій в належному стані?

У притчах Соломонових сказано про улесливу людину: «не вір йому, як він ласкавенько говорить, бо сім гидот у нього в серці». Мені цікаво, скільки гидот у серці «Київенерго» і чим вони окошаться для киян?

А якщо раптом ця компанія усвідомила всю кривду, яку вона чинила, й стала святіша за Папу Римського, тоді хай вибачає за недовіру. Забагато свинського ставлення до звичайного обивателя було в її минулому, тож нехай платить за нього репутаційними втратами.

Не завжди ж платити тільки нам з вами, чи не так? 

Михайло Поживанов Михайло Поживанов , Політик, громадський діяч, депутат Верховної Ради чотирьох скликань
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram