Ті, хто виступають проти законодавчого регулювання, висувають аргументи на кшталт: люди будуть зобов’язані повідомляти про збори за 48 годин, спонтанні зібрання заборонять, влада на місцях буде вирішувати кому і як проводити збори і т.п.
З тверджень виходить, що прийняття закону поставить крапку на мирних зборах чи взагалі унеможливить їх проведення. Звісно це не може не лякати.
Але чи влаштовує і кого влаштовує ситуація, яка є зараз? Адже в тому, що в Україні існують проблеми зі свободою мирних зібрань вже переконалися представники опозиції, громадські активісти та журналісти.
Парламентська асамблея Ради Європи,Європейський суд з прав людини, Комітет міністрів Ради Європи, та ООН вважають, що в Україні проблеми з мирними зібраннями, і потрібно ухвалювати закон.
Хто не страждає від відсутності закону?
Не відчувають проблем зі свободою мирних зборів представники парламентської більшості. Не знайшла жодного матеріалу в ЗМІ де представникам Партії Регіонів заборонили проведення мирних зборів чи перешкоджали їх проведенню.
Постає запитання – кому вигідно, аби ситуація не змінювалась? Хто зацікавлений в тому, аби в журналістів, громадських активістів чи опозиції не було механізмів захистити себе, та обмежити українські суди у свавіллі?
Для відповіді на це запитання потрібно лише спрогнозувати найбільшу наступну політичну подію – Президентські вибори. То хто ж зацікавлений, аби опозиція не виводила на вулиці людей, не проводила акції, спонтанні мирні зібрання?
Чи не є виступ деяких громадських активістів проти законопроекту лише підставою, якою партія більшості може скористатися, аби не проголосувати. Потім можна буде сказати «Громадськість була проти».
Що ж зміниться, якщо закон буде прийнятий?
|
Що маємо зараз? |
Що зміниться? |
|
На сьогодні працівник міліції, на власний розсуд, керуючись абстрактними нормами закону про міліцію, може зупинити чи обмежити будь-яке мирне зібрання. Є безліч прикладів таких дій міліції й ЖОДНОГО працівника міліції не було покарано за такі дії за всю історію. |
Навіть, якщо ви не подали чи не вчасно подали повідомлення про мирне зібрання, це не дає підстав для зупинення чи обмеження мирного зібрання. |
|
Проведення чи не проведення мирного зібрання, залежить від волі місцевого чиновника. Якщо з вашої сторони народний депутат, багато журналістів чи ще якихось впливових людей – чиновник може побоятися чинити перепони, але якщо ви звичні громадяни – то ви повністю у владі цього чиновника, який чітко розуміє, що жодних негативних правових наслідків для нього не буде. |
Проект закону 2508а позбавляє чиновників підстав для свавілля, дуже чітко визначаючи їх права та обов’язки. |
|
Дослідження попередніх років показало, що близько 90 % подань органів влади про заборону мирного зібрання задовольняються судами під різними приводами. Абсолютна більшість цих приводів порушують міжнародні стандарти прав людини. |
Фактично проектом закону 2508а прямозабороняються близько 70-80 % підстав, що раніше використовувалися судами, а щодо інших підстав вносяться багато уточнень, що ускладнить їхнє широке використання. З певністю можна казати, що після прийняття цього закону кількість заборон повинна впасти щонайменше в двічі. |
Чи погіршить закон існуючу ситуацію?
Законопроект 2508 а, який рекомендував комітет Комітет Верховної Ради з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин містить в собі положення «Неподання або несвоєчасне подання повідомлення про проведення мирного зібрання не може стати підставою для обмеження свободи мирних зібрань», а це означає, що у протестувальників немає обов’язку повідомляти владу про захід за 48 годин. І значить суди не можуть використовувати для заборони заходу таку підставу як «вони невчасно подали повідомлення»
Проект захищає спонтанні мирні зібрання, про які достатньо буде повідомити представникам міліції у будь-якій формі і в будь-який спосіб до початку мирного зібрання або навіть під час його проведення
Проект передбачає, що з Кодексу про адміністративні правопорушення будуть вилучені дві статті щодо відповідальності за порушення порядку проведення мирних зібрань.
Законопроект (ст. 3) прямо забороняє органам місцевого самоврядування своїми актами встановлювати порядок проведення мирних зібрань. Адже це має регулюватися тільки законом та Конституцією.
Якщо за закон проголосують?
Фактично, проголосувавши за законопроект, партія влади може підтвердити свою проєвропейську спрямованість, та виконає зобов’язання перед Європейським судом з прав людини та Комітетом міністрів Ради Європи.
Опозиція забезпечить собі захист від незаконних заборон та тиску на активістів – організаторів мирних акцій.
Пи.Си. Як стало відома вчора, БЮТ в особі Яценюка вирішили не голосувати за ці законопроекти, бо "не на часі". Проте у них ще є час передумати, та зробити все аби захистити не свої політичні амбіції, а прихильників партії, яким рано чи пізно доведеться організовувати мирні акції.